“Стальний” голос України

Арсен Мірзоян – один з тих виконавців, яких складно переплутати з кимось. Його характерні тембр і манера виконання проникають в серце і викликають всю палітру емоцій
Хоча у Арсена Мірзояна немає професійної музичної освіти, це аж ніяк не завадило йому стати самобутнім виконавцем. У далекому 1998 році його діяльність як співака почалася в звичайній “дворовій” рок-групі. Потім послідували різноманітні творчі пошуки, які привели Арсена на шоу “Голос країни”, де він зайняв 4-е місце серед учасників.
Харизма і природна чарівність Арсена Мірзояна дозволяють йому реалізовувати і свій гумористичний потенціал. Він кілька років брав участь в КВК, був резидентом програми “Камеді Клаб Україна” і т. д.
На сьогоднішній день вийшло вже 4 альбоми талановитого виконавця. Для презентації останньої збірки Арсен Мірзоян і відправляється в тур по всій Україні.
r: Відомість прийшла до вас після шоу «Голос». До цього Ви вже писали пісні. А коли Ви почали займатися творчістю?
А. М.: Творчістю я почав займатися ще в школі, писав сценарії для шкільної команди КВК. Грати на гітарі я вже міг, але це була не творчість, я співав чужі пісні. Серед них творчість Олександра Розенбаума, Володимира Семеновича Висоцького, звісно, не обійшлося і без КІНО. Я почав писати
гумористичні пісні в жанрі Stand up comedy, ще не підозрюючи, що такий
жанр існував. Це приблизно 95-й рік, мій випускний клас.
r: Хто у музиці є для Вас кумиром або орієнтиром?
А. М.: У музиці для мене не існує ні кумирів, ні орієнтирів. Я слухаю багато
різної музики. Єдине, до чого я прискіпливо ставлюся, це тексти пісень, і не тільки в моїй творчості. Сьогодення демонструє нам високу інфляцію поезії. І особисто мене ображає примітивність текстів багатьох виконавців, це неприпустиме ставлення до суспільства. Цензура має працювати, я проти свободи слова, якщо це руйнує свідомість людей.
r: Як у вас народжуються пісні? Що спонукає до написання? Що заявляється спочатку: музика, слова, все разом?
А. М.: Буває по-різному, це неконтрольований процес. Мене надихають історії, і не тільки з мого власного життя. Я можу примірити на себе будь-яку ситуацію, якщо вона мені близька.
r: Як Ви ставитесь до критики? Чия думка щодо Вашої творчості для Вас є важливою. Чия критика спонукає Вас до переробки композицій?
А. М.: До критики ставлюсь нормально, і продукт, який я створю= не піддавався ще жодного разу неадекватній критиці.
r: Чи були смішні випадки створення композицій?
А. М.: До ювілейного туру я написав пісню “ІА”. Саунд продюсеру Віталію Телезіну дуже сподобалась музика, і він попросив переписати текст пісні. Однієї ночі я натрапив на лист Чарлі Чапліна і написав пісню “Джеральдіна”. І поклав її на музику пісні “ІА”. Таким чином повторив “подвиг” сера Пола Маккартні (його пісня “Scrambled eggs”, яку ми всі знаємо як “Yesterday”.)
r: Ваша родина – це дві творчі особистості (дітей поки не рахуємо)… Чи складно Вам у побуті?
А. М.: В побуті складно всім, тому саме у нас побуту не існує, ми його уникаємо. Треба робити все із задоволенням – мені подобається готувати, з посудом працює посудомийна машина, оскільки дім великий – три поверхи, а графіки щільні, розбиратися, чия черга прибирати, в будинку ніхто не буде… Тому питання стоїть простіше – чия черга платити прибиральниці. Пральна машина теж нескладний пристрій (Посміхається.)- єдине, за чим треба слідкувати: памперси, каши, вода і корм для М’яти (кицька)
r: Ви – харизматичний відомий мужчина. Шанувальниці не надто докучають своєю увагою? Антоніна ревнує чи Ви не даєте приводів?
А. М.: Моє існування вже привід для ревнощів. Всі жінки відьми і увласнювачі. Тоня не любить показувати на людях, що це «моє», але хоче, щоб «моє» на людях поводило себе як «її». Нейтральна поведінка неприпустима і дорівнює «побутовій зраді» (щойно для Вас вигадав термін). (Сміється.)
r: Кажуть, Ви любите готувати? Чи є фірмові рецепти? Що виходить найкраще?
А.М.: Європейська кухня – кухня залишків, тому мої рецепти – більш історія створення блюд. Тоді точно не зробиш помилку. Ну і треба трохи розумітися в хімії, що сіль це хлорид натрію, сода – карбонат кальцію і т.д. Температури, тривалість денатурації білка. Але головне все ж – історія. Завжди сміюсь, коли бачу «харчо» з рису, тим паче з картоплею. Жартома питаю, де в горах Грузії росте рис і хто привіз картоплю. (Посміхається.)
r: А ще знаємо, що Ви любите малювати. У дитинстві відвідували художню школу? Що любите малювати: пейзажі, портрети, натюрморти?
А. М.: Так, я малюю, але рідко. Пейзажі – то було в дитинстві – мені подобалась природа, тепер мені подобаються люди, але не часто, і я інколи малюю портрети.
r: Як Ви відпочиваєте? Чи є у Вас хобі, яке відволікає від роботи?
А. М.: Я не напрягаюсь. (Посміхається.) Звісно, я жартую, активний відпочинок і подорожі, головне – відволікати мозок.
r: Сьогодні мало хто залишається осторонь ситуації, яка склалася в Україні. Чи вплинула на Вас і Вашу творчість війна на сході?
А. М.: Будь-яка історія має відбитки в творах усіх авторів, і я не виняток. Не думав, що зможу про це писати, і вважав це неприродним, але згадав блокадну Ахматову – епоха накладає відбиток. Якщо в твоїй творчісті немає епохи, то і не смій називати себе поетом. Хоча в нашому сьогоденні, поезії в піснях вже нема. Це жахливо, але доводитися миритися зі скоморохами.
r: Зараз стало дуже популярним зніматися у кіно і займатися озвучуванням мультфільмів. Багато хто з музикантів пише саундтреки до українських стрічок. Чи є у Вас такі плани або бажання?
А. М.: Буде попит – буде бажання. Зараз дуже багато популістів і емітації успішних, і, поки піпл хаває, доти буде «корм». З розвитком кіно в Україні акторів побільшає, але яких і де їх брати? Школи нема. Ростити своїх, довго і дорого, тому і полізуть медійні морди в повні метри, хоч так продаватимуть ширвжиток для загалу. Не хотів би я потрапити під ці борони.
r: Чи є у Вас завітна мрія, яку хочеться втілити? Ціль, до якої рухаєтеся?
А. М.: Я не буду озвучувати мрію, бо на мене обуряться половина артистів країни, провини в тім їхньої нема, головний ворог – це попит на них. Але це показник, і дуже жорстокий. І не одному мені соромно за те, що я живу в такій країні. Але є і чим пишатися на музичному ринку. Україна добре набрала обертів в світовому значенні. Весь совок не вигрібти ще довго – скоморохи ще познущаються з нас. “Пошлость”, в літературному сенсі, не в соціальному, завжди буде заважати пробиватися бурштину крізь пісок. Але на пляжі помічають не бурштин, а бікіні і цицьки. А пресу все більше цікавіть втрата цноти в усіх розмежуваннях. В наступному своєму відео я обов’язково покажу цицьки, але і вони не факт, що проканають, бо я люблю справжні, а тєлєк любіть сілікон. Так що «Ласковый май, Коля Басков, Дискотека Авария» для вас браття, та сестри – це, доречі, й досі на ваших екранах. А Ліну Костенко нам будуть співати білоруси. Доречі, дякую їм за це! Це важлива частина виховання, без неї безглузді реформи. Без освіти марно будувати країну…
r: Що б Ви побажали сум’янам, які є прихильниками Вашої творчості, але не змогли прийти на Ваш концерт?
А. М.: Щоб наступний президент був сум’янином і Ви трохи шиканули, хоч на один його термін (Сміється.)
Грошей, гарних новин і миру!

