Відкрита Європа: Особливості національної медреформи

В Сумах активно переформатовуються медичні установи, на «лінії вогню» опинилася первинна ланка. Змінювати надання мед. допомоги почали з поліклінік

“Відкриваємо Европу” з медицини

“Реформування — то вкрай невдячна справа, і найчастіше зміни сприймаються людьми у штики. Бо все нове викликає супротив, бо людині доводиться залишати “зону комфорту” і починати щось робити. Сьогодні в Україні впроваджується ряд важливих реформ, які стосуються кожного: медична, освітня, судова, житлово-комунальна і не тільки. Всі вони в тій чи іншій мірі будуть змінювати наше життя. Але не завжди картинка, яку собі малюють реформатори, співпадає з ти, що відбувається в регіонах, бо саме в регіонах і відбуваються реальні зміни.
Давайте зізнаємося, всі пропоновані українцям реформи на сьогоднішній день є нагальними, актуальними і вкрай необхідними. Бо з кожною з сфер нашого життя потрібно щось робити, змінювати. Гірше вже точно не буде. Ми маємо розвивати медицину, робити її сучасною, доступною і якісною. Ми маємо дбати про освіту, бо нам потрібно виховувати нове успішне і прогресивне покоління. Маємо ламати стереотипи, пов’язані і з ЖКГ. Хочеться вірити, що кожна з реформ покликана змінювати нашу реальність на краще. Ми ж отримуємо все нові можливості, щоб контролювати цей процес, щоб впливати на позитивні зміни.
Наше видання постійно слідкує за ситуацією, що відбувається з реформами в Україні. Починаючи з квітня і далі щомісяця ми готуємо для своїх читачів окремий блок, присвячений тій чи інший реформі, що розкриває зміни, які творяться у нашій державі з різних боків. І він носить назву “Відкрита Європа”. Починаємо досліджувати реформи з медичної галузі. Сьогодні вона має як позитивні так і негативні відгуки.”
Наталья Гончарук, журналист.

З 1 квітня в Сумах, як і по всій Україні, почалася процедура підписання договорів із сімейними лікарямим. Але наразі більшість сумчан досі чекають, доки владнаються всі формальності з автономізацією медичних установ, їх штатом та оснащеністю комп’ютерами.
Натомість, частина закладів вже почала агітувати своїх пацієнтів, а лікарі – підписувати декларації. Перші три місяці 2018 р. медичні заклади проходили формальну процедуру переведення у комунальні неприбуткові підприємства. Відповідне рішення у Сумах міська влада ухвалила ще 28 березня. Далі ж почалися справжні баталії. Сьогодні місто втрачає близько 120 медпрацівників (дані лікарень, що звернулися до редакції), у тому числі лікарів, які підпадають під скорочення. Незрозуміло, як надалі будуть формуватися округи обслуговування, і головне – чи вистачить Сумам саме сімейних лікарів?
«Ми готові віддати нашу поліклініку під керівництво Центру ПМСД. Але ж вони мають забезпечити технічно наших спеціалістів, окрім того що всі ті декларації мають заповнюватися на комп’ютерах. Поки що амбулаторії, що відокремлюються від лікарень міста і долучаються до двох Центрів ПМСД, не мають технічного оснащення. Маються на увазі не тільки комп’ютери, а також автомобілі у достатній кількості. Не вирішено питання, хто має вводити данні з декларацій до системи. З європейського досвіду знаю, що у лікарнях Франції для цього є асистенти лікаря. І тоді дійсно все дуже правильно: лікар веде прийом, а асистент – заповнює формуляри. В нашій реформі такої людини не передбачено», – пояснює головний лікар сумської лікарні №5 В’ячеслав ПЕТРЕНКО.
І дійсно, щоб ввести в систему дані пацієнта, лікарю потрібно витратити певний час. За вечір роботи за комп’ютером сімейний лікар встигає заповнити формуляри згідно декларацій тільки для п’яти дорослих. Якщо говорити про дітей, то часу потрібно більше, бо даних по дитині заповнювати доводиться вдвічі більше.
Все ж в Сумах з квітня частково почали заповнювати декларації. Згідно даних офіційного сайту Національної електронної системи охорони здоров’я (eHealth), по Сумській області до системи вже приєдналося 59 медичних закладів, 368 лікарів та 10405 декларацій підписано з пацієнтами (1,3 млн пацієнтів по Україні загалом). З такими показниками Сумська область посідає шосте місце в Україні, поступаючись м. Києву, Львівській, Дніпропетровській, Харківській та Одеській областям. Так що медична реформа на Сумщині, можна сказати, стартувала досить успішно.

