Обидві презентації відбулись майже разом, з розривом у часі лише в годину, тому й сприйматись відвідувачами могли як єдиний мистецький захід. Але ж виставки різні за жанром, тематикою, настроями, тож розповімо про них стисло і послідовно.
Першою відкривалась виставка “Фотохудожник 2024” – це традиційний творчий звіт сумських фотомайстрів, членів СООНФХУ (Сумська обласна організація Національної Спілки фотохудожників України), який в нашому місті відбувається регулярно з 1992 р.25-та, ювілейна виставка, яка припала на складний воєнний час. На відкритті виступив відомий не тільки в Сумах, але й у світових мистецьких колах фотохудожник Ігор РОЙЧЕНКО. Він признавався, що досить непросто було отримати від майстрів світлини саме на сучасну тематику, подати сьогоденне, “свіже, з грядки”, але експозиція згодом склалась саме така. Всі роботи створено протягом кількох останніх років. Участь взяв 21 фотохудожник, представлено 54 роботи. Звичайно, про все розповісти неможливо, бо кожен майстер – особистість, а кожна світлина – окрема мить, за якою відчувається історія. Тільки заради прикладу скажемо докладніше про роботу Ігоря Ройченка, назвав “Ніколи не забудемо”. Хлопець років 12-ти у камуфляжній формі роздивляється портрети загиблих на війні воїнів. Автор розповів, що світлину було зроблено у 2018 р. в Сумському краєзнавчому музеї, хлопчик тоді був нашим, сумським кадетом. Історія полягає в тому, що пізніше цей тепер вже юнак, втратив батька на цій війні. Нині він є студентом ІІІ курсу СумДУ. Отак непередбачувано і жорстоко чинить з людьми війна. Кожна світлина з виставки – окрема історія, певні асоціації, які не можуть бути однаковими у різних глядачів. Тож долучайтеся, галерея запрошує.
Другою за чергою була презентація виставки Лариси КИРИЧЕНКО «Народна вишивка та традиційний одяг». В експозиції представлені авторські твори – доробки майстрині майже 40-річної творчої праці, у різних видах традиційного народного мистецтва: вишивці – рушники, сорочки жіночі та чоловічі, елементах жіночого одягу, керамічних виробах, лялькарства, різьблення. Пані Лариса Кириченко розповіла, що найулюбленішим видом творчості для неї є вишивка. За її словами, у всьому декоративному мистецтві тільки рушник концентрує у собі стільки різноманітних символічних значень. Тут знайшли відбиття орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від зла. Тому у стародавні часи рушники мали не тільки утилітарне, декоративне призначення, а й ритуальне і культове. Майстриня розповіла, що мистецтво саме слобожанської традиційної вишивки вона вивчала по різних музеях України, переважно в Харкові та в Києві. До речі, зразки її вишивання придбали та отримали в дарунок дуже відомі люди, серед яких кілька президентів України. Не будемо називати всіх, бо це вже не про мистецтво, а про інше. А зразки творчості майстрині, в яких багатовіковий дух України і Слобожанщини, можна побачити в галереї до 12 січня включно.