Тільки без паніки. Масові замінування у Сумах

Хто може стояти за серією провокативних повідомлень про замінування адміністративних будівель та як на них реагує поліція

Повідомлення про мінування, що згодом не підтверджується, – часта проблема для всієї України, особливо у післямайданівський період. Погрози підірвати ТРЦ, готелі чи медичні заклади надходять все частіше.

Так, за даними Національної поліції України, з січня по травень 2019 р. до правоохоронців надійшло 1079 повідомлень про замінування. «Об’єктами посягань здебільшого стають житлові будинки та готелі (479 повідомлень), торговельно-розважальні центри і магазини (235), лікувальні заклади (160), вокзали та аеропорти (111). Жодне з зазначених повідомлень про загрозу вибуху не підтвердилося», – розповідає заступник начальника управління Національної поліції України Анатолій ХОДОРОВСЬКИЙ. Загалом же, розповідають поліцейські, у порівнянні з попереднім роком кількість таких повідомлень зросла у 2,5 рази.

Піддалися тенденції і Суми. Як повідомила начальниця відділу комунікацій ГУ Нацполіції в Сумській області Ельвіра БІГАНОВА, за минулий тиждень було зафіксовано три повідомлення про замінування: двічі «мінували» приміщення Сумської обласної ради (якщо бути точним, то один раз міську і один раз обласну), а на третій – будівлю КП «Міськводоканал». Пікантності ситуації додає й те, що повідомлення про закладення вибухівки почали надходити одразу після парламентських виборів.
Як це відбувалося, розповідає Ельвіра Біганова: «На електронну пошту установи надходило повідомлення про те, що будівлю заміновано. У випадку з обласною радою лист надійшов після 17-ї години, і працівники його побачили лише наступного дня. Як тільки нам телефонували і повідомляли про це, поліція одразу реагувала, людей евакуювали».

Спокійний регіон. Лише 1% псевдомінувань припадає на Сумську область

За словами речниці Сумського управління поліції, кожне повідомлення про закладення вибухівки правоохоронці та рятувальники сприймають як достовірне. На місце прибуває оперативно-слідча група, вибухотехніки, кінологи з собаками. Будівлю огороджують та ретельно перевіряють.

Втім у поліції не схильні пов’язувати частоту повідомлень про вибухівку з виборчим процесом. Та й взагалі зазначають, що в Сумах будівлі «мінують» не так часто, як загалом по Україні. За даними міністерства з питань тимчасово окупованих територій, кількість таких повідомлень у Сумах складає всього 1%. Тоді як на Київ припадає аж 32%, на Миколаїв – 10% і на Одесу – 8%.

Проте представники силових відомств б’ють на сполох, підкреслюючи пряму зацікавленість сусідньої держави-агресора в дестабілізації ситуації в Україні. Ось що думає про почастішання псевдомінувань в Україні прес-офіцер Оперативного командування «Північ» Збройних сил України Олена МОКРЕНЧУК: «Хвиля псевдомінувань, що прокотилася містами України, – один з елементів гібридної агресії нашого північного сусіда. Цілей, що їх намагається досягти противник, кілька. Перша і найочевидніша – дестабілізація ситуації, спроба викликати у населення стан розгубленості, страх, відчуття беззахисності, недовіру до власного уряду та своїх силових структур. Друга – продемонструвати світові, що Україна – «несостоявшаяся страна», українці не здатні до розумних дій, вони непередбачувані і, наче підлітки, діють «по приколу», не думаючи про наслідки. Тому їм начебто потрібен «опікун» у вигляді «могутньої» Росії. Третя – показати, що в Україні безвладдя, недолуга влада не здатна побороти тероризм, тим самим виправдавши введення на українські території російських військ».

Погоджується з нею і викладач Харківського навчально-виховного комплексу №106 ім. В.О. Кисіля Володимир СОКОЛ: «Это массированная атака на защитные механизмы государства, коррозия мирной деятельности граждан, создание нервозности и причинение экономического ущерба. В моём понимании, минирования участились с момента русско-украинского противостояния и боевых действий на востоке Украины. Не исключено, что прощупываются слабые места, создаётся “карта” реагирования, проводится рекогносцировка деятельности специальных, аварийных, пожарных служб для дальнейшего, в случае часа Х или полного вторжения, дабы нанести максимальный ущерб и распорошить общие противотеррористические усилия Украины».

«Хвиля псевдомінувань, що прокотилася містами України, – один з елементів гібридної агресії нашого північного сусіда», – Олена МОКРЕНЧУК, прес-офіцер Оперативного командування «Північ» Збройних сил України

Хоча і вірогідність того, що повідомлення про замінування будівель можуть надходити від людей з «гарним почуттям гумору» чи людей напідпитку, які шукають гострих відчуттів, пан Володимир не відкидає: «По психоаспектам люди хотят подъёма эмоций и компенсаторики ущемлённой личности, а также в редких случаях выход отрицательно накопленной внутренней энергии человека по принципу «Ах, так?!…». Я бы ещё упомянул о моменте, который у «минёров» сопределён с суицидальными проявлениями, т.е. сужение своего эгоизма до точки и жалость к себе».

Втім, як би там не було, а такі жарти спричиняють чимало клопоту ні в чому не винним людям, створюючи додаткову напругу в і без того нестабільному світі.
Сучасні технології, що їх на озброєнні має кіберполіція, дозволяють фіксувати, звідки надходить інформація про «замінування». Жартівникам, чию вину вдалося встановити, загрожує до 6 років позбавлення волі. До речі, з початку року у поліції відкрили 567 кримінальних проваджень, 69 особам було повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення. Отже, перш ніж жартувати про вибухівку, треба гарненько подумати, а прагнення до отримання адреналіну направити у більш конструктивне русло – приміром, у спорт чи мистецтво.

Анна ГОРПИНИЧ
Панорама №31-2019