P.S.
Арсен Мірзоян – людина, яка дійсно вміє дивувати своїх шанувальників. Сумській публіці артист сповна довів це на своєму концерті 25 квітня у театрі ім. Щепкіна. Тур на підтримку альбому «Джеральдіна» триває вже не перший тиждень, кожного дня Арсен і його музиканти приїздять до нового міста, кожень день вони виходять на сцену і “запалюють”. Оплески, квіти і крики “Браво! Біс!” Сумчани з нетерпінням будуть чекати на нову зустріч з артистом.

Досьє
Арсен Мірзоян-Бабурка
АВТОР ТА ВИКОНАВЕЦЬ своїх пісень, сповнених змістом і глибиною.
НАРОДИВСЯ 20 травня 1978 р.
У СКЛАДІ ГРУПИ “Тотем” брав участь у фестивалі “Перлини сезону” (2001-2003).
У СКЛАДІ ГРУПИ “Бабурка” приймав участь у проекті “Свіжа кров” телеканалу М-1 (2005).
РЕЗИДЕНТ “Камеди-клаб Україна”.
УЧАСТЬ У ФЕСТИВАЛІ “Таврійськи Ігри – 2008”, де Арсен виконував пісню “Не кажучи нікому” разом з групою “Тартак”.
ФІНАЛІСТ телевізійного проекту каналу ТНТ-Россия “Смех без правил” (2008 р).
РЕЗИДЕНТ шок-шоу “Хулиганы”.
2011 Року став учасником шоу “Голос Країни” на третьому етапі відбору у команді Стаса П’єхи.
ФІНАЛІСТ проекту “Голос Країни”.
АЛЬБОМИ: «Паперовий сніг», «Незручні ліжка», «Slova i noty», «Ґудзики», «Джеральдіна»

Фото П. Парфентьєв
ТАЛАНТ І ХАРИЗМА. Арсен привіз у Суми багато, дуже багато позитиву – яскравого, самобутнього, а головне, народженого в Україні. Браво, Арсене!

Альона Касаткіна, “Панорама” №18