В’язні Банкової. Історії дев’ятьох

1 грудня після жорстокого побоїща на Банковій були затримані 9 людей. Як свідчать беззаперечні відеодокази, цих людей катували і били ще кілька годин під Адміністрацією Президента. Семеро з них зараз на лікарняних ліжках з тяжкими травмами, двоє – в СІЗО, – повідомляє Українська правда.

3 грудня Шевченківський райсуд арештував цих 9 людей на 2 місяці – за підозрою в організації масових безпорядків, що передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі. Це судове засідання вразило все суспільство – на лаві підсудних – сині від побоїв люди в бинтах, суду не було надано жодних доказів, які б доводили винуватість затриманих або ж їхню небезпечність до суспільства. Проте вони були арештовані на 2 місяці як небезпечні рецедивісти.

При цьому тільки через 5 днів, після масованих виступів журналістів, депутатів, втручання омбудсмена та іноземних посольств, Прокуратура визнала 9 побитих під Банковою потерпілими і почала слідчі дії та судмедекспертизу у кримінальному провадженні за фактом правопорушень бійців спецпідрозділу “Беркут”. В “Беркуті”, до слова, ніхто досі не те що не затриманий, навіть не відсторонений від роботи – станом на 10 грудня.

Ці 9 арештованих не були знайомі між собою раніше. Не мали проблем із законом. Не були членами політичних партій. Жили і працювали в різних містах і в абсолютно різних сферах – там є журналіст, водій-дальнобійник, концертний менеджер, працівник торгівлі, студент, фотограф-волонтер, інженер, архітектор-дизайнер.

Далі їх історії – моторошне підтвердження, як система може схопити будь-кого прямо на вулиці, відбити як котлету, кинути за грати. І все це – не в далекому провінційному райвідділі, а в центрі столиці, при наяності відеодоказів звірячого побиття Беркутом.

ЄГОР ПРЕВІР

Єгор Превір. 27 років. В минулому співробітник відділу кадрів, в цьому році вирішив змінити сферу діяльності, ходив на курси ІТ-шників, знімався в реконструкціях історичних фільмів. Це той затриманий, який втрачав свідомість в Шевченківському суді 3 грудня, якому викликали швидку і який не міг стояти на ногах навіть під час зачитування ухвали про арешт на два місяці, що не справляло жодного враження на суддю.

Рідні і друзі Єгора шоковані, тим що відбувається. Він був миролюбивою людиною. Принципово не вживав алкоголю, не курив, був вегетаріанцем, вів здоровий спосіб життя.

Першу медичну допомогу йому надали тільки в 10 ранку наступного дня(!), коли його привезли до лікарні швидкої допомоги. Рідні до того часу не знали де він і що з ним – інформації ніхто їм не надавав. В Єгора черепно-мозкова травма, струс мозку, зламаний ніс і вивихнута щелепа. Ще майже тиждень після побиття від неодноразово врачав свідомість – лікарі навіть підозрювали політравму, але додаткові обстеження її, на щастя, не виявили.1 грудня на Майдан вийшла вся їхня сім”я.

Потім батьки і сестра пішли додому, а брат вирішив подивится що відбувається на Банковій. На знаменитому відео звірячого побиття Беркутами затриманих Єгора видно з піднятими руками, і як його гамселять якісь виродки. З Єгора зняли куртку (при нульовій темперетарурі), поклали обличчям на асфальт, періодично проходжуючись по лежачому тілу, при будь-якій спробі поворушитися. Ще насміхалися, що він весь тремтить. Так його протримали до 22-ї і перевезли в Голосіївське райуправління міліції.

Коли 5 грудня з Єгором в лікарні Швидкої допомоги зустілася адвокат, вона звернула увагу, що він в тому ж закривавленому одязі, в якому був затриманий 1 грудня. Його взуття було протерте до дірок – після того, як його тягнули по асфальту Банкової.

Тільки 6 грудня Прокуратура визнала Превіра потерпілим і почала провадження за фактом правопорушень бійцями спецпідрозділу “Беркут”. Проведена медико-судова експертиза і перші допити.

