Таке життя: “Якщо не заради високих цінностей, то хоча б на зло!”

ПОНЕДІЛОК, 19 ТРАВНЯ. Людство нарешті дочекалось телефонної розмови Трампа з путіним. Ну то що? Армія політологів вдалась до розлогих коментарів та передбачень. Тишком-нишком пригальмовано європейські санкції, які ось вже сьогодні повинні діяти. До речі, слова “санкції” вже чути не можу, мабуть, щось з нервами! Також вибішують натяки на те, що Трамп, мовляв, має якийсь хитрий план справедливого впорядкування у всьому світі. Не вірю! Не та це персона, що діє за продуманими планами! Ось про путіна – жодних питань, там інстинкт самозбереження за формулою: війна = влада = життя. Може, спрощую, але часто найпростіше буває найімовірнішим.

ВІВТОРОК, 20 ТРАВНЯ. День народження. Не занадто радісне свято на сьомому десятку, але вирішив нічого серйозного не робити. Приймаю вітання з різних країн. Не тому, що занадто популярний, але друзів розкидало країнами і континентами. Вирубився інет, за кілька годин відновився – дарма злякавсь. Гуляю містом. Суми схожі на важко пораненого – розвалений Конгрес-Центр та будівлі на Петропавлівській. З добрих новин – повернулася гаряча вода. У міській галереї – дві класні фотовиставки. Ще одна погана – травень не схожий на себе, мерзну!

СЕРЕДА, 21 ТРАВНЯ. Зранку – безпілотники та ракетний удар по полігону. Не помітив, на якому з вибухів прокинувсь. Читаю про загиблих та руйнування. Експресивного гніву вже нема, тільки спокійне бажання, щоб вони там усі повиздихали. Розумію, що так не можна, але ж серцю не накажеш. Згадувати про вбитих людей і пожежі у щоденнику виходить нецікаво й одноманітно, але ж що вдієш, як дні такі! Схоже, що у путіна дійсно серйозні плани щодо Сумщини.

ЧЕТВЕР, 22 ТРАВНЯ. Зустріч з науковцями і краєзнавцями у бібліотеці ім. Шевченка. Зокрема, запала у душу тема сучасних сумських партизанів. Не ковпаківців, а тих, які почали діяти з лютого 2022 р. Обов’язково написати докладніше!
П’ЯТНИЦЯ, 23 ТРАВНЯ. Ще одне влучання по Сумській громаді. Цього разу – “Ланцет”. Але ж почався обмін військовополоненими, про який, начебто, домовились з росіянцями на минулому тижні. Повідомляють про 390 наших людей, які повернулись в Україну. Хоч якась противага всьому негативу.

СУБОТА, 24 ТРАВНЯ. DeepState надав відомості про “сірі зони” на Сумщині, тобто про території, які частково контролюють росіянці. Та я про це давно дізнався з чуток, які кружляють містом, в якому переміщених осіб, мабуть, не менш як корінних містян. Питання тільки в тому, наскільки це серйозно? Не в сенсі правдивості, а щодо небезпеки. Вони – що путло, що лавров – надувають щоки і погрожують, але ми багато чого від них чули. Тримаюсь в тонусі. Оглядав природні пам’ятки Сум, які не набули такого статусу. Наприклад, р. Стрілка. Слухав жаб, милувався каченятами – і тих, і інших там повно, ще б водички трохи додати! Але ж цілих дві години перебував у рівновазі, про воєнний стан забув зовсім. З одним добрим товаришем нещодавно мав такий діалог: «Суми, Сумщина – це великий автобус. Він під прицілом. Ставлення сусідів до нас, “пасажирів” – як до вірусу, до мікробів. Сусідам не потрібні ані наші території, ані ми. Сусіди “вошлі в раж”. Що робити? Можна уїхати».
А можна залишитись і жити. Якщо не заради великих ідей, так хоча б сусідам на зло! За більш ніж три роки війни з росією Суми стали як Сурми нескореного життя. Тут не важливо, хто з нас що сказав, головне – напрямок думок.

НЕДІЛЯ, 25 ТРАВНЯ. Вранці – новий приліт. По цивільному підприємству. Був на базарі. Прицінювався до всякого весіннього й корисного, та мимоволі помітив, наскільки поменшало людей! Рятуються, хто як вміє.