У Сумській області триває протистояння навколо остаточної конфігурації територіальних громад

До рішення уряду, яке орієнтовно у березні визначить остаточну кількість об’єднаних територіальних громад Сумщини та їх межі, залишилось небагато часу. Протистояння і дискусії навколо цієї теми не втрачають своєї гостроти.

Але остаточна конфігурація все ще залишається невизначеною через розбіжність між перспективним планом, запропонованим міжвідомчою робочою групою, та мешканцями сільрад, які мають увійти до тієї чи іншої громади. Востаннє ситуацію обговорили під час додаткової консультації у Міністерстві розвитку громад та територій України.

На Недригайлівщині жителі Тернів відстоюють право створити власну громаду.

Які пропозиції розглядали, дізналися у керівника Сумського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Марини ЛОБОВОЇ.

r: Перспективний план 3 лютого був розглянутий спільною робочою групою Мінрозвитку громад та профільного комітету ВР. З якими зауваженнями він був повернутий?
Марина Лобова: Проект перспективного плану повторно був направлений на доопрацювання в частині окремих районів: Сумського, Роменського, Недригайлівського, Конотопського, Тростянецького та Путивльського. Найбільше дискусій викликало питання формату громад у Роменському та Тростянецькому районах. У Роменському – в частині доцільності утворення Пустовійтівської сільської ОТГ, яка фактично є прилеглою до міста Ромни. У Тростянецькому районі – в частині доцільності приєднання Білківської, Люджанської та Криничанської сільрад до Боромлянської ОТГ, як це запропонувала міжвідомча регіональна робоча група (МРРГ) 21 січня 2020 року. У Недригайлівському районі невизначеним залишається питання щодо утворення Тернівської ОТГ. Для недопущення подальшого подрібнення території району, оцінки соціального та відповідно бюджетного навантаження на ОТГ, а також враховуючи складні питання судових справ по цій ОТГ та міжрайонного об’єднання, МРРГ ще у січні проголосувала за те, що на території району має залишитись три ОТГ: Недригайлівська, Коровинська та Вільшанська. Натомість представники Тернівської територіальної громади мають бажання створити власну ОТГ.

Щодо приєднання трьох громад поряд із Тростянцем до Боромлянської ОТГ
– Нещодавно оновлена урядова методика формування спроможних територіальних громад чітко прописала послідовність визначення потенційних адміністративних центрів та правила формування навколо них ОТГ. Зони доступності адміністративних центрів визначаються на відстані не більш як 20 кілометрів автомобільними дорогами загального користування та з урахуванням доступності публічних послуг у відповідних сферах. Зокрема 20 хвилин для доїзду служб швидкої та пожежної допомоги. Перевага надається тому адміністративному центру, який має найбільш розвинуту соціальну і транспортну інфраструктуру. За всіма цими показниками територіальні громади Криничанської, Білківської та Люджанської сільських рад входять у зону доступності саме Тростянецької ОТГ.
Щоб остаточно вирішити цей конфлікт, у зазначених населених пунктах 9 лютого проведено додаткове оговорення. Як повідомив модератор цього заходу – народний депутат по цьому округу Микола ЗАДОРОЖНІЙ, жителі Білківської та Криничанської сільрад проголосували за приєднання до Тростянецької ОТГ. Мешканці Люджанської сільради віддали більшу кількість голосів за Боромлянську ОТГ. Але ця сільрада не має спільної межі із Боромлянською громадою, що, згідно з чинним законодавством, є «відсікаючою» умовою. Загалом там, де не вдається дійти згоди, має працювати урядова методика. Тому остаточне рішення тут прийматиме уряд.

Щодо створення Хмелівської ОТГ в Роменському районі і приєднання до неї Смілівської сільради
– Така ОТГ має право на існування. Але між жителями цих сіл існує давній конфлікт, який довгий час не дає можливості добровільно утворити дану громаду у будь-якому форматі – чи то з адміністративним центром у с. Сміле, чи то з центром у с. Хмелів. Село Сміле розташовано від смт Дубов’язівка на відстані близько 40 км, що значно більше встановленої методикою межі. Це, у свою чергу, також викликає питання щодо доступності базових публічних послуг для громадян. Тому не виключено, що тут може бути прийнято адміністративне рішення на підставі вимог нормативних документів та з урахуванням рішень більшості територіальних громад Роменського району, про які йде мова. Повністю консенсусного рішення тут навряд вдасться знайти.

Щодо створення Садівської ОТГ в Сумському районі і приєднання до неї Косівщинської сільради
– Косівщинська сільрада фактично є продовженням міста Суми. Багато її жителів працюють, навчаються та отримують базові послуги саме в місті. Тому з урахуванням методики, логістичних та соціально-економічних зв’язків варто говорити про варіант приєднання цієї територіальної громади саме до обласного центру. Що стосується Садівської громади, то це питання дискусійне. З одного боку, с. Сад також доволі наближене до міста. Є питання і до фінансової спроможності Садівської ОТГ – якщо до її складу не ввійдуть Косівщинська та Низівська територіальні громади. З іншої строни, важливо дивитися на формат ОТГ комплексно та говорити не лише відірвано про с. Сад, а й про долю інших територіальних громад, які розташовані значно далі від м. Суми. Зокрема, с. Голубівка Лебединського району, яке, згідно з перспективним планом, мало б увійти до складу Садівської ОТГ, знаходиться від Сум приблизно у 32 км, а від м. Лебедин – у 41 км, що знов-таки перевищує визначені у законодавстві вимоги щодо зони доступності.

