Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Суми в історіях

429

1895 р. Коні Ліщинського і Харитоненка
У вересні 1895 р. на Петропавловской площі в Сумах відбулася сільськогосподарська виставка. Експонувалися зразки кустарної промисловості, рослинності, тваринництва, птахівництва, мисливства. У павільйоні Харитоненка були представлені коні. Пан ЛІЩИНСЬКИЙ і граф СТРОГАНОВ також виставили дивовижних коней. У павільйоні пані ЛІЩИНСЬКОЇ зачаровували відвідувачів квіти. Пан ТУРШУ запропонував для огляду тютюнові вироби своєї фабрики, пан ШРЕТТЕР – пиво. Княгиня ХІЛКОВА з павловської економії виставила худобу альгаузької породи. Пан ЛИНТВАРЬОВ з Вільшанки – також альгаузів, пан ПРЯНИШНИКОВ і граф СТРОГАНОВ привезли свиней і холмогорских гусей. Експонати тоді можна було і купити.

1905 р. Сумський герой
Під час революційних подій 1905 р. в Сумах яскраво виділялася особа Антона ЩЕРБАКА, відставного прапорщика запасу. Він став тоді своєрідним вождем для сумських мас. У кінці 1905 р. усім Сумським повітом фактично управляв Сумський комітет Всеросійського селянства, який очолював Антон Щербак. Далеко не усі його сприймали, не розділяли його поглядів, вважали, що він втілює ідеологію буржуазії. Вже через 25 років після революції, коли стали ініціювати питання про споруду в Сумах пам’ятника Щербаку, його супротивники, учасники тих подій, категорично перешкоджали цьому, тому що не вважали його більшовиком.
Антон Щербак був проти насильницької боротьби. Тому в Сумах, в порівнянні з іншими регіонами царської Росії, практично не було кровопролить. Обійшлося мітингами, страйками, пікетами.
Навіть після арешту залишати Антона Щербака в Сумах боялися. Натовп народу намагався звільнити його під час етапування в Лебедин і Охтирку, відбувалися навіть сутички з драгунами.
Антон Щербак мав великий дар красномовства, міг переконувати і зачаровувати оточення. А одного разу цей дар врятував його від смерті. Після арешту в грудні 1905 р. Антона Щербака вирішили відправити з Сум в харківську в’язницю. Загін козаків, що супроводжував його, заблукав в лісі. Озлоблені, замерзлі і голодні козаки хотіли просто вбити конвойованого. Від безвиході Антон Щербак почав нестримно і переконливо говорити про утиск прав козаків, про їх нелегку долю. Охорона була шокована. Вона не то що передумала вбивати Антона Щербака, а вирішила його взагалі відпустити. Але той попросив не робити цього, а довести його до місця призначення, адже інакше козаків чекало серйозне покарання.
З Харкова сумського революціонера відправили на заслання на п’ять років в Туруханську тундру, що в Сибіру. Революцію 1917 р. Антон Щербак не прийняв. Емігрував в Америку, але незабаром повернувся. Помер 15 вересня 1930 р. у Будинку ветеранів революції ім. Леніна в Москві.

1918 р. Спалахи епідемій
Масові спалахи віспи і іспанського грипу того року реєструвалися як в самому місті, так і в найближчих повітах і волостях. Медикаментів бракувало, люди помирали. Особливо багато випадків захворювання іспанкою реєструвалося в с. Миропілля. Іноді померлих ховали у братських могилах. У Сумах відкрили холерний барак, куди зверталися і туберкульозні хворі. На початку жовтня спалахи холери дали декілька смертельних результатів, а незабаром рознеслася звістка, що епідемія досягає загрозливих масштабів. Жителям заборонялося їсти фрукти, пити сиру воду. У той час в катастрофічному становищі перебували лікувальні установи, земська лікарня взагалі не опалювалася.
Забили на сполох ветеринарні лікарі. В міську управу надійшло повідомлення, що реалізатори м’яса стали уникати реєстрації товару і ветеринарного огляду, що ставило під загрозу здоров’я громадян. До того ж на шкіряному заводі КОНОНЕНКА були виявлені випадки зараження тварин сибірською виразкою. Скільки в цілому померло в Сумах людей в той період від епідемій – невідомо.

1983 р. Народження незвичайного Сергійка
Незвичний урочистий вечір відбувся в Палаці культури СНПО ім. Фрунзе. Уся увага тоді була прикута до маленького хлопчика Сергійка, який народився 12 січня 1983 р. в сім’ї ЛУКЯННИКОВИХ. Дитина стала 250-тисячним жителем обласного центру.
Сергій став п’ятою дитиною в родині. Мама Галина Іванівна – швачка об’єднання “Спецодяг”, а батько Валерій Миколайович – слюсар об’єднання ” Насосэнергомаш”.
Церемонію вела завідувачка відділом ЗАГСу Алла ЦЕБРОВА. Батьки отримали пам’ятну медаль 250-тисячного сумчанина і ключі від нової п’ятикімнатної квартири

1993 р. Бум на освячення автомобілів
Того року на автошляхах області спостерігалося зростання кількості автопригод. Лише у одних Сумах за вісім місяців їх було зареєстровано було більше півтисячі. Люди перестали вірити в силу законів, дисципліну водіїв і стали покладатися на Бога. Власники автомашин стали масово освячувати автомобілі. У Свято-Преображенскому кафедральному соборі в Сумах кожного тижня освячували шість-десять автомашин.
Григорій Санич