9 грудня в квартирі Єгора Превіра проведено обшук і знайдено незаповнений бланк заяви про вступ до організації “Братство” Дмитра Корчинського та агітаційні матеріали “Братства”. Рідні Єгора зазначають, що ще вчора в його кімнаті нічого подібного не було. А поняті на момент вилучення паперів перебували в іншій кімнаті. При цьому обшук був початий до того, як приїхали адвокати, відповідно вони були позбавлені можливості захищати його права під час обшуку.

ВЛАДИСЛАВ ЗАГОРОВКО

38 років, одружений, виховує трьох дітей. Дружина в декреті, молодшій дитині трохи більше року. Водій-дальнобійник міжнародних перевезень.

На Майдан 1 грудня він пішов вперше, побачивши по телевізору розгін студентів напередодні. Коли почалося побиття людей Беркутом на Банковій, не встиг втекти – світло-шумовою гранатою йому пошкодило око, він нічого не бачив. О 16-15 Загоровка затримав Беркут, кілька годин утримував лежачим на асфальті, ставив на коліна і жорстоко бив.

3 грудня Владиславу Загоровку Шевченківським судом було обрано як запобіжний захід арешт на 2 місяці. В залі була його дружина з трьома дітьми, яких їй нема на кого залишити. Оскільки справа Загоровка розглядалася пізньої ночі, діти спали на лавочці.Після цього Владислава доставили в Голосіївське райуправління міліції і тільки в 3 годині ночі (через 11 годин після затримання!)викликали адвоката, що теж є порушенням.

Адвокат зі служби безоплатної допомоги, що приїхала на виклик, побачила скривавленого Загоровка з розбитим оком і головою і викликала швидку допомогу. Швидка забрала Владислава в лікарню. Крім травми ока і розбитої голови, у Владислава перелом ребра і численні гематоми по всьому тілу, особливо на ногах. Не зважаючи на це, з лікарні Загоровка перевели до Слідчого ізолятора і допитували у справі за звинуваченням в організації масових безпорядків на Банковій. При цьому слідчий відмовлявся прийняти заяву про злочин, скоєний спецпідрозділом Беркут проти Загоровка.

Тільки 6 грудня Прокуратура зайнялася заявою про злочин Беркуту на Банковій і визнала Загоровка потерпілим у відповідному кримінальному провадженні. Також завдяки втручанню журналістів, депутатів, Омбудсмена, Владислава перевели з СІЗО до Олександрівської лікарні. Загроза, що багатодітний батько втратить зір, ще зберігається, але зараз робити операцію не можна – в ушкодженому очі запальний процес. Швидше за все, він більше не зможе працювати дальнобійником, а ця його робота годувала всю його сім’ю.

СЕРГІЙ НУЖНЕНКО

31 рік. Родом з Кіровоградщини. Працював в торгівлі, захоплювався фотографією. В мережі дуже багато фото з його подорожей, а ще більше – з дитячих будинків. Він багато років займався волонтерською допомогою дітям-сиротам, тому після його арешту на його захист висловилися десятки волонтерів з різних міст України і навіть Росії. В Кіровограді навіть зібралася акція протесту на його підтримку. Але це не допомогло – 3 грудня Шевченківський райсуд і на адресу Нужненка зачитав бездоказове рішення, наче написане під копірку – 2 місяці арешту.

Сергій Нужненко до побиття

Діти з інтернатів, які відвідував Сергій Нужненко, пишуть свої заклики відпустити “дядю Серьожу” і кажуть, що його свобода – найбажаніший для них подарунок до Нового року. Один підліток сказав: “Ну як можна фотографувати і одночасно кидати каміння”. Але поки Нужненку, як і іншим, загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. 11 грудня в Апеляційному суді розглядатиметься апеляція на його арешт.1 грудня Сергій Нужненко був на Банковій з професійною камерою. Як більшість затриманих у цій справі, не встиг втекти, коли почалося побиття.

