Рекорди сумського футболу

Впродовж майже 80-річної історії чемпіонатів і розіграшів Кубка області та інших турнірів, в багатьох з них були цікаві рекорди і досягнення. Тож ми вирішили зібрати най…най…най… факти і скласти символічну Книгу здобутків, досягненьі і рекордів сумського футболу.

