Владислав Бедунов з Сумщини загинув у Краматорську

15 жовтня 2026року у населеному пункті Краматорськ Донецької області під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України внаслідок влучання ворожого FPVдрону обірвалося життя шосткинця Владислава Бедунова.

Народився 22 червня 1993 року у смт Вороніж Шосткинського району Сумської області. Був єдиною дитиною в сімʼї. Закінчив Воронізьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, у 2013-му отримав повну середню освіту в Державному вищому навчальному закладі «Київський електромеханічний коледж».

Почав відразу працювати на станції Терещенська філії ТОВ «Державна територіально-галузеве обʼєднання «Південно-західна залізниця». 2016 року закінчив Український державний університет залізничного транспорту за напрямком «Автоматизація та компʼютерно-інтегровані технологіі».

Дружина Крістіна з невимовним сумом і любов’ю згадує: «Влад був активним хлопцем «з перших рядів», брав участь в усіх концертах, усіх КВК у студентські роки. Мав непересічну харизму, був завжди сміливий, одногрупників ніколи не лишав в біді – навіть коли сам отримував на «горіхи»… Спробував себе всюди: танці, співи, гра на гітарі. Але більше полюбив футбол. У дорослому житті серйозно захоплювався мисливством. Владислав був чесним, енергійним весели чоловіком. Натомість і від оточуючих вимагав чесності та справедливості».

13 квітня 2023 року наш земляк став до лав «Національної поліції України», пройшовши шлях від сержанта-штурмовика до лейтенанта та до заступника командира батальйону № 2 («Полтава») полку Управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Владислав Бедунов неодноразово брав участь в евакуації побратимів, виїжджав для проведення рекогносцирування та до розвідки. Виконував складні завдання, ризикуючи власним життям заради інших. Був серед тих, хто не відступає перед небезпекою та до кінця залишається вірним своїй справі та побратимам.

Браття по зброї знали його за позивним «Бедун».

Був нагороджений орденом «За захист Батьківщини», відзнакою Президента «За оборону України». 1 липня 2026 року отримав Бойовий берет у Полку «Луганськ» бригади «Лють» ( Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють») – це почесна відзнака та символ бойового братерства, за проходження важкого випробування, багатьох виїздів та виконання завдання в зоні активних бойових дій.

Вічна пам’ять і слава Герою!