Віктор Таран: «Дострокових виборів, скоріше за все, не буде»

Політолог Віктор ТАРАН очолює столичний Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», добре знає столичну «політичну кухню». Нещодавно він побував у Сумах, тож ми поговорили з ним про ймовірні дострокові парламентські і президентські вибори, можливість яких жваво обговорюють останніми місяцями.
r.: Якою, на ваш погляд, є ймовірність дострокових парламентських і президентських виборів?
Віктор Таран: Зараз це питання відкладено, як кажуть, «у довгу шухляду». Основна причина – Блок Петра Порошенка не зміг домовитись із своїми партнерами – Народним фронтом, умовною групою Удар Віталія Кличка та Володимиром ГРОЙСМАНОМ про спільні дії на подібних виборах. Зокрема Гройсман відмовимся стати першим номером-фронтменом у списку цього конгломерату, а іншої потужної фігури не знайшли. Ще одна причина – депутати, обрані у мажоритарних округах, не підтримали цю ідею, бо у них немає гарантії переобрання. По закону, час для призначення дострокових парламентських виборів є до вересня, надалі закон забороняє проводити дострокові вибори менш ніж за один рік до строкових, які повинні відбутися у жовтні 2019 року. Звіт уряду Володимира Гройсмана у парламенті відклали аж на червень, хоча дворічний термін його перебування при владі збіг ще у квітні. Якщо тоді не буде зареєстрована постанова про висловлення недовіри уряду, то будь-яких підстав для дострокових виборів просто не буде. Ідея була такою – цьому уряду висловлюють недовіру, він іде у відставку, розпадається правляча коаліція, до 14 травня нова не створюється, і таким чином, вибори могли бути призначені на 17 серпня, де за умов низької явки та деякого використання адмінресурсу можна було отримати додаткові 3-5 % голосів. Так що, скоріше за все, дострокових виборів не буде. Це стосується і президентських виборів. Ще трохи – і до строкових виборів та закінчення повноважень Петра ПОРОШЕНКО залишиться менше року.
r.: Як ви розцінюєте можливості тиску опозиції – парламентської та позапарламентської – з метою добитися дострокових виборів?
В.Т.: Як мінімальні. У парламенті у опозиції недостатньо голосів. Для того щоб створювати позапарламентський вуличний тиск з метою призначення дострокових виборів, така опозиції має дотримуватись декількох умов. По-перше, у неї мають бути спільна платформа, лідери, які мають діяти узгоджено і системно. Нічого з цього ні в 2017, ні на початку 2018 р. позапарламентська опозиція не продемонструвала. Спочатку була спроба створити спільну платформу навколо Михаїла СААКАШВІЛІ, але не склалося. Саакашвілі пішов своїм шляхом, Юлія ТИМОШЕНКО – окремим, Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО і Анатолій ГРИЦЕНКО – теж окремо. Зараз фактор Саакашвілі взагалі зник остаточно, висока ймовірність того, що в Україну він не повернеться.
r.: Якщо говорити про строкові президентські вибори – чим можливий на них своєрідний «ефект Макрона»?
В.Т.: Спочатку варто уточнити, що маємо на увазі під цим терміном. Українське розуміння цього терміну – месія, молода людина нізвідки, яка раптом вийде на вибори, виграє і зможе все змінити. Насправді ж Еммануель МАКРОН до того, як стати президентом, отримав декілька профільних освіт, закінчив школу управління, був партійним функціонером, міністром, провів два закони, прийняття яких дало приріст 2% до ВВП Франції, також став одним із спіавторів нового трудового кодексу, що зміг витримати важку дискусію і з профспілками. Якщо виходити із таких показників, я навіть не знаю, хто може стати «українським Макроном». У нас є молодь, але з них дуже мало із управлінським досвідом, та ще з успішним, який би дав приріст ВВП. Десь приблизно у наших реаліях під ці умови може підійти Володимир Гройсман, але у цій президентській кампанії він навряд чи візьме участь. Можливо, у цей ефект захоче зіграти Володимир ОМЕЛЯН – нинішній міністр інфраструктури, але це ще невідомо.
r.: Виходячи із вашої логіки, ймовірне висунення на президентські вибори співака Святослава ВАКАРЧУКА – це імітація «ефекта Макрона». Хто із великих гравців стоїть за ним?
В.Т.: Вакарчук – це скоріше образ нового «молодого обличчя» у політиці, на відміну від старих, які багатьом набридли. Хто за ним стоїть, зараз дуже важко говорити. Є інформація, що зараз із Вакарчуком плідно працює «Альфа-Банк» Михайла ФРІДМАНА, який, до речі, потрапив до так званого «кремлівського списку» санкційних осіб Росії, опублікованому ще в січні у США. Також є інформація, що з Вакарчуком працюють структури, аффільовані із відомим бізнесменом Віктором ПІНЧУКОМ. Але остаточно ще не все ясно.
r.: Як ви оцінюєте шанси нинішнього президента на переобрання?
В.Т.: Шанси Петра Порошенка -50/50. Зараз всі гравці на виборах ще визначаються. Є ймовірність, що у другий тур дійсно вийдуть Порошенко і Тимошенко. Але все це буде залежати від того, як хто із цих гравців пройде кампанію і її фінішній спурт, хто зуміє залучити більше союзників, хто отримає найбільшу підтримку олігархів із їх медійними ресурсами, чи вдасться Порошенку отримати підтримку Гройсмана і т.д.
Володимир Пошва, “Панорама” №19