Сергій Нужненко після побиття

В Сергія закрита черепно-мозкова травма, численні забої і гематоми. Шов на голові – близько десяти сантиметрів. Його, як інших постраждалих, беркутівці тримали на асфальті і гамселили ногами до втрати свідомості. Після побиття його доставили до лікарні швидкої допомоги, де продовжують утримувати. На зустріч з адвокатами обвинувачених в масових безпорядках і потерпілих від побиття Беркуту виводять в хол і пристібають наручником до батареї.

ГЕННАДІЙ ЧЕРЕВКО

Позапартійний тато двох дітей, що працює торгівельним агентом, Геннадій Черевко (41 рік), поїхав з Лубен, що на Полтавщині, до Києва, щоб, як пояснив дружині, побачити історичні події на Майдані. Беркут бив його, збитого з ніг, так, що зламав кисть правої руки, розсік голову і лишив численні гематоми, в тому числі на обличчі.

Вже в лікарні швидкої допомоги Геннадія звинуватили в організації масових заворушень по тій самій 294 статті, що й решту затриманих, з перспективою до 8 років ув’язнення.

Під час зіткнень на Банковій Геннадій стояв неподалік від Беркуту і знімав те, що відбувалося, на мобільний телефон. Коли міліція атакувала протестувальників, він почав утікати разом з іншими, але впав, і більше не міг підвестися – на нього градом посипалися удари міліцейських кийків. Намагався закрити голову – тоді били по руках.

Потім чоловіка підняли і “крізь стрій” повели у двір адміністрації президента: за словами адвоката, Геннадія вели повз вишикуваних беркутівців, кожен з яких бив його.

Лежачи на землі разом з іншими вісьмома затриманими, він час від часу втрачав свідомість. Періодично його знову лупцювали. Тим часом беркутівці фотографувалися на фоні своїх жертв, наче мисливці зі здобиччю.

Наталя Черевко, вчителька англійської, мало не збожеволіла, шукаючи чоловіка. Зв’язок з ним пропав – його телефон, вибитий з руки беркутівцем, безслідно зник. Лише наступного дня її зателефонували з лікарні швидкої допомоги, де Геннадій знаходиться і досі, у спецпалаті, орендовану міліцією.

“Я три дні плакала”, – каже Наталя. Вона лишила дітей – 13-річну доньку і майже трирічного сина – з батьками і поїхала до Києва, побачитися з чоловіком. Побачення було коротким, у присутності міліції. “Я погладила його руки. У нього гематоми на носі і на пальцях”, розповідає дружина. “Я боюся за нього”, додає вона.

ЮРІЙ БОЛОТОВ

39-річний Юрій Болотов, приватний підприємець , колишній менеджер Океану Ельзи, – це той самий чоловік, якого ось на сумнозвісному відео беркутівець б’є кийком з криком: “На колени, мразь”.

В Юрія два сини, старшого, 16-річного, він виховує сам. Болотов виріс на Липках і в день мітингу приїхав туди у домашніх справах, у акції протесту взагалі участі не брав. Він зустрівся з однокласником на розі Банкової та Інститутської, де і був затриманий Беркутом.

Чоловік думав, що йому нічого боятися, нікуди не тікав і навіть підняв руки вгору, щоб було видно – нічого небезпечного він не тримає.

– Ти хто такий?

– Я киянин, – відповів він беркутівцям, після чого його збили з ніг і потягнули через половину вулиці Банкової у двір адміністрації президента.

В результаті побиття “правоохоронцями”, у нього численні пошкодження м’яких тканин, спина перетворилася на майже суцільний синець, збиті коліна, лікті… Як і інші в’язні Банкової, він пролежав дві години на асфальті. В міліцейському відділку Юрій навіть відмовився від медичної допомоги – гадав, що це непорозуміння, не хотів витрачати час на розмови з лікарями, щоб скоріше повернутися додому, де на нього чекав син. Він і гадки не мав, що суд знайде підстави для його арешту на два місяці.

