Сучасна тактика життя

ПОНЕДІЛОК, 23 СІЧНЯ. Слухаю новини і вважаю, що знаю про життя все. Та воно різноманітніше, ніж здається. Ось свіжа історія пересічної людини, мого доброго знайомого. Роботи немає – раптом зникла, “гулькнула”. Разом із роботодавцем. Реєструється людина як офіційний безробітній, бо сам попиту на себе, талановитого, здібного, працьовитого знайти не може. Служба працевлаштування переймається його горем і пропонує вакансії. Людина радісно біжить влаштовуватись, а потенційні роботодавці попереджають: “Ви нам дуже підходите, зарплатня у нас така, що вам теж підійде! Тільки не відразу, розумієте? Ми її чесно нараховуємо, але поки що виплачувати не можемо”. Ну і правдоподібні обгрунтування про тяжкі часи, те-се. Людина, звичайно, відмовляється, бо жити хоче прямо зараз. Так ось, три таких пропозиції-відмови і ти вже не безробітний, а щось на кшталт дармоїда. Ні субсидій тобі, ні соцдопомоги по безробіттю! І нащо ті ракети і бомби на голови?
ВІВТОРОК, 24 СІЧНЯ. Дотримуйтесь інформаційної гігієни, бо дах поїде! Просто новин не буває, всі вони для когось, під когось. Обмовка про негатив є зрадою. Коли держчиновник їздить на автівці, яку гуманітарно надіслали для транспортування поранених – це порушення. Та не на часі такі дрібниці, бо війна йде! Нардеп у Таїланді – так може в нього там зустріч з виборцямий! Не ведіться на фейки, не слухайте наклепи, земляки! А “Леопарди” з “Абрамсами”, здається, таки приїдуть. То й добре, бо це такі “машинки”, на яких чиновники кататися не схочуть.
СЕРЕДА, 25 СІЧНЯ. Отримав пенсію, заплатив за комуналку, варю юшку з чогось такого, не знаю, на що більше схоже – чи то легені курця, чи печінка алкоголіка. Перчику туди, кетчупу і піде залюбки. Сьогодні день народження Володимира Висоцького і якраз зустрівся старий знайомий його фанат. Втомився від припущень і міркувань, “а що б він заспівав, аби дожив до сьогодні”. Варто дати спокій хоча б покійним, тим більше, що у нашого президента сьогодні теж день народження. Цей свою пісню тягне.
ЧЕТВЕР, 26 СІЧНЯ. Знову тривоги і обстріли, щось давно не було, аж переживати почав! Вночі, як кажуть, літали “шахеди”, потім ракети підтяглись. Більшість перехопили, але ж наших людей вони таки вбили та покалічили – 11 загиблих, 11 поранених, всі – мирні громадяни, цивільні. Рік тому було б сенсацією на весь світ, сьогодні – просто “стрічка новин”. Застигли батареї, зникла гаряча вода. Запанікував, потім переконався, що це не вороже влучання кудись, прорвало по-мирному, у традиційний спосіб. Добре, що за бортом тільки – 6 слабеньких градусів. Третій светр, другі штани і нас не подолати!
П’ЯТНИЦЯ, 27 СІЧНЯ. Комунальники самовіддано працюють, аж пара йде з відкритого люка, що у дворі. Бог вам в поміч, мужики, рятівники наші! Не насміхаюсь, серйозно, хай щастить і скоріше. Ввечері у хаті потеплішало, значить вправились наші комунальні віртуози. Час доводити до ладу щоденник, бо вночі – сама робота! Ні, до романтики я давно не схильний, ніяких муз не очікую, просто з цими відключеннями роботоздатність миготить разом зі світлом, а біологічний годинник не працює і показує ціну на дрова в Антарктиді.
СУБОТА, 28 СІЧНЯ. Пригадуючи події тиждня, зачепив майже весь минулий рік. Виявляється, що можна існувати наодинці з власними спогадами, думками та сьогоднішнім днем. Скільки сил і слів ми змарнували на передбачення і плани! Знайома домогосподарка має дві вищих освіти і вже звикає до Польщі.
НЕДІЛЯ, 29 СІЧНЯ. Світла побільшало, буває аж 4 години підряд. Свинюшник у хаті стає помітнішим, та прибирати все одно доводиться цілий день, дрібними ділянками. Сучасна тактика життя. Про стратегічні цілі знають там десь у «штабі», чи то «центрі прийняття рішень», що може таки існує над нами.