Творчі гуртки Сумського ПДЮ працювали в умовах катантину, додержуючись усіх вимог

У Сумському Палаці дятей та юнацтва продовжують свою роботу майже всі гуртки та майстерні, тільки адаптуючись до умов, вони перейшли на дистанційний режим. Проходять тренінги, семінари, майстер-класи.

Відомо, що в останні місяці нам було не рекомендовано або заборонено відвідувати храми, святити паски, ходити на кладовища на могили близьких, тобто багато від чого відмовитись. Але ж життя не зупинилось. Школярі та студенти продовжили навчання в режимі онлайн. Всі, хто міг працювати дистанційно, продовжили працю. Ми хочемо розповісти не про обов’язкові, життєво необхідні процеси, а про життя творче. Хоча хто сказав, що саме це не є життєво необхідним, особливо якщо йдеться про дітей. В Сумському палаці дітей та юнацтва продовжують роботу різноманітні гуртки та творчі майстерні.

Багато шедеврів було створено в часи, коли митець був вимушений залишитись на самоті і навіть контакти з колегами були вимушено обірвані

Про роботу однієї з них ми поговорили з керівником колективу Майстерны художньої вишивки та бісероплетіння Наталією БАБЕНКО.

Вона зустрілася з нашим журналістом, додержуючись всих вимог, пов’язаних з карантинним режимом: маска, рукавички, відстань при спілкуванні та саме спілкування якнайкоротше. Та розповісти майстриня встигла багато чого: “Головна задача майстерні — розвиток та збереження народних ремісел Сумщини. В нас передбачено три рівні навчання: початковий, середній та вищий, це 9 — 11 класи. Учні вивчають традиційну українську вишивку та виготовляють традиційні українські прикраси. І звичайно, одяг. Прикраси — це не тількі рушнички і серветки, це прикрашений одяг, в якому можна пройтись по вулиці і показати всім. До Великодня ми виготовляли декоративні яйца, основа пластикова або пенопластова, декоруємо бісером. Цим займаються дівчата вищого рівня. А початківці виготовляють так звані плетені писанки. Це дуже гарна прикраса, яку можна повісити на віконце, і буде святковий настрій у всих, хто побачить. Наші зайняття проходять у вайбері.

Незважаючи на те, що ми з дівчатами не маємо особистого контакту, ми підтримуємо зв’язок. Я розсилаю учням покрокові фотографії, вони пересилають мені фото своїх робіт, я роблю зауваження, даю поради. Звичайно, роботи стало більше, бо одне діло – показати наживо, а інше — щось виправити через інтернет. Але ж технічні засоби комунікації існують, тож ми можемо продовжувати працювати. Все відбувається безконтактно, але ми тримаємо зв’язок.”

Олексій Сікорський
Панорама №23-2020
Фото з архіву ПДЮ