Товарознавча експертиза: в яких випадках її призначають

Поняття “експертиза”, “судова експертиза” мають латинське походження і дісталися нам у спадок від візантійського імператора Юстиніана (5-6 століття), який вперше постановив досліджувати в судових цілях почерк громадян, чиї справи розглядав суд. Саме ж явище експертизи давніше. Так, перше звернення до медичної експертизи пов’язують з ім’ям Гіппократа (понад 400 років до н. е.), у часи якого медичні знання використовувалися у судовому процесі.

Як відомо, в основі судової експертизи лежить процес дослідження, перевірки та аналізу якогось об’єкта, предмета, товару, події, дії і т. п. з подальшою видачею експертного висновку. Проведення кваліфікованої експертизи потребує спеціальних знань в тих областях науки, техніки, мистецтва, медицини, виробництва та інших, які тісно пов’язані з об’єктом експертизи, а також відповідають вимогам судді, слідчого, прокурора і т. п., що ставлять своєю метою встановлення обставин, властивостей і характеристик об’єкта експертизи, що підлягають доведенню в рамках конкретної справи.

Судова експертиза включає в себе кілька класів, формулювання яких можуть відрізнятися між собою в законодавствах різних країн. Останнім часом намітилася тенденція відходу від жорсткого поділу судової експертизи на класи, оскільки робити це стає все складніше. З кожним днем з’являються нові методи досліджень, що приводять до створення нових видів експертиз, які досить складно віднести до традиційних класів. Проте такі існують, бо відмовитися повністю від класифікації експертизи не можна.

Якщо говорити про види експертиз, прийнятих у судовій практиці України, то ми можемо виділити 10 основних класів. Це:

– автотехнічна,
– автотоварознавча,
– будівельно-технічна,
– економічна,
– пожежно-технічна,
– почеркознавча,
– психологічна,
– товарознавча,
– трасологічна (вивчення різних слідів),
– экспертиза об’єктів інтелектуальної власності

Кожна з перелічених експертиз по-своєму затребувана і призначається залежно від специфіки завдань, які ставляться перед експертами. У цій статті ми хотіли б зупинитися на такому класі судової експертизи як товарознавча експертиза.

У повсякденному житті, на жаль, доволі часто трапляються випадки, коли в магазинах нам продають неякісний товар або виріб, наприклад, одяг, взуття, побутову електроніку або меблі, в яких є дефект або недолік. Причому вони можуть бути неявними, і ми виявляємо їх не відразу, а через деякий час. При спробі повернути в магазин такий товар ми отримуємо відмову, яку адміністрація магазину пояснює тим, що дефекту або недоліку з самого початку не було, що вони виникли з вини самого покупця, наприклад, в результаті неправильної експлуатації або недотримання правил догляду за купленим виробом. Ось для таких випадків і потрібна товарознавча експертиза, яка призначається для вирішення цивільних спорів, викликаних претензіями покупців до якості придбаних ними товарів. Ця експертиза дозволяє встановити причину утворення дефекту і, таким чином, вирішити спірну ситуацію на користь покупця або на користь магазину. Як правило, до проведення товарознавчої експертизи залучається експерт-товарознавець, який виносить оцінку дефекту: його розмір, характер, причину утворення, а також відповідність товару вимогам Держстандарту або іншого регламентуючого документу.

Варто відзначити, що товарознавча експертиза проводиться не тільки для вирішення спорів між покупцем і магазином. Експертиза товару призначається ще в чотирьох випадках:

При прийнятті рішення про закупівлю нового товару. У цьому випадку експертиза призначається для контролю властивостей і якості невідомого товару з метою уникнення можливих претензій до нього з боку покупців.

При виникненні спорів між магазином і постачальником з метою перевірки відповідності характеристик і якості товарів, які вже поставляються, вимогам комерційного договору, технічної документації або іншого документа.

При списанні пошкодженого товару або виробу, який вже був в експлуатації з метою встановлення його залишкових властивостей, ступеня придатності та зносу.

У кримінальній справі, яка розглядає, наприклад, факт умисного пошкодження чужого майна. У цьому випадку експертиза покликана встановити ступінь завданої шкоди.