Сумщина в темряві. Перехід на літній час

Що чекає на сумчан у разі, якщо законопроект «Про обчислення часу в Україні» таки буде прийнятий цієї осені або у наступному році, розмірковує завідувач сектору метеопрогнозів Сумського гідрометцентру Юрія ЛІТВІНОВА.

– З наближенням останніх вихідних березня традиційно можна почути обговорення переведення стрілок годинників на літній час. Ця подія викликає у людей абсолютно протилежні емоції від різко негативних до схвальних, одні скаржаться, що це погано впливає на самопочуття, мовляв, збиваються біоритми, загострюються хронічні хвороби, інші радіють додатковій годині світлого часу доби, яка з’явиться увечері після закінчення робочого дня. Особисто я і більшість знайомих мені людей адаптуються протягом доби без будь-яких проблем зі здоров’ям і самопочуттям.

Нещодавно Верховна Рада України у першому читанні схвалила законопроект № 4201, який встановлює єдиний київський час і скасовує сезонні переведення стрілок годинників. Це означає, що в Україні протягом року буде час другого часового поясу (UTC+2), тобто наш природній, середній сонячний час. Оскільки 90% території нашої країни знаходиться у межах другого часового поясу, то здавалося б все чудово, – сонце в зеніті, тобто полудень буде о 12 годині, що є логічним. Але не все так просто.

Навіть у центральній частині другого часового пояса, а саме на 30-му меридіані, який проходить за 40 км на захід від столиці – м. Києва, – сонячний полудень буде спостерігатись у проміжок часу від 11:43 до 12:15 протягом року. У західних і східних областях на межі часового поясу, цей час буде мати різницю від -30 до +30 хвилин. Це пов’язано з астрономічними факторами такими, як еліптична форма орбіти та нахил осі обертання Землі. Також усім відомо, що нахил осі обертання нашої планети впливає на час сходу і заходу сонця протягом року.

В найкоротший світловий день 22 грудня в м. Суми сонце сходить о 7:40, а заходить о 15:36. Багато людей скаржаться, що взимку з роботи вони повертаються у повній темряві. Але мені здається, що прокидатись взимку, куди приємніше в той час, коли вже починає світати, ніж в пітьмі. Але з настанням літа, якщо ми залишимось в поясному чи, як ще пишуть, нашому природньому (зимовому) часі, картина буде наступна: в найдовший день року 22 червня в нашій місцевості схід сонця буде о 3:26, а захід о 19:59. Тобто більшість людей прокидається о 6-7 годині ранку, на роботу йде на 8-9 годину і працює до 17-18 години. Тож, враховуючи час на повернення з роботи, матимемо ввечері лише 1-2 години світлого часу для відпочинку на вулиці та виконання робіт на дачі чи присадибній ділянці. Як більшість людей буде використовувати 3-4 години світлого часу вранці, поки що незрозуміло. Скоріше за все, просто на сон при сонячному світлі.

Як вплине відмова від переходу на літній час на настрій і самопочуття українців в зв?язку з дуже ранніми світанками та раннім заходом сонця, як кажуть, покаже час.

Україна хоче відмовитися від переходу на літній час: плюси, мінуси, підводні камені
Двічі на рік українці та жителі багатьох інших країн морщать чоло та вирішують складну задачу – спимо ми сьогодні на годину більше чи менше? Добре, хоч розумні гаджети самостійно переводять час. Цієї весни приводом для бурхливих дискусій стала ініціатива наших законотворців щодо скасування переходу країни на літній час. При цьому прибічники різних підходів до цієї теми розділилися на три табори: перші виступають за збереження існуючого стану речей. Інші стверджують, що час, який ми називаємо зимнім, і є природним для України. Решта вважає, що у разі відмови від літнього часу ми отримаємо скорочення світлого часу доби.

Заради здоров’я і …перемоги!
Поставити крапку у щорічних суперечках щодо доцільності переходу з «літнього» на «зимовий» час і навпаки спробували восени минулого року. У жовтні віцеспікер Руслан СТЕФАНЧУК подав до Верховної Ради законопроект «Про обчислення часу в Україні». Посадовець запевняв, що переведення годинників негативно впливає на здоров’я людей: «Сезонний тимчасовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів і негативним чином відбивається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних захворювань, а також це призводить до розвитку серцево-судинних та імунних недуг». На його думку, сезонне переведення годинників не впливає на енергозбереження.

