ЗЕ!мля і люди. Протест на Сумщині

Чим загрожує поспішне прийняття Закону про ринок землі

У день прийняття законів про ринок землі в Україні, селяни Сумської області провели акцію “Ні розпродажу України”. На знак незгоди із діями влади у питанні земельної реформи аграрії вийшли зі своєю технікою до головних автомагістралей країни та блокували автомобільні дороги.

На Сумщині такі акції відбулися біля селища Степанівка Сумського району, села Спаське Кролевецького району та села Андріяшівка Роменського району.

Прийшовши до влади, Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ практично ж відразу дав доручення ухвалити до 1 грудня 2019 р. законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій. Тим часом у суспільстві немає єдиної думки про те, чи потрібно скасовувати цей мораторій. За різними опитуваннями, більшість українців (від 50 до 70 відсотків) проти скасування мораторію, урядовці ж та президент наполягають, що мораторій скасовувати потрібно, адже у світі є лише кілька країн, де він ще діє. Аграрії, сільгоспвиробники, фермери у більшості своїй начебто не проти ринку землі, однак вони говорять урядовцям: «Створіть чіткі та прозорі умови для функціонування такого ринку, надайте підтримку тим, хто вже давно працює на землі, обробляє її, обговоріть ці питання з усіма зацікавленими, можливо, навіть на референдумі, опрацюйте зауваження людей і вже тоді приймайте виважений та зрозумілий Закон, який би заклав основи цивілізованого, а не дикого ринку».

Однак, на жаль, такого бажання з боку державних мужів не видно – їм хочеться все зробити швидко. 25 вересня у ВР було зареєстровано законопроект №2178 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Його подав Кабінет міністрів, і за цим законопроектом ринок землі має стартувати 1 жовтня 2020 р.

Законопроектом 2178 передбачено обмеження на придбання землі в області у межах 15% – тобто 6-7 осіб зможуть придбати всю землю сільськогосподарського призначення на Сумщині

У свій час держава виділила багатьом з тих, хто працював у селі, по кілька гектарів землі – так звані паї. У когось з них вони залишилися у власності, хтось отримав їх у спадок, тобто паї змінили власника, тож тепер багато українців, і не лише в селі, а й ті, хто живе у містах, мають власні земельні наділи. Звичайно, більшість паїв передані в оренду фермерам та аграрним підприємствам, які їх обробляють, адже мало хто з власників земельних наділів може робити це самостійно – тут потрібні знання, відповідна техніка та робоча сила. Крім того, є землі державної та комунальної власності. До цього часу діє мораторій на продаж земель саме сільськогосподарського призначення.

Близько до катастрофи
Заступник голови спілки аграрних підприємств Сумщини Сергій КАРПЕНКО, з яким ми говоримо на цю тему, впевнений, що лише активні дії аграріїв усієї України, які приїхали до Києва, протестували під Верховною Радою, зустрічалися і з президентом, і з прем’єром, народними депутатами, призвели до того, що цей законопроект не був прийнятий. Адже його прийняття могло б мати катастрофічні наслідки. На думку Сергія Карпенка, в цьому законопроекті містилося багато проблемних моментів, але головні з них такі. По-перше, там було прописано, що землю можуть купувати юридичні особи, які зареєстровані в Україні. Тож виходить, що будь-хто з іноземців може зареєструвати в Україні компанію і стати власником землі, адже в законопроекті не було прописано нічого ні про дати реєстрації, ні про кінцевих власників цих компаній. Тож цілком ймовірно, що такий «хитрий» рядок і був виписаний саме для цього. По-друге, цим же законопроектом встановлювалося обмеження на придбання землі у межах області – 15%, у межах України – 0,5%. Уявіть собі, у разі прийняття цього закону 6-7 осіб (або й менше, при використанні різноманітних схем, на які такі дільці великі мастаки) змогли б скупити всю землю області. Важко уявити? Але ж це цілком реальна картина. На щастя, цей законопроект не був прийнятий – можливо, все ж таки нардепи та урядовці злякалися наслідків прийняття такого закону.

Більше десятка
Після цього подібні закони посипалися у Верховну Раду як з рогу достататку. На сьогодні вже зареєстровано більше десяти альтернативних законопроектів, останнім з яких став законопроект авторства голови профільного комітету ВР Миколи СОЛЬСЬКОГО № 2178-10. Однак і цей законопроект не відповідає тим вимогам ясності та прозорості, яких вимагають українські аграрії та всі небайдужі. В законопроекті Сольського вже трохи скоротили обмеження на продаж землі одній особі в межах області – тепер це 8%, однак залишили ті ж 0,5% по Україні. «Ми проти такого, – говорить Серій Карпенко. – Крім того, за цим закопроектом доступ іноземців до ринку землі починається з 1 січня 2024 р., але в той же час прописана норма, що іноземні компанії можуть відразу викупати землі, які вони орендують. Ми виступаємо проти цього. Землі, в першу чергу, повинна викупати громада. Всеукраїнська аграрна рада зараз виступила з ініціативою, щоб питання ринку землі вирішити на референдум, і зареєструвала петицію на сайті президента. Однак для цього потрібно ще прийняти Закон про референдум».

