Святочне

Кінець минулого року був багатий на події, які й не снилися сценаристам «Слуги народу». Життя іноді є більш яскравим, ніж найхимерніші фантазії, і реальні події могли б стати основою святочної комедії абсурду.

Сцена 1. Таємний бункер на Вінницькій кондитерській фабриці. Біля кількох відкритих коробок цукерок стоїть Рінат Ахметов. В руках у нього шприц із речовиною, що змушує скромних та інтелігентних слуг народу бикувати і верзти дурню, на обличчі – зловісна посмішка:
Лишилася коробочка остання — переворот мій дійде до кінця.
Все. Рейтингу хана. Донбас пургу не гонить. Не те, що криворізькая братва.

Сцена 2. Вулиця. Поліція зупиняє дорогий позашляховик. З нього вивалюється Гогілашвілі.
Гогілашвілі: Гей, ти! Ти знаєш, кого зупинив. Моє е…ло по всіх відділеннях висить. Що, не впізнав?
Постовий (невпевнено): Їх розшукує поліція? Особливо небезпечні?
Гогілашвілі: Та ні ж. Я ж твій замміністра вже три роки. Ось дивись. (Робить грізне обличчя і по-наполенівськи закладає руку). Впізнав?
Постовий: Ні.
Гогілашвілі: А отак? (Робить ластівку, потім антраша і перекид).
У цей час у припарковану патрульну машину врізається БМВ, з нього випадає вщент п’яний водій.
Постовий: Б…дь…
Гогілашвілі (замислено): Та яка ж це б…дь? Це хтось із наших.
У БМВ врізається ще одна машина. Потім на дах гепається третя. З неї висовується ще один депутат від “Слуг народу”. Його нудить на колег, що вивалилися з нижніх машин.
Щось раптом вибухає, і з сірчаної хмари з’являється Арахамія. Помахуючи хвостом, він підходить до патрульних.
Арахамія: Все гаразд, п’яних немає, у ДТП винна та, про яку всі говорять, але яку ніхто не бачив.
Всі: Хто?
Арахамія: Скумбрія по 8!
Всі: Як?
Арахамія: А ось так!
По вулиці, інфернально регочучи, розповсюджуючи жахливий сморід, проноситься скумбрія по 8. За нею, намагаючись вручити підозру, біжить Венедиктова.
Камера ніби зазирає усередину машин. На задніх сидіннях лежать відкриті коробки цукерок «Рошен». Ось він — заколот.

Сцена 3. Офіс Президента. Зеленський у теплій ванні. Переглядає результати соцопитувань. Єрмак тре йому спину.
Зеленський: І я не лох, і вже мені за сорок, чом же рейтинг мій накрився єлбасой?
А винен же той самий клятий Порох. І Розумков …
Єрмак: Величніший, постой.
Народ дурний. Ми їм «Сватів» покажем. Про звершення ти їм розповіси.
Скажи, що ти у шапці та покушав. Все добре. Ось салют. Дивись.
Посуває вбік штори. За вікном розриви салютів, сяйво феєрверків. Вони поступово переходять у вибухи електростанцій та інших важливих об’єктів. Народ радіє.