Пропонувалось затвердити поняття «київського часу», тобто часової зони, в якій розташована столиця України, що відповідає другому часовому поясу в національній шкалі координованого часу України UTC (UA) +2. Віцеспікер стверджує, що пропозиція спрямована на захист територіальної цілісності України. Адже в анексованому Росією Криму, а також на непідконтрольних частинах Донбасу діє «московський час».

«Тому встановлення і закріплення на всій території України без винятку єдиного київського часу дозволить зміцнити позиції безпеки України, і буде сприяти деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій», – пояснює Руслан Стефанчук. Як іронічно зауважив журналіст Василь АПАСОВ, «перемога» у війні прийшла звідки її не чекали – разом із законопроектом. До речі, можна ще новий день тижня ввести, щоб зовсім дезорієнтувати противника. Так, дивись, і війна закінчиться…
3 березня Рада попередньо ухвалила вищезгаданий законопроект, а 18 березня Комітет з питань економічного розвитку офіційно порекомендував депутатам остаточно скасувати переведення годинників в Україні на літній час.

За і проти
Прихильники переведення зазвичай повторюють тезу про економію електроенергії. Завдяки переходу на літній час робочі години, мовляв, більше припадають на світловий день – це економить енергію, що, в свою чергу, позитивно впливає на навколишнє середовище. А крім економічних переваг, часто наводять ще й соціальні. Про те, що перехід на літній час дозволяє людям краще використовувати «світлі» години дня, а також зменшує кількість ДТП і злочинів у вечірні години.

Противники переведення, у свою чергу, посилаються на результати досліджень, що свідчать про негативний вплив на здоров’я людей. Наприклад, в країнах, що переводять годинник, в момент переходу збільшується кількість інсультів та звернень на станцію швидкої допомоги.

Вони також вважають, що економічна доцільність переведення годинників, про яку говорять їхні опоненти, себе не виправдовує. Однак єдиної думки щодо того, яка практика є правильною, немає, і це питання піднімається і жваво обговорюється у різних країнах світу щорічно. Не дійшли єдиної думки щодо цієї проблеми і в Україні.

Низка громадських діячів, серед яких політик Тетяна ЧОРНОВІЛ, вважають, що перехід на «темний зимовий час» є помилкою. На сторінці у Facebook пані Тетяна написала: «Поляки проголосували за літній час, а наші законотворці без референдуму хочуть обрати для нас темний зимовий. Для українців це означає, що цілих півроку в Україні на годину швидше буде наступати ніч. Вигідно це тільки одному українцю – найбагатшому олігархові, власнику ТЕС, які виробляють енергію для вечірнього освітлення країни».

Ще жорсткіше висловився глава Житлового союзу України Олександр СКУБЧЕНКО. Він попередив, що скасування переведення годинників на літній час відіб’ється на ЖКГ-платіжках українців: «У Зеленского принимают закон об отмене летнего времени, сокращая световой день на час. Учитывая, что это — время вечерней активности, только за полгода летнего сезона и только население «сожжёт» лампочками примерно 1 млрд кВт. Это энергоэффективность? Или это — эффективность для энергоолигархов? Можете посчитать ещё уличное и прочее освещение: две трети страны погружаться в ночь летом уже к 19 часам будет. Это слуги или враги народа?»

За його підрахунками, в разі скасування переходу на літній час, при нинішніх цінах на світло населення в цілому змушене буде заплатити на 2 млрд більше за електроенергію (нагадаємо, що Кабмін скасував пільговий тариф на електроенергію ще з січня 2021-го).

Також багатьох активістів турбує занадто ранній світанок у літню пору – в липні сонце буде сходити в 2.52 ночі. А заходити – о 19.12.

Історія питання
Перехід на літній час почали практикувати в Європі на початку ХХ ст. Але за час, що минув, змінилася структура економіки і структура життя. Раніше люди в основному були зайняті на фабриках, заводах, різних підприємствах, і їм доводилося вставати о 4-6 годині ранку, щоб дістатися місця роботи. Зараз кількість таких працівників істотно скоротилася.

В Україні переводити час на годину вперед почали влітку 1981 р. – разом з іншими республіками СРСР. На літній час переходили щорічно в останню неділю березня, а на зимовий – в останню неділю жовтня. Восени стрілку переводили на годину назад, а навесні – вперед.

До речі, у 2011 р. Україна вже скасовувала перехід на зимовий час, але від ініціативи швидко відмовилися через хвилю обурень. Частково – через скарги населення із західних регіонів на те, що їх дітям доводиться йти в школу у темряві. Частково – через критику з приводу того, що відмова є повторенням аналогічного рішення, прийнятого у Росії.

