Відкрита Європа: що змінить новий молочний стандарт

Впровадження нових, більш високих стандартів молока, котрі відповідають Європейським нормам дозволило б українським виробникам відкрити нові ринки збуту та вивести галузь на якісно новий рівень. Мова йде про затвердження нового Державного Стандарту 3662:2018, яким скасовується другий і нижчі сорти молока. В основному, зміна стосуватиметься продукції, яку підприємці закуповують у селян. З 2020 року для закупівель прийматиметься молоко сорту Екстра, Вищий та Перший.

Європейський досвід
Варто відмітити, що у країнах Європи загалом існує лише молоко сорту Екстра. Країни, що доєдналися до Євросоюзу теж у свій час проходили зміни, які українська молочна галузь переживає нині.

Впевнені у тому, що нові стандарти підуть на користь як самим виробникам, так і кінцевим споживачам і експерти. Ось, що з цього приводу нам повідомив державний експерт-дорадник із сільськогосподарських питань питань, Директор департаменту з питань Стратегічного планування та координації державної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України Сергій НІЖИНСЬКИЙ: «Ратифікувавши Угоду про Асоціацію з ЄС, в України є прекрасний спосіб покращити як якість так і стандарти молока. Зник другий сорт, що був прописаний у старому стандарті (1997 рік), якому відповідає переважна більшість селянського молока зараз. Однак, цей сорт допускає значно більше забруднення сировини, ніж інші».

Позитивно оцінює вплив нових стандартів на молочну галузь і членкиня Правління міжнародної спілки “Інститут національної політики”, Марина БАГРОВА. Вона ствердджує, що впровадження нових стандартів молочної продукції дасть змогу українським виробникам посісти впевнені позиції на міжнародному ринку. «Зміни ДСТУ 3662 щодо молочної продукції в рамках імплементації угоди з ЄС дають можливості українським молочним підприємствам вийти на молочні ринки країн Євросоюзу. В українських молочних підприємств з’являться більше можливостей реалізації молочної продукції. Згодом це має призвести до економічного розвитку молочних підприємств в Україні та появи нових робочих місць», – вважає експертка.

Задоволені не всі
Хоча експерти прогнозують виключно позитивні наслідки від підвищення молочних стандартів, задоволення від цих нововведень відчувають не всі. Здебільшого, невдоволеність селян викликана низкою публікацій у ЗМІ, котрі стверджують, що імплементація Угоди з ЄС призведе до знищення молочної галузі в Україні і занепад індивідуальних господарств. У мережі поширюється інформація, начебто перехід на європейські стандарти виключить можливість для продажу молока індивідуальним господарствам.

Чи варто дивуватися, що селяни, для яких збут молока є хоча і додатковим, однак, дуже вагомим джерелом доходу, без особливого ентузіазму сприйняли новий документ. Ситуація набула значного резонансу, і Міністерство аграрної політики та продовольства України вимушене було кілька разів переносити дату набуття чинності нового ДСТУ.
Спершу планувалося, що ДСТУ 3662:2018 набуде чинності з 1 січня 2018 року. Пізніше було вирішено перенести цю дату на 1 липня 2018 року.

Що відбувається насправді?
Фактично на сьогоднішній день чинними є два документи, котрі регламентують стандартизацію молочної продукції: ДСТУ 3662:2015 (2018) та пункти 3.4 та 3.9 ДСТУ 3662:97.

Це означає, що з 1 липня 2018 року по 1 січня 2020 виробники зможуть закуповувати усі сорти молока, другий сорт молочної сировини можна буде використовувати виключно для технічних цілей.

«З одного боку часу вдосталь – до 1 січня 2020 року буде прийматись будь-який гатунок молока. Однак, затягувати з дедлайном непотрібно. Таким чином, буде встановлено перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде продовжувати прийматись, але вже виключно в технічних цілях для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну). На мій погляд, немає необхідності в нагнітанні ситуації щодо даних потенційних оновлень. Потрібно кожному виробнику фахово та професійно підійти до даного питання, адже орієнтир завжди буде на споживача,який вже давно звертає увагу на стандарти та якість», – пояснює Сергій Ніжинський. На його думку, це гарна можливість для виробників та приватних господарств подумати про інновації виробничого процесу та якість готової сировини: «На мій погляд, немає необхідності в нагнітанні ситуації щодо даних потенційних оновлень. Потрібно кожному виробнику фахово та професійно підійти до даного питання, адже орієнтир завжди буде на споживача, який вже давно звертає увагу на стандарти та якість».

