У Сумах показують лендарт в обмеженому просторі

У залах Сумської міської галереї проходить виставка «Бібліотека снів». Авторки – Олександра САДОВСЬКА та Марина ФЕНОТА, добре відомі тим, хто цікавиться мистецтвом лендарту. Вони регулярно брали участь у традиційних лендарт-симпозіумах, які відбувалися в Могриці у недавні часи. Нині не відбуваються із зрозумілих причин. Живописні крейдяні пагорби поблизу села нині є місцем небезпечним.

Знайдено компромісне рішення – організувати необмежений арт-простір у двох залах галереї. На наш погляд, досить слушна ідея і чудова реалізація. Зазначимо, що лендарт – досить своєрідне мистецтво. Це не виставка живописі, скульптур чи світлин, а комплекс інсталяцій, який слід сприймати як єдиний штучний всесвіт, поступово зосереджуючись на окремих об’єктах. Ну ось якось так. Авторки твердять, що лендарт є спробою поєднання матеріального світу із внутрішніми враженням, а також сприйняття буття поза часом, тобто минуле-теперішнє-майбутнє існують разом. Подібне трапляється уві сні, звідси й назва виставки. Тут є простір Могриці, поданий у компактному об’єкті на кшталт японського “Саду каменів”. Спеціальна локація-бібліотека, де сни записані, усвідомлені і витлумачені матеріальними артефактами. Колиска і човен, які можуть народити цілі асоціативні ряди і окремий зал, присвячений снам, які бачать метелики. Злегка незрозуміло, але напевно цікаво і інтригуюче.

Навіть така брутальна пригода, як вимкнення світла під час відкриття, лише додала несподівані смисли експозиції. Розглядали експонати у променях аварійних ліхтариків, ані гостей, ані авторок росіянські вибрики від важливої справи не відволікли. Олександра з Мариною задекларували: “Ми наразі не знаємо, як відгукнеться в майбутньому наша діяльність, але вже тепер чуємо його далекий поклик і простягаємо до нього наші руки. Невідомо, коли ми зможемо повернутись в Могрицю, але невпинно тримаємо її в реальності нашого буття своєю творчістю, матеріалізуючи і витягуючи її з мовчазного небуття кожним своїм актом звернення до неї.”.