Сумський майор переміг у всеукраїнському літературному конкурсі

Наш земляк майор Володимир ЛАВРИК переміг в літературному конкурсі Збройних Сил України

Міністерство оборони України, Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд Т.Г.Шевченка, Національна спілка письменників України проводили до Дня Незалежності України 2019 року черговий конкурс патріотичної поезії та прози (оповідання, новели, нариси, есе) «СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ». В конкурсі могли брати участь всі військовослужбовці та волонтери, які системно працюють з військовими підрозділами в зоні бойових дій. Так свої твори відправив на конкурс і майор Володимир Лаврик.

Треба зазначити, що більшість учасників цього конкурсу також є учасниками військових дій на сході нашої країни і їхні твори становлять, власне, літопис подій, очевидцями яких стали безпосередньо вони самі. Немає сумніву, що їхня творчість дуже потрібна усім українцям, а особливо тим, хто перебуває на лінії зіткнення із ворогом. Їхнє щире слово є підтримкою для наших воїнів у складних умовах цієї підступної війни.

Про автора
Володимир Лаврик народився в 1975 р., жив в Сумах. Займався бізнесом з невеликим, правда, успіхом. Свого часу 21 березня 1914 р. його було мобілізовано на військову службу, служити спочатку потрапив до Сумського міського військового комісаріату. А потім були два відрядження в зону бойових дій: з 6 серпня 2018 по 31 січня 2019р., з 23 лютого по 8 вересня 2019 р. Особливо запам’яталося останнє відрядження. “Головний обов’язок полягав в роботі з особистим складом, тобто з людьми. Це надання психологічної підтримки воїнам, створенння умов для зберігання їх психологічного стану, зокрема — для творчої самореалізації тих, хто має потяг до культури і мистецтва. Також питання побуту, соціального захисту — роботи вистачало. Загалом моя посада називалась заступник командира інженерно-технічної роти з морально-психологічного забезпечення групи інженерного забезпечення 30 ОМБр”, – говорить . За словами Володимира Лаврика, багато хлопців з цього підрозділу вже мали бойовий досвід, зокрема в Хорватії, але ж траплялися і “свіжі кадри”.
Багато хто брав участь в концертах та інших культурних заходах, дехто писав вірші. Коли стало відомо про конкурс, Володимир Лаврик сказав: “Давайте, хлопці, беремо участь!» – говорить військовий.

Про твір
Сам Володимир писав дещо і раніше, але ніде не друкувався, це була робота здебільшого для себе і про всяк випадок, якщо зацікавиться якесь видавництво. А тут наважився, і ось результат — названий серед переможців! Звичайно, треба розповісти про головний його твір хоча б коротко. Насмілимось твердити, що тему обрано незвичайну для молодих літераторів. Це не сучасність, не рефлексія власних вражень від пережитого, а історія. Але не така вже сива давнина, яку досліджують за літописами, Володимир написав про часи визвольних змагань збройних сил Української Народної Республіки, точніше — про трагедію 3-ї Залізної української дивізії. “В моєму творі описана 3-я гарматна бригада 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, що командував мій земляк полковник Грирорій Павлович Чижевський. В цій бригаді служив його рідний брат Микола Павлович Чижевський. Розповідь ведеться від мого тезки – Володимира Лаврика (28.09.1897, м. Ковно Віленської губ., тепер Каунас, Литва — після 19.05.1928). Військовий, інженер-економіст; звання — прапорщик Рос. армії, сотник 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР”, – коментує автор.

Взагалі в нарисі цьому є багато сучасного. І героїзм вояків, і військова некомпетентність, і злочинна недбалість командування. Це не просто події, це досвід, який можна використати. Автор наголошує на тому, що серед сучасної молоді побутують хибні уяви про те, що таке УНР, як відбувалася визвольна боротьба і хто брав в ній участь. Цей нарис висвітлює хоча б невеличку частину тих подій.

Олексій Сікорський
Панорама №49-2019