Щодо створення Юнаківської ОТГ в Сумському районі
– Відповідні розрахунки має зробити та оприлюднити Сумська ОДА. Треба звернути увагу на те, що Хотінська ОТГ вже утворена. Вона взяла на себе велику відповідальність та успішно функціонує вже не перший рік. Тому питання вилучення у таких громад територій мало б бути узгоджене з ними. Окрім того, особливістю цієї громади є її прикордонне розташування, що також має велике значення. Тому рішення у цьому випадку має бути якісно обговорене та виважене ще й з державницької точки зору.

r: Які шляхи оптимального створення громад в Путивльському і Конотопському районах ви бачите?
М.Л.: Відповідно до рішення міжвідомчої регіональної робочої групи, у січні було запропоновано вилучити одну територіальну громаду – Руднєвську – зі складу Путивльської міської ОТГ та включити її до складу Новослобідської ОТГ. Однак, враховуючи, що обидві ОТГ вже є діючими, оптимальним для вирішення конфлікту є варіант залишення Путивльської та Новослобідської ОТГ у визначених у чинному перспективному плані формування територій громад Сумської області форматах.
Щодо Конотопського району, то було запропоновано залишити у районі три діючі ОТГ – Конотопську, Дубов’язівську та Бочечківську, а також додатково утворити велику Попівську ОТГ, яка фактично розташована навколо міста Конотоп.

На Тростянеччині голови Криничанської та Люджанської сільрад вимагають включити території до Боромлянської громади, хоча голова Тростянецької ОТГ Юрій БОВА вважає їх «своїми»

Профільне Міністерство порушило питання про можливість додаткового опрацювання проекту саме у напряму укріплення існуючих у районі ОТГ за рахунок наближених до них сільських територіальних громад. Мова йде про Кузьківську сільську раду (її приєднання до Конотопу чи Бочечок), Шаповалівську (до Конотопу), а також частину розташованих на півдні району територіальних громад (до Дубов’язівки).

Думки вголос
Колишній голова Тернівської сільради і екс-заступник голови райадмінстрації
Ігор БОРИСОВСЬКИЙ:
«За перспективним планом, до якого зміни останній раз вносилися у 2018 р., у Недригайлівському районі мали створити чотири громади: Недригайлівську, Коровинську, Вільшанську і Тернівську. Перші три були утворені, але Тернівську так і не вдалося через те, що ми очікували прийняття змін у законодавстві щодо можливості змін кордонів районів під час утворення громад. Зокрема, до нашої громади мали бажання доєднатися села Біжівка і Черепівка Буринського району. (Це окрема історія – Авт.) А тепер раптом Тернівська громада взагалі зникла із перспективного плану робочої групи. За розрахунками методики Кабміну, затвердженої 24 січня 2020 р., Терни, за нашими розрахунками, відповідають критеріям середньої громади. Населення у нас чотири тисячі, діюча опорна школа на 268 учнів, у дитсадку більше 120 дітей. Крім того, у нас працює школа мистецтв на 140 учнів. Є дільнична лікарня, де зробили ремонт. Коефіцієнт фінансової спроможності 3,2 – це середній показник із категорії середніх. Але перспективи розвитку у нас є. Нинішній голова громади і депутатський корпус єдині в прагненні створити таку громаду. На жаль, у Сумській ОДА нас не чують, попри багаточисельні звернення. Під час засідання у Мінрозвитку громад і територій 3 лютого ОДА було дано доручення розібратися, але цього так і не трапилося. Але ми будемо наполягати на своєму».

Голова Криничанської громади Микола НАЗАРОВ:
«Нам наполегливо пропонують увійти у Тростянецьку громаду. І так пропонують, що ця наполегливість більш схожа на диктат. Зокрема, під час обговорення цього питання, яке відбулося за рекомендацією Мінрозвитку громад і територій 9 лютого, ні мене, ні Олега Краснікова не допустили до ведення зборів, у яких чомусь головував Микола ЗАДОРОЖНІЙ – нардеп від партії «Слуга народу» по нашому округу. Їх чомусь назвали громадським слуханнями, хоча цього статусу вони не мали. На збори 9 лютого привезли цілий автобус жителів Тростянця, які взяли участь у них. Перед зборами по селу ходили агітатори за приєднання до Тростянця, які обіцяли жителям золоті гори. Навіть у цих умовах у протоколі зборів записали, що різниця між прихильниками і противниками приєднання до Тростянецької громади складає всього 2 чоловіки. Справжні громадські слухання за законної процедурою у нашій сільраді відбулися у листопаді 2017 р., у Люджанській сільраді – у грудні того ж року. На цих слуханнях було прийнято рішення приєднатися до Боромлянської громади. У цій громаді готові нас прийняти, є відповіднє рішення 2018 р., голова громади Василь РОМАНІКА його підтримує. Щодо територіальної доступності – у нас майже однакова відстань як до Тростянця, так і до Боромлі. Але насправді декілька років тому ми стикнулися з тим, що Тростянець хотів розмістити на наших територіях своє сміттєзвалище… (Микола Назаров і Олег Красніков мають ще чимало претензій до голови Тростянецької ОТГ Юрія Бови – Авт.) Якщо після зборів 9 лютого обласною групою буде прийнято рішення про приєднаня Криничанської та Люджанської сільрад до Тростянця, ми будемо оскаржувати його в суді».

Сергій Бондаренко
Панорама №9-2020