До того ж, підвищити якість молочної сировини до стандарту першого сорту не так вже й складно. Достатньо забезпечити дотримання санітарних норм та правил гігієни під час доїння та обробки молока. Наразі Мінагрополітики розроблений наказ «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів». Вказані вимоги запроваджують належну виробничу практику виробництва, переробки, введення в обіг молока та молочних продуктів.

Проектом наказу передбачено встановлення вимог до молока і молочних продуктів, їх виробництва, до доїльного обладнання та гігієни у господарствах, які виробляють молоко та молозиво, до доїння та збору молока, молозива і молочної сировини, до гігієни персоналу. Крім того, оператори ринку повинні будуть гарантувати відповідність молока вимогам законодавства України та певним критеріям вмісту мікроорганізмів та кількості соматичних клітин у сирому молоці від корів, що йде на промислову переробку для виготовлення харчових продуктів. Для виконання цих критеріїв проектом наказу встановлено перехідний період з 1 січня 2020 року до 1 січня 2022 року.

Що думають на Сумщині?
У Департаменті агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації переконані, що впровадження нових стандартів щодо молочної сировини – це лише частина заходів, спрямованих на підвищення якості та безпеки молочних продуктів. «Перспективи євроінтеграції молочної галузі України та постачання продукції до ЄС залежать від виконання комплексу вимог – це: виконання Планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах та необроблених харчових продуктах тваринного походження; впровадження системи HACCP та забезпечення простежуваності; виготовлення молочної продукції тільки з молока ґатунку «Екстра»; дотримання встановлених вимог щодо належної ідентифікації та реєстрації тварин, маркування молочних продуктів», – повідомили у Департаменті.

Державна підтримка
Для того аби фермерські господарства могли узгодити своє виробництво з новими стандартами в галузі молочної продукції, держава передбачила досить суттєву дотацію. Цього року вона склала один мільярд гривень.

Отримати ці кошти зможуть отримати господарства, які зареєстровані юридично, тобто кооперативи і приватні ферми. Не радять експерти піддаватися відчаю і індивідуальним виробникам. Аби зберегти прибуток, а можливо й примножити його варто задуматися про об’єднання з іншими індивідуальними господарствами та осучаснення виробництва. Це дозволить розраховувати на державну підтримку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зрештою, виробництво молока в Україні має бути орієнтоване на кінцевого споживача та його безпеку. Цей шлях вже пройшли Польща, Чехія, балтійські країни. Якщо проаналізувати їх досвід можна зрозуміти, що впровадження європейських стандартів не призвело до руйнування галузі, а, навпаки, відкрило шляхи до процвітання.

Сумщина – молочний край
За інформацією Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА закупки молочної сировини молокопереробними підприємствами Сумщини мають тенденцію до збільшення.

Так, за перше півріччя 2018 року на підприємства надійшло 114,3 тис. тонно сировини. Збільшується частка молока закупленого у особистих господарств населення. За вказаний період селяни продали молокозаводам 20,3 тис. тонн молока, що на 21,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Із зазначеної кількості 18,3 тис. тонно молока першого ґатунку і 2,1 тис. тонн – другого.

Загалом у Департаменті відзначають підвищення якості молока, що надходить від домашніх господарств. «У першому півріччі 2018 року частка молока другого ґатунку, яке надійшло на переробку становила 10%, тоді як молока першого ґатунку було прийнято 89%», – повідомили у відомстві. Загалом частка молока, що надходить від індивідуальних господарств у 2018 році становила 20%.

Серед лідерів виробництва молочної продукції є є філія «Сумський молочний завод» ДП «Аромат». Підприємство також спеціалізується на виробництві сичужних та плавлених сирів, масла вершкового під ТМ «Добряна». Лідером з виробництва сирів (твердих, плавлених) є ПАТ «Бель Шостка Україна», яким випускається понад 50% обсягу всіх сирів в області. Найбільшими виробниками масла вершкового та сухого знежиреного молока в області визнані ТОВ «Буринський молокозавод» та філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось».

Ці підприємства є експортерами молочної продукції далеко за межі України. Вони успішно експортують свою продукцію до таких країн як: Нідерланди, Іспанія, Данія, Єгипет, Марокко, Киргизстан, Казахстан, Азербайджан, Малайзія, Китай, Бангладеш, Грузія, Албанія, Туреччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн.

Проект “Відкрита Європа” фінансується Європейським Союзом. Підтримку у реалізації проекту надає громадська організація “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” та “Європейська правда”. Матеріали в рамках даного блоку підготовлені в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст публікацій є виключно відповідальністю їх авторів та жодним чином не відображає точку зору Європейського союзу.