Обіцянки-цяцянки
Влада обіцяє українським аграріям, фермерам та агровиробникам підтримку. Зокрема, обіцяють створити іпотечну установу, яка видаватиме кредити під невеликі проценти, компенсувати процентну ставку — на це буде виділено 4,4 млрд грн. тощо. «Однак, коли говоримо владі: а ви спочатку створіть всі ці умови для місцевих аграріїв, для ОТГ, а потім запускайте ринок землі, у відповідь – мовчанка, – каже Сергій Карпенко. – До того ж ще є близько 10 млн гектарів державної землі, яка використовується нераціонально. Наведіть тут порядок».

Однак руки опускати ніхто не збирається – аграрії будуть боротися за те, щоб їх почули. І здається, все ж якісь, хоч і невеличкі подвижки є – на 4 грудня у Верховній Раді заплановані парламентські слухання по землі. Однак у аграріїв все ж є певні побоювання за те, щоб ВР тишком-нишком не прийняла законопроект авторства Сольського, бо цей законопроект вже підтримав профільний комітет. Зараз по всій Україні проходят обговорення цих законопроектів в областях — 29 листопада представники Сумщини вирушать до Полтави, де відбудеться спільний Аграрний форум Полтавської та Сумської областей. «Ще ми виступаємо проти продажу державної землі з аукціонів. Бо земля — це також надра й вода. Якщо хтось придбає землю, то він потім матиме повне право не пускати нікого на свою власність, що б там не трапилось. Крім того, оренда — це ж постійне отримання коштів, а не одноразове, як при продажу. Зараз весь цивілізований світ перейшов на орендні відносини у земельній сфері», – розповідає Сергій Карпенко.

Земля і кров
Закони законами, але є ще багато моментів, пов’язаних з відкриттям ринку землі. Досвідчений аграрій з Миколаївки Сумського району Віктор КУРАШ звернув увагу на таке. «А як бути в такому випадку: хтось орендує землю, засіває її, а потім господар продає її іншому. Кому збирати урожай? Тут може дійти до крові. Ми ж знаємо – де ділять землю, там завжди кров. У нас сусіди за межу хапають один одного за горло, а тут мова йде про гектари». Картина, на жаль, трагічна, але цілком реалістична. Сюди ж можна додати, що земельні карти Держгеокадастру (однієї з найбільш закритих та корумпованих структур) часто не відповідають дійсному стану, неповні, а буває, що й накладаються одна на одну. Як мирно вирішити подібні суперечки, як бути у подібних ситуаціях і хто їх може вирішити? А ці питання постануть обов’язково.

Ціна землі
А скільки ж коштуватиме земля у разі її вільного продажу? Є думка, що середня ціна за гектар складе приблизно 2-3 тис. доларів, залежно від місця розташування ділянки та інших факторів.
Приблизно такий рівень цін очікує й радник прем’єр-міністра з економічних питань та земельної реформи Олексій МУШАК, однак застерігає, що лише за умови впровадження певної моделі ринку землі – там, де є всі гравці. Але є й інша модель ринку землі, яка передбачає обмеження продажу: за кількістю гектарів в одні руки і щодо допуску до ринку іноземців. За цих умов первинну ціну зменшать до $1,9 тис. за гектар, каже Олексій Мушак. До речі, найвища ціна на землю у Європі у Австрії – нині становить 70 тис. доларів за гектар, у Нідерландах гектар землі коштує 63 тисячі.

Ризики ринку землі
Хотілося б ще трохи звернути увагу на такий момент – які ж ризики несе в собі продаж землі іноземцям або великим агрохолдингам для звичайних жителів сіл та селищ. Здавалося, начебто ніяких – всі покупці зацікавлені в успішному обробітку землі. Так, та не так. Іноземні компанії та агрохолдинги – це величезний ризик втрати роботи місцевими жителями, адже, за підрахунками, у великих компаніях на 100 гектарів землі потрібні одна-дві особи. Отже, якщо компанія має 500 гектарів, то ій потрібно максимум 10 місцевих жителів, в той час як у місцевих агровиробників на такій кількості гектарів працюють кілька десятків людей. А є варіанти, коли компанія взагалі обходиться без місцевих жителів – привезли техніку та людей, за два-три дні зібрали урожай – і поїхали. По-друге, можна сміливо забувати про соціальну складову – адже більшість місцевих аграріїв завжди активно підтримують села та селища. Вони займаються прибиранням доріг, снігу, виділяють кошти на свята або допомагають у горі, тощо. По-третє, місцеві аграрії,крім надання робочих місць і податки сплачують у місцевий бюджет. А це – чималі кошти на розвиток села чи громади. Треба мати на увазі, що всього цього не буде, коли землі дістануться іноземцям або великим агрхолдінгам.

Володимир Зеленський же виступив із зверненням, де запевнив, що іноземці та іноземні компанії отримають змогу купувати українську землю лише за результатами всеукраїнського референдуму. “Я розумію, що це питання дуже чутливе для людей…Тому прийнято наступне рішення: між першим і другим читанням у діючий проєкт закону (про ринок землі – ред.) будуть внесені правки, згідно яких право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами. Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт буде міститися у законі. У найближчий час Верховна Рада розробить і прийме закон, який чітко встановить види і механізми референдуму”, – сказав він.

Анатолій Поляченко
Панорама №46-2019