15 млн грн. потрібно Сумам для комп’ютеризації кабінетів терапевтів, педіатрів і сімейних лікарів, на яких мають заповнювати декларації

Скорочення штатів
В лікарнях м. Суми (зокрема в медичних закладах, що звернулися до редакції) до 20 квітня працівники отримали повідомлення про скорочення їх посад, що означає –вони будуть звільнені за два місяці. Тобто принаймні до 20 червня пацієнти не відчують змін, а вже потім лікарні залишать в переважній більшості вузькі спеціалісти (інфекцоністи, ендоскопісти, кардіологи, фізіотерапевти і т.д.), медичні сестри та лаборанти. В лабораторіях не будуть робити розгорнуті аналізи, а лікарі первинної ланки у своїй діагностиці будуть користуватися тільки найпростішим аналізом. До речі, за інформацією з лікарні №3, її медсестер, що ведуть прийом з лікарями-терапевтами, вчили робити той самий аналіз крові, отримувати зразок і робити висновок.
Натомність речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр ЯБЧАНКА, що відвідав Суми 21 квітня, запевняє, що первинна ланка допомоги таких лікарів і не потребує. Як це вплине на допомогу безпосередньо, зможемо зрозуміти тільки з липня. Проблемним залишається питання по лікарні №4. Попередньо її сімейні лікарі реєструвалися в системі eHealth, але після організації вони будуть належати вже до нового закладу – Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 (по вул. Іллінській). Тому вони мають змінювати свої реєстраційні дані й по новому вводити декларації пацієнтів. А саме ці лікарі мають досвід та можливість ведення дітей від 0 років, бо вже 16 років практикують сімейну медицину. Для пацієнтів це означає, що його лікар вестиме всю родину. На сьогодні ж сумчани мають підписувати кілька декларацій – з терапевтом для дорослих та з педіатром – для дитини.

Питання автономізації
До 2020 р. всі заклади охорони здоров’я мають пройти процес автономізації. Лікарні повинні реорганізуватися з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство. Місцева влада ухвалює відповідне рішення, а громадськість буде моніторити цей процес. «Дуже проста річ. Автономізувався – підключився до системи eHealth, починаєш працювати з пацієнтами на основі послуг. Все – ти працюєш у новій системі. Не автономізувався – лишаєшся у радянській системі. І фінансують тебе місцеві ради», – пояснив речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка під час дискусії 20 квітня в Українському кризовому медіа-центрі.
Головна перевага автономізації закладу – конкуренція за пацієнта та зміна системи розподілу коштів між лікарнями. «Сьогодні кошти на медицину ідуть на бюджетне утримання закладів охорони здоров’я. Держава переходить на закупівлю послуг у цих закладах, – розповів Олександр Ябчанка. – Заклади розраховані на ту чи іншу кількість населення, яка там числиться. Якщо насправді вони обслуговують у рази різну кількість пацієнтів, то фінансування у них все однакове. Немає конкуренції, і заклад не зацікавлений у пацієнті. Ми ж переходимо на систему, коли заклад починає конкурувати за пацієнта. Тому що від кількості пацієнтів буде залежати фінансування».
Деякі громади бояться автономізовувати лікарні, пояснюючи це тим, що закон можуть скасувати і доведеться знову все змінювати. Ще одна проблема – нерозуміння населення, хто відповідальний за лікарні на місцях і хто приймає рішення про автономізацію. Зі слів експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Зоряни ЧЕРНЕНКО, більшість закладів України є власністю місцевої влади. От якщо ви маєте у власності сумку, машину, квартиру – ви вирішуєте, що з ними робити. Так само місцева влада – тільки вона вирішує, що робити з медичним закладом. Чи хоче місцева влада, щоб той заклад ставав прогресивним, чи не хоче. Чи влада вважає, що громада настільки традиційна, що їм треба черга у коридорі, щоб люди могли поспілкуватися… Більше того, у міністерстві ніхто не може змусити місцеву владу автономізувати заклади. Та навіть після того, як сплине час, що відводився реформаторами на автономізацію, а заклади не будуть переведені у комунальні неприбуткові, вони просто продовжаться фінансуватися за старою моделлю. Через це, власне, процес переходу на нове фінансування медичної галузі в регіонах дещо гальмується.
У багатьох областях місцева влада вже розпочала процес автономізації закладів. Це дозволяє громадськості контролювати як роботу лікарні, так і наявність корупційних схем у ній. «Система eHealth дає надзвичайно багато інструментів для громадського контролю, перш за все. Національна служба здоров’я України буде отримувати звітності автономізованих закладів, що підключилися до системи, з кількістю наданих послуг. За рахунок цього можна прослідкувати, які заклади скільки послуг надають. Це дає неймовірно багато для антикорупційних розслідувань і просто для контролю якості», – відмітив експерт Реанімаційного пакету реформ Роман ЛАНСЬКИЙ. Окрім цього, реорганізовані заклади охорони здоров’я стають підприємствами та зобов’язані проводити більшість закупівель через систему ProZorro.

Як обрати собі лікаря

Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі країни, а гроші за ваше медичне обслуговування заплатить держава.
Поки кампанія з вибору лікаря триває в різних регіонах з різною інтенсивністю. Хоча офіційно вона стартувала 2 квітня, за інформацією міського управління охорони здоров’я, частина медичних установ м. Суми зможе долучитися до цієї кампанії не раніше липня.
Далі невеличка інструкція, яка стане у нагоді пацієнтам.

Крок перший – визначіться з лікарем
Найпростіший варіант – ви знаєте хорошого лікаря, обслуговувались у нього і залишились задоволені результатами. Якщо ж такого лікаря ви поки не знайшли, поцікавтеся у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці, яка підходить вам географічно.
Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.
Пам’ятайте, що зараз ви не мусите звертатись до лікаря «строго за пропискою» – можете обрати лікаря, який працює біля вашого дому, роботи тощо.

Крок другий – підпишіть декларацію
Заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри, підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали.
Документи, які знадобляться для підписання угоди з лікарем, – ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який буде обслуговувати вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) одного з її батьків або опікунів.
Основний спосіб заповнення декларації — електроний: уповноважена особа закладу ПМД (в різних медзакладах це може бути або реєстратор, або медсестра, або лікар тощо) внесе ваші дані в систему.
Уповноважена особа медзакладу роздрукує декларацію, яку ви підпишете у двох примірниках (один із них залишається у вас). Потім уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров’я».
Ви офіційно задекларували вибір свого лікаря. Гроші за ваше обслуговування держава (НСЗУ) сплачуватиме закладу, у якому працює вибраний вами лікар. Цей процес розпочнеться одразу, коли медзаклад увійде у реформу: автономізується та укладе договір з НСЗУ.
На випадок відпустки або хвороби у вашого лікаря має бути заміна — інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, звертайтесь до найближчого закладу первинної медичної допомоги.
Якщо ви впевнені, що знайшли хорошого лікаря, не гайте часу, адже у нього може просто не залишитись місць для нових пацієнтів. Лікар може відмовити вам у підписанні декларації, якщо він уже набрав максимально рекомендовану кількість пацієнтів: сімейний лікар може обслуговувати 1 800 пацієнтів, терапевт – 2 000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, які працюють у селах. Наприклад, якщо у селі проживає 2 000 людей, то всі вони отримають змогу підписати декларацію з сімейним лікарем. Без медичної допомоги не залишиться ніхто. Це питання контролюватиме Національна служба здоров’я України.
Декларація – це документ, який підтверджує, що пацієнт хоче обслуговуватись саме у цього лікаря. Так, підписуючи декларацію з конкретним лікарем, ви повідомляєте державу (НСЗУ), що оплата за ваше обслуговування має находити у цей медзаклад.
Водночас, декларація не є юридичним документом і не підписується «раз і назавжди»: ви зможете укласти декларацію з іншим терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем. У такому випадку не треба скасовувати попередню декларацію – достатньо просто укласти нову декларацію з обраним лікарем, а зміни автоматично зафіксуються у системі.

Важливо:
Заклад, у якому працює обраний вами лікар, має бути підключеним до системи «Електронне здоров’я». Чи підключений заклад до електронної системи охорони здоров’я – уточніть у реєстратурі або у лікаря або перевірте самостійно на сайті: https://portal.ehealth-ukraine.org/divisions.html#/

Крок третій – звертайтесь при першій необхідності
Ви зможете звертатись до вашого лікаря з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям. Як показує світовий досвід, більшість проблем із здоров’ям можуть бути вирішені на рівні первинної ланки, особливо у разі вчасного звернення. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, в т.ч. які підпадають під програму «Доступні ліки» (безкоштовні ліки в аптеці, за які платить держава), та будь-які медичні довідки – наприклад, до басейну тощо.
Тож з цих міркувань краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами – це скоротить витрати часу на дорогу.

Крок четвертий – не давайте хабарів
У 2018 році заклад, в якому працює сімейний лікар, терапевт чи педіатр, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. Планується, що у 2018 р. середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн. на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів може мати річний дохід від 740 тис. грн. до 1 млн грн. у 2018 та від 900 тис. до 1,2 млн грн. у 2019. У цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше — зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів).
За цими тарифами закладам первинної медичної допомоги буде платити держава — саме для того, щоб у медичних працівників були гідні зарплати і щоб ці гроші НЕ платили пацієнти, як це відбувається зараз. Тож, йдучи до лікаря, пам’ятайте, що це не безкоштовна послуга, за яку ви маєте покласти «подяку» в кишеню лікарю. Це медична послуга, за яку заплачено з ваших податків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проект “Відкрита Европа” фінансується Європейським Союзом. Підтримку у реалізації проекту надає громадська організація “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” та “Європейська правда”. Матеріали в рамках даного блоку підготовлені в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст публікацій є виключно відповідальністю їх авторів та жодним чином не відображає точку зору Європейського союзу.