Економіст Борис КУШНІРУК зазначає, що для того, аби скасувати переведення годинників, потрібно розробити детальну процедуру, адже наша країна знаходиться відразу в двох часових поясах. «Такий перехід вже, можливо, не дуже необхідний, як для країн ЄС, так і для України. Питання ще в тому, на яку систему часу ми перейдемо – на зимову чи літню. Важливо, щоб найменше постраждало населення, яке перебуватиме не в тому часовому поясі, в якому повинно з точки зору природного часу доби», – зауважив експерт. Він вважає, що сама по собі ідея про скасування сезонного переведення годинників є правильною, проте це потрібно робити одночасно з країнами Євросоюзу.

Суми – не осторонь
Екснардеп ВРУ Олег МЕДУНИЦЯ вважає, що скасування переходу на літній час допустити не можна, і міркує, якими можуть бути наслідки для сумчан у разі прийняття такого закону. «У червні – липні вже о 3 ночі буде розвиднюватися. А в день максимального літнього сонцестояння сонце зійде о 3 годині 26 хвилин. Натомість вже о 19.58 в цей день буде захід сонця. Вже в кінці серпня о 19.00 на вулицях нашого міста буде темно. Окрім суто побутових незручностей цілком прогнозовано сумчанам доведеться сплачувати збільшені рахунки за користування електроенергією», – пояснює Олег Медуниця. Він закликав депутатів Верховної Ради від Сумської області не голосувати за цей законопроект.

Доведеться переводити
19 березня ВР не підтримала відмову від сезонного переведення стрілок раз на півроку. За даний законопроект проголосували 212 депутатів при 226 необхідних. Після цього законопроект відправили на доопрацювання.
Наразі Кабінет міністрів України веде комунікацію з народними депутатами і представниками ЄС щодо можливого скасування переходу на літній час. Втім, якщо остаточне рішення так і не буде прийнято, і годинник таки доведеться переводити, дослухайтесь до порад лікарів, що пояснюють, як полегшити для організму стрес викликаний переходом на літній час.

Відпочинок – понад усе
Як переведення часу впливає на здоров’я людей та як мінімізувати негативні наслідки маніпуляцій з годинниковою стрілкою для організму, ми спитали улікаря-невропатолога і рефлексотерапевта Людмили ПРОСКОЧИЛО:

«Зміна часу підвищує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Таких як серцеві напади та інсульти. Це питання вивчав лікар Мартін Янг з університету Алабами у Бірмінгемі. З його дослідження: «Переведення годинника на годину вперед у березні асоціюється із зростанням ризику серцевих нападів у понеділок та вівторок на 20-24%».

Кожна клітина у тілі людини має внутрішній годинниковий механізм, відомий як циркадний годинник. Він керує ритмами біологічних процесів. Цей механізм спирається на приблизно 24- годинний розклад, реагуючи на зміну світла і темряви. Але коли циркадний годинник переривають чи раптово змінюють, здоров’я людини опиняється під загрозою. Перехід від сну до пробудження – це вже стрес для організму. Коли втрачаємо годину сну, то наш внутрішній годинник не встигає підготувати до цього наші органи.

В цілому, втрата години сну порушує тонус симпатичної нервової системи людини, яка керує електричними сигналами, котрі тіло надсилає до серця, коли людина прокидається вранці. У разі, якщо людина не досипає, її симпатичний тонус підвищується навіть під час сну, що може призвести до серцево-судинних захворювань.

Адаптація до нового режиму дня, як правило, відбувається протягом тижня. Щоб не піддавати організм небезпеці, потрібно плавно підлаштовувати свій режим дня під перехід на новий час:
– протягом тижня лягати та вставати на 15-30 хвилин раніше;
– обмежити вживання алкоголю і кофеїну, жирної їжі;
– перед сном приймати розслаблюючу ванну;
– важливо регулювати освітлення в кімнаті: ввечері воно повинно бути м’яким і приглушеним, а відразу після пробудження потрібно відкривати штори;
– за тиждень до переведення годинників не рекомендується братися за більш інтенсивні види тренувань. Також, в цілому, рекомендується знизити фізичні навантаження, щоб уникнути перевтоми;
– як мінімум за одну годину до сну рекомендується відмовитись від використання гаджетів.
Якщо дотримуватися цих попереджуючих заходів, то можна зменшити вплив негативних наслідків на організм та уникнути проблем зі здоров’ям».

Кіра Александрова
Панорама №12-2021