Друзі та сім’я впізнали його на відео і почали розшуки по райвідділках міліції, та лікарнях, потім звернулися до адвокатів, але минула майже доба, перш ніж їм вдалося отримати від міліції інформацію стосовно місцезнаходження.

Близькі та адвокати змогли побачити Юрія лише через два дні, 3 грудня, під час судового засідання, на якому було прийняте рішення про його арешт. Як і решту затриманих на Банковій, його звинувачують в організації масових заворушень за 294 статтею кримінального кодексу, максимальне покарання за якою досягає восьми років ув’язнення.

На думку близьких Юрія, звинувачення абсурдне. “Це людина, яка грубого слова зайвий раз в житті не сказала. Я не знаю, як можна було повірити в те, що він у масці, з палицею бив міліціонерів”, говорить Ніна Болотова, його колишня дружина і мати молодшого сина Юрія.

Зараз Юрій Болотов утримується в СІЗО у Косогірному провулку, апеляція на арешт подана, розгляд має відбутися на 11 грудня. 9 грудня в Болотова відбувся обшук, нічого компрометуючого слідство не знайшло.

ЯРОСЛАВ ПРИТУЛЕНКО

Хлопцю 21 рік, він один з тих затриманих, який знаходиться в ізоляторі тимчасового утримання. Кілька днів тому адвокат вибив для матері побачення. Вона вперше побачила сина, бо про суд щодо арешту дізналася випадково. Їй сказали неправильне прізвище судді. Поки її сина судили 3 грудня в Шевченківському суді, вона сиділа під іншим кабінетом.

Дівчина Ярослава Катерина каже, що від струсів та переломів Ярослава дивом врятувала екіпіровка. Хлопець працює продавцем у магазині екстремального одягу і взагалі любить екстремальні види спорту.

Коли почув про кровавий нічний розгін студентів, на Віче вирішив іти в шоломі та захисті для спини, які використовуються сноубордисти. Саме через це зараз йому і “шиють” справу.

Катерина підкреслює, що Ярослав завжди ходив тільки на мирні акції. Вона спеціально переглядала все відео знущань та катувань Беркутом затриманих, яке гуляє інтернетом, проте Ярослава на ньому ідентифікувати не змогла.

Каже, що після затримання були і сльози, і істерики, а після рішення суду зрозуміли, що сльози не допоможуть і потрібно боротися, що рідні зараз і роблять.Адвокат Ярослава пояснив це тим, що хлопця не було серед тих, кого Беркут по-звірячому зловив та бив на Банковій. На відео їх було восьмеро. Ярослава затримали вже на Шовковичній.

Якісь люди в штатському збили його з ніг, притисли грудями до асфальту, били в обличчя та по ниркам. А після цього відвели на Богомольця. Потім чотири години возили його по всім райвідділкам Києва. В якому стані Ярослав зараз, Катерина не знає, бо це немає результатів судово-медичної експертизи.

МИКОЛА ЛАЗАРЕВСЬКИЙ

23 роки, струс мозку, рвані рани на голові (шов на голові від маківки до шиї), зламаний ніс, забої та гематоми по всьому тілу – ось підсумок участі в мирному майдані на підтримку розігнаних студентів для Миколи Лазаревского.

Його наречена Яна розповідає, що на відео знущань Беркуту впізнала Колю. Чітко бачила моменти, коли його б’ють. В цей час він не рухався, лежав на землі, намагався закриватися руками. Били ногами по обличчю. Потім у нього забрали гаманець. Це також є на відео.

Яна каже, що саме Миколу звинуватили в тому, що він у червоній куртці був за кермом бульдозера на Банковій. Хоча хлопець був у чорній куртці і вона наразі в крові лежить у правоохоронців.

Хлопець народився в Тернополі. Сам з інтелігентної родини. Батько професор та ліквідатор аварії на ЧАЄС. Був на станції один з першим, за що й розплатився життям. Помер в 2000-ом, коли Миколі ще не виповнилося і 11 років. Хлопець болюче переживав смерть батька. Мати має дві освіти – музичну та психологічну. Зараз викладає психологію. Має старшого брата – успішного хірурга. Серед його родичів дуже багато медичних працівників. Один Микола вирішив йти своїм творчим шляхом і після закінчення школи вступив до Київського національного університету будівництво і архітектури. Після закінчення вузу вирішив займатися не архітектурою, а дизайном. Разом з друзям створив свій сайт, на якому вони розміщували свої творчі доробки.

Наречена Миколи Яна Степанова розповідає, що до 1 грудня хлопець всього кілька разів був на майдані. У неділю пішов разом з друзями на Віче. Сама Яна приєднатися до нареченого не змогла, бо працювала. Каже, що кілька разів дзвонила йому та сварила за те, що він був на Банковій. Після 17.00 зв’язок з Миколою обірвався, подзвонив він тільки о десятій годині, сказав, що у лікарні. “Ці п’ять годин були просто жахом. Ми його скрізь шукали і не могли знайти. Навіть у міліції питали, але там казали, що нікого не затримували”, – розповідає Яна.

Сьогодні вперше після затримання Миколу побачила мама, їй дозволили півгодинне побачення. Він попросив передати йому книжку Муракамі або Бельведера. Ще Яна каже, що в Лікарні швидкої допомоги, де зараз знаходиться Микола, рідних попросили принести теплі речі. “Тепер ми боїмося і переживаємо, що його перевезуть у СІЗО”, – каже наречена.

Апеляція на арешт Миколи Лазаревського розглядатиметься 11 грудня в Київському апеляційному суді.

ОЛЕКСАНДР ОСТАЩЕНКО

32 роки. Заарештований на два місяці за те, що 1 грудня опинився на Банковій. Зараз в лікарні. У нього струс мозку, переломи пальців, забита грудна клітка, гематоми по всьому тілу.

Друзі розповідають, що на відео зі знущанням Беркуту під Банковою, яке облетіло увесь інтернет, вони впізнали Олександра. Знайшли момент, де саме його б’ють, більш того видно навіть обличчя бійця Беркуту. Також видно, що коли до Олександра біжить Беркут, він піднімає руки та стоїть. Окрім того, на відео є момент, де боєць штовхає непритомного Олександра ногою, перевіряючи чи він живий.

Вдома на нього чекає дружина та 5-річна донька. Дружина Марина каже, що вона намагається бути чесної з донькою. Малеча знає, що тато в лікарні, а от хто винний в тому, що він туди потрапив, Марина дитині пояснити не може.

Олександр народився на Вінниччині, в місті Могильов-Подольский. Після закінчення школи поступив до Київського національного університету будівництва і архітектури, в народі просто КІСІ, по спеціальності інженер-проектувальник систем водопостачання та водовідведення. Весь час працював по спеціальності. Зараз – головний інженер Проектно-конструкторському центру водоочисних технологій. З дружиною Мариною, журналістом по професії, разом вже вісім років. Живуть під Києвом, в містечку Буча.

Марина каже, що 1 грудня Олександр вперше вийшов на майдан. Пішов після того, як дізнався про кровавих розгін студентів в ніч з 29 на 30 листопада. Бо саме тоді його ставлення до майдану змінилось. Хотів підтримати людей. Поїхав разом з другом. “Ходили спокійно, нікого не чіпали. А потім… Попали під гарячу руку”, – розповідає Марина.

Натовп людей, який був на Банковій розділив друзів. Олександр потрапив до рук Беркуту. Другу пощастило більше — він зміг втекти. Зв’язок з чоловіком, за словам Марини, обірвався близько п’ятої години, коли Банкова вже була зачищена Беркутом. Як вже потім дізналася Марина, телефон у Олександра вкрали ще на місці затримання. Подзвонив він тільки близько 23.00, говорив кілька секунд, сказав, що у відділку. “Уявіть, що я за ці години очікування пережила”, — каже Марина.

Наступного разу чоловіка вона побачила тільки на суді, але він її розпізнав не одразу: Олександр погано бачить. Окуляри йому розбили ще під Банковою. Марина тільки на суді за допомогою адвоката передала йому нові. А от перекинутися навіть кількома словами не змогли, до чоловіка її не допустили. “На людях я тримаюся, а от коли лишаюсь сама або вночі дуже важко”, – розповідає вона.

Зараз Марина та всі родичі живуть надією, що Апеляційний суд, куди адвокат подав апеляційну скаргу на запобіжний захід тримання Олександра під вартою, скасує абсурдне рішення Шевченківського суду. “Олександр дуже добра людина, аполітична, нам телефонують знайомі та друзі і кажуть, що просто в шоці від цієї ситуації. Я вірю, що це непорозуміння вирішиться вже найближчим часом”, — додає вона.

ВАЛЕРІЙ ГАРАГУЦ

Засновник і журналіст дніпропетровської інтернет-газети “Лица”, 45 років.

Буддист, пацифіст і вегетаріанець. Сам змайстрував ткацький станок, тканину роздаровував друзям. Мріяв створити гурток, де хлопчики вчилися б робити ткацькі станки, а дівчатка ткати. Після побиття Беркутом на Банковій був госпіталізований у лікарню швидкої допомоги, де знаходиться до теперішнього часу. За інформацією друзів, в нього струс мозгу, численні гематому на ногах і тілі, підозра на перелом ребра.

Звинувачення те саме, що у решти затриманих на Банковій – організація масових заворушень. Тобто стаття 294, що передбачає до 8 років позбавлення свободи.

Газета “Лица”, що спочатку існувала в паперовій версії, тепер виходить в інтернеті (http://www.litsa.com.ua). Валерій заробив у дніпропетровських медійників репутацію правдолюбця, готового на усе заради істини, після публікації у своєму виданні неприємних для місцевої влади рослідувань.

Дніпропетровскі журналісти дивуються з приводу звинувачень, висунутих проти Гарагуца. “Це взагалі ніяк з ним на в’яжеться. Валерій нормальна, врівноважена людина, не агресивна, не”, говорит про нього одна з колег по професії.

Валерій приїхав до Києва для висвітлення акцій протесту. Пам’ятаючи жорстоку зачистку студентського Майдану, захопив із собою аптечку, щоб у разі необхіодності допомогти постраждалим. Нагода на забарилася. Під час атаки Беркуту на протестувальників Валерій побачив травмованого хлопця і кинувся йому на допомогу.

Валерій Гарагуц після побиття

У цей момент журналіст отимав ззаду удар кийком по ногах, тому йти, а тим більше втікати вже не міг. Як і інших затиманих, його приволокли у двір адміністрації президента й кинули на асфальт, де він пролежав щонайменше двы година при температурі близько нуля градусів. Вставати на ноги не дозволяли, час від часу били кийком по голові і спині.

Порушуючи законодавство, після затримання до Валерія не менше трьох годин не допускали адвоката.

Через п’ять днів 19-річний син Валерія, Ярослав, отримав побачення з батьком. Крім того, він зустрівся зі слідчим, що веде його справу. Той стверджував, що у момент затримання журналіст тримав у руці коктейль Молотова.

За інформацією Ярослава, коктейль Молотова могли сплутати з перекисом водню та бинтом, які його батько використовував для допомоги постраждалому.

“Тато виглядає добре. Два синці – маленький під оком і великий, але вже старий біля правого ліктя. Повен оптимізму”, – написав Ярослав у своєму блозі після побачення. “Каже: “Якщо б був шанс прожити все заново – я б повторив усе так само. Єдине, про що жалкую, так це про те, що займався йогою замість бігу”, – і зараз же хапається за ребро, що болить від сміху”.

Апеляція на шістдесятиденний арешт Валерія Гарагуца буде розглядатися сьогодні, 10 грудня о 12.40 у Апеляційному суді Києва (Солом’янська площа, 2а). Дуже важливо прийти і підтримати його. На місці Валерія міг опинитися будь-хто. Влада повинна знати – нас не можна просто так витягнути по одному і посадити за грати, щоб залякати інших. І нас не можна просто побити на очах у телекамер, а потім арештувати з надією тихо сфабрикувати проти нас докази.