Обговорення результатів ЗНО стосується не лише вчителів та батьків випускників шкіл, для яких з початку навчального року в 11 класі тема складання тестів завжди стає топовою, а всього суспільства, бо ЗНО демонструє якість шкільної освіти та рівень знань майбутніх студентів вищих навчальних закладів. Нагадаємо, що обов’язковим для вступу до внз зовнішнє незалежне оцінювання стало в 2008 р. І кожного разу підбивання його підсумків оголює якусь проблему.
Другий рік поспіль випускники шкіл здають ЗНО в умовах карантинних обмежень та дистанційного навчання. Випускники 2020 р. провчилися так лише кілька місяців, а 2021 – весь навчальний рік. Якщо в минулому році школярі завалили тестування з історії України – 13,19% (або приблизно кожен восьмий), то в цьому році головним провалом стала – математика. Третина учасників ЗНО не подолала навіть пороговий бал. Але разом з тим УЦОЯО опублікував результати зовнішнього тестування, які показують, що другий рік результати школярів поліпшуються у порівнянні з докарантинним періодом. Основний масив даних, у тому числі рейтингові показники, оприлюднять після завершення обробки інформації у вересні 2021 року. А поки що поговоримо про зростаючу кількість тих, хто отримав 200 балів та секрети їх успіху, про популярні серед абітурієнтів спеціальності та з’ясуємо, за яких умов навчальний рік продовжуватиметься у стінах шкіл, а не на дивані перед комп’ютером.
2+2 = 5
Результати цьогорічного ЗНО з математики шокують. За даними УЦОЯО, пороговий бал «склав/не склав» не подолали майже третина (31,11%) учасників тестування. Незважаючи на те, що поріг з математики був найнижчий серед усіх дисциплін ЗНО, лише 10 балів з 67 і, на думку експертів, відповідає рівню вгадування. Це виглядає особливо іронічним, оскільки президент Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ прийняв указ, яким оголосив 2020/2021 навчальний рік роком математичної освіти в Україні. І хоч тестування показало цілковитий провал цієї ініціативи, в Українському центрі оцінювання якості освіти вважають, що нинішні результати ЗНО з математики пояснюються тим, що значна частина абітурієнтів не планувала використовувати математику для вступу. «Граничний бал з математики у 2021 р. адекватний і дозволяє відсікти найменш підготовлених абітурієнтів, які не будуть в змозі вчитися в закладах вищої освіти, де математика є визначальною», – повідомили в УЦОЯО. Нагадаємо, що в рамках зовнішнього незалежного оцінювання тестування з математики в цьому році вперше було обов’язковим для всіх випускників.
Опитані експерти відзначили, що завдання сертифікаційної роботи з математики були посильними для шукачів повної загальної середньої освіти. Крім цього, в зошитах з тестовими завданнями були розміщені довідкові матеріали (зокрема, формули), на які під час виконання завдань могли спиратися учасники, але багато хто з них не зміг вирішити навіть елементарні завдання.
Але прогалини у знаннях були виявлені не лише під час тестів з математики. ЗНО з англійської мови провалили 10,68% абітурієнтів, з іспанської – 15,79%, з німецької – 11,49%, з французької – 8,94%, з математики – 31,11%, з фізики – 8,33%, з української мови – 7,45%, з української мови та літератури – 7,96%, з історії України – 18%, з біології – 2,34%, з географії – 5,38%.
Утім, цікаво, що у порівнянні з минулим роком динаміка покращилася – наприклад, в 2020 р. українську мова не склали 8% абітурієнтів, а історію України – 20%. Але експерти кажуть, що не варто порівнювати тільки по відсотку учнів, які не подолали прохідний бал. Так як він може змінюватися з різних предметів щорічно, як і кількість учнів, які складають ЗНО. А ще у поточному році зросла кількість тих, кому вдалося набрати 200 балів з одного або ж декількох предметів.
Відмінники освіти
Якщо в 2019 р. на 200 балів склали ЗНО 274 учня з різних куточків України, то в минулому році їх було 447, а в цьому аж 574. 500 з них отримали 200 балів на одному з іспитів; 27 учасників отримали по 200 балів на двох іспитах; 1 учасник ЗНО – учень фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка – отримав по 200 балів на трьох іспитах; 22 учасники отримали 200 балів за субтестом.
Крім тестів з математики, цікавими виявилися ще й результати ЗНО з української та англійської мов. Так, 200 балів з української мови набрали 28 осіб, з української мови та літератури – 5 осіб, а з англійської мови – 201 осіб. Тож цей предмет отримав цього року найбільше двохсотбальників. Звичайно, круто, що випускники на відмінно знають іноземну мову, але й разом з тим прикро, що рідною мовою настільки ж добре вони не володіють.
Які ж досягнення у поточному році продемонстрували випускники Сумщини? На тестування зареєструвалося 39 714 учасника. Під час проведення ЗНО було зафіксовано 8 порушень.
З кількістю учнів, що цього року набрали найбільшу кількість балів, можна ознайомитися у підсумковій таблиці, яку 29 червня виклав на своїй сторінці у Фейсбук директор ХРЦОЯО Олександр Сидоренко. П’ять 200-бальних оцінок з математики у випускників трьох закладів, з яких три належать випускникам шкіл Сум та дві – випускникам Шосткінської громади. Один результат у випускника Сумської гімназії № 1, два результати у випускників Сумської класичної гімназії, два результати – у випускників Шосткинського навчально-виховного комплексу: спеціалізована школа І-ІІ ступенів – ліцей ???????????????Олександр Сидоренко??????????? окремо привітав з результативним дублем ученицю Сумської гімназії № 1 Ірину НАТАЛУХУ, яка отримала по 200 балів з математики та англійської мови.
Також випускники обласного центру отримали три 200-бальні оцінки з англійської мови (одна з них належить випускнику минулих років). У черговий раз відзначилися Сумська гімназія № 1 та Сумська класична гімназія.
200-бальна оцінка з історії України у випускника Роменського закладу – Роменська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 1 імені П.І.Калнишевського. П’ять 200-бальних оцінок з біології, з яких три належать випускникам шкіл Сум, та дві – випускникам Конотопської громади. А це – Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка, Сумська гімназія № 1, Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 ім. Д.Турбіна, Конотопська гімназія, Конотопська спеціалізована школа І-III ступенів №3.
Секретів немає
Які ж поради можуть дати ті, хто сам склав ЗНО на 200 балів, та ті, хто допоміг їм підготуватися до складного випробування, ми розпитали у Сумській класичній гімназії. Іван МАЛОШТАН у цьому році вступив у Київський політехнічний інститут на бюджетне місце зі спеціальності «Системний аналіз». А до того склав ЗНО з математики на найвищий бал. Він пояснив, що у вересні, коли перейшов до 11 класу, склав план тем, які мав повторити до середини травня, щоб залишити собі пару тижнів відпочинку перед тестуванням. «Математикою я захоплювався з дитинства, знав, що цей предмет у майбутньому знадобиться для вступу у внз. З початку року щоденно, окрім вихідних, я приділяв приблизно годину для додаткових занять математикою. Репетитора до процесу підготовки наша родина не залучала, тобто вистачало власної зацікавленості та допомоги нашого вчителя з математики Світлани ШАПОВАЛОВОЇ, яка нас всіляко мотивувала. Щодо рівня складності цьогорічного ЗНО, мені здалося, він був середнім, оскільки за попередні роки зустрічалися і більш складні задачі. Неприємних сюрпризів не було», – пояснює Іван. Що стосується рекомендацій для майбутніх учасників ЗНО-2022, то, на його думку, найкращий вибір – розпочати підготовку мінімум за півроку до тестування, скласти схему, це надзвичайно важливо для психологічного спокою. Розв’язувати завдання з ЗНО попередніх років, консультуватися з педагогом, оскільки він підкаже, де у знаннях є прогалини.
На що звернути увагу тим, хто хоче на відмінно скласти своє тестування з англійської мови, розповіла заступник директора з навчально-виховної роботи викладач Ірина ПУШКО.
За її словами, цьогоріч у класичній гімназії було 96 випускників, і 88 з них складали ЗНО з англійської мови. Виправдовуючи статус навчального закладу з поглибленим вивченням англійської, 54,5%, тобто 48 дітей, отримали від 180 до 200 балів. І, відповідно, жодного учня, який би не набрав порогового балу. Випускниця Богдана ГРИЩЕНКО у цьому році стала 200-бальницею.
Також пані Пушко розповіла, чому у випускників гімназії завжди чудові результати ЗНО і якісні знання. «В освітньому процесі ми використовуємо аутентичні підручники, які укладаються носіями англійської мови і використовуються у навчальних закладах за кордоном, а також різні освітні інтерактивні комплекси. У старших гуманітарних класах – 11 уроків англійської на тиждень, включаючи ділове мовлення. Класи розподіляються на три підгрупи. Розвиваємо мовні навички у дітей, читання, аудіювання, написання текстів, використання мови. До речі, хочу розвінчати міф про те, що є вроджені здібності до вивчення мов. Знання будь-якої мови – це навичка, її можна тренувати, більше тренуєш – краще розмовляєш. І тут має значення кількість навчальних годин протягом робочого тижня у школі», – зазначає викладач.
Втім, не дивлячись на інтенсивний ритм навчання і той факт, що будь-яка дитина, докладаючи зусиль, може мати високий рівень знання іноземної мови, лише одна учениця з числа цьогорічних випускників склала ЗНО на 200 балів. У чому ж секрет? «ЗНО – складний процес, особливо у частині письма. Якщо аудіювання та читання і використання мови – це тестові завдання, там, де є можливість навіть здогадатися чи обрати відповідь навмання, письмо дає можливість суб’єктивного оцінювання від перевіряючого. Багато наших випускників недотягнули до 200 балів, втім отримали від 190 до 199 балів, що також є вагомим результатом», – пояснила Ірина Пушко.
Вона також поділилася з нами порадами випускникам наступного року. «Спочатку треба протестувати учня і визначити його рівень. Якщо дитина не впевнена у якості своїх знань, вона та її батьки шукають місце, де можна їх підтягнути. І хотілося б застерегти від віри у рекламні обіцянки на кшталт «З нами ви гарантовано вивчите англійську за 2 тижні». Це неправда. Іноземними мовами треба займатися довго, наполегливо та систематично, не менш ніж 3 рази на тиждень по 2 години на заняття. Обираючи репетитора чи школу вивчення англійської мови, треба шукати викладачів з комплексним підходом, тобто всіма видами мовної діяльності – читання, спілкування, письмо, аудіювання. Звичайно, результативніше вивчати мову у групі, бо індивідуальні заняття – це добре, але не буде інтерактиву. Можу сказати, що зазвичай завдання на ЗНО не назвеш простими», – застерігає Ірина Пушко.
Найпопулярніші спеціальності
Ким же прагнуть бути успішні здавачі ЗНО? На бюджетну форму навчання у 2021 р. за держзамовленням зараховано понад 60 тис. абітурієнтів. Про це повідомило Міністерство освіти і науки. «Кількість зарахованих на основі повної загальної середньої освіти на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) становить 58 тис. 698 осіб, на молодшого бакалавра – 467 осіб», – йдеться в повідомленні. Так, найбільше виявилося бажаючих вступити на журналістику і менеджмент. Згідно широкого конкурсу (один на всю країну), на ці спеціальності показник – 34 людини на місце. На другому місці опинилася політологія, де на одне місце претендували 29 осіб. На готельно-ресторанну справу конкурс був 27 осіб на місце. Найменше претендентів було на ветеринарну медицину, де на одне місце претендували 1,2 людини. У той же час на хімічні технології та інженерію, технології легкої промисловості і залізничний транспорт претендували по 1,3 людини на місце.
За даними ДП «Інфоресурс», у рейтингу вищих навчальних закладів за кількістю зарахованих на бюджет перше місце займає Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (3 тис. 911 осіб). На другому місці Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (3 тис. 66 осіб), на третьому – Національний університет «Львівська політехніка» (2 тис. 448 осіб). 4 місце – Львівський національний університет ім. І. Франка (2 тис. 259 осіб); 5 місце – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (1 тис. 245 осіб)
У школі чи вдома?
Втім найголовніше питання, яке напередодні 1 вересня цікавить тих, хто ще навчається у школі, – за яких умов навчання буде звичним у класі, а не дистанційним з гаджетами вдома. МОЗ та Міносвіти запевняють, що навчальний рік розпочнеться без карантину, якщо на території країни збережеться зелений рівень епідемічної небезпеки. У той же час при інших рівнях небезпеки навчання триватиме у разі вакцинації 80% педагогів в кожній школі. Відповідно, якщо у закладі освіти буде провакциновано менший відсоток працівників, він буде зобов’язаний працювати дистанційно. При цьому освітній омбудсмен наголосив, що вакцинація педагогів у нас є добровільною, а керівник закладу освіти не має права обмежувати доступ до роботи у школі вчителю, який не отримав щеплення. За його словами, наразі рівень вакцинації освітян в Україні ще недостатній. Наприклад, в Івано-Франківську третина вчителів відмовляється вакцинуватися, 21% педагогів вагаються, чи будуть це робити, тому мерія Івано-Франківську збирається стимулювати їх бажання за допомогою преміювання.
Тож залишається сподіватися на те, що сумські вчителі продемонструють соціальну відповідальність. Станом на 16 серпня щеплено 2814 працівників галузі освіти, що складає 49,3 %.
Ксенія Соболєва, Панорама, №33