Сумские налоговики ответили на вопросы налогоплательщиков со всей страны

Прошел день дежурства специалистов Государственной налоговой администрации в Сумской области и ГНИ в г. Сумы на сайте www.buhgalter.com.ua в рамках проекта «Дежурный по стране».
По информации пресс-службы ГНА в Сумской области, налоговики принимали вопросы налогоплательщиков из разных уголков Украины с 10-00 до 16-00. От интернет-пользователей поступило 27 вопросов, на которые работники налоговой службы предоставили квалифицированные ответы. Следующее дежурство состоится 1 декабря.

Вот некоторые вопросы-ответы:

– Яка відповідальність передбачена якщо платник податків після перевищення об’єму виручки в 300 тисяч гривень не подав заяву на реєстрацію платником ПДВ?
– Відповідно до п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

– Автомобіль був введений в експлуатацію 2008 р., станом на 01.04.2011 показую строк використання 3 роки, амортизація за прямолінійним методом. В квітні збільшуємо первісну вартість автомобіля на суму перевищення10% ліміту. Як правильно нараховувати амортизацію, чи необхідно збільшувати строк використання з 3 років до 5?
– Відповідно до п.146.2 Податкового кодексу України амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації та здійснюється (п.145.1.4) до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.
Відповідно до п.6 підрозділу ХХ ПКУ для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.
Вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.
Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об’єктів до такої дати.
Отже, у разі нарахування амортизації основних засобів із застосуванням прямолінійного методу сума амортизації визначається діленням вартості, яка підлягає амортизації за результатами інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011, на строк корисного використання об’єкта основних засобів (арифметична різниця між загальним строком корисного використання об’єкта основних засобів, визначеного наказом по підприємству з урахуванням вимог п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України (у вашому випадку не менше 5 років), та строком, протягом якого об’єкт знаходився в експлуатації станом на 01.04.2011).

– Підприємство будучи на єдиному податку(6%) оплатило за участь у виставці . У 3 кварталі підприємство перейшло на загальну систему оподаткування і в цьому періоді згідно додаткової угоди доплатило суму зазначену в рахунку. В жовтні після проведення виставки нам надали один акт виконаних робіт на ці суми. Підкажіть будь ласка, як в податковому обліку сформувати витрати (на всю оплачену суму, чи тільки на ту частину, яка була сплачена, коли підприємство перебувало вже на загальній системі оподаткування?
– Відповідно до п. 7 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів.

– Наше підприємство знаходиться на єдиному податку за ставкою 10 %. Здійснює юридичну діяльність. З нашою фірмою укладений договір на вивіз твердих побутових відходів – 1 контейнер на місяць. Чи являємося ми платниками екологічного податку?
– Починаючи з 1 січня 2011 року з набранням чинності Кодексу на заміну загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок (розділ VIII “Екологічний податок” Кодексу).
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Кодексу платникам екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).
При цьому, в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.
Таким чином, Ваше підприємство є суб’єктом екологічного податку та базою щоквартального оподаткування є відходи (в тому числі небезпечні відходи, побутові відходи, інші відходи, які утворилися у процесі діяльності та підлягають утилізації чи видаленню), що тимчасово розміщуються (зберігаються), в т. ч. на кінець звітного періоду (кварталу) на власній території підприємства (до їх передачі на утилізації або розміщення іншому суб’єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів в т. ч. у разі наявності укладених договорів на видалення та утилізацію відходів з суб’єктом господарювання (комунальним або спеціалізованим підприємством тощо).

– При поданні уточнюючого звіту 1 ДФ чи буде фінансова санкція по ст.119.2 Податкового кодексу України. Чи потрібно керуватися ст. 50.1 ПКУ?
– Згідно із пп. “ґ” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові агенти несуть відповідальність у випадках, визначених ПКУ. Відповідно до п. 119.2 ст. 119 розділу ІІ ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Одночасно із застосуванням фінансових санкцій передбачено застосування адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями, неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі самостійного виявлення помилки щодо нарахованої та перерахованої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, податковий агент зобов’язаний донарахувати податок та перерахувати його до бюджету. При цьому, якщо виявлена помилка не впливає на показники, які зазначені у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, то до податкового агента застосовується відповідальність у вигляді пені у розмірі, визначеному ст. 129 ПКУ.
Згідно із пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Враховуючи вищевикладене, у разі самостійного виявлення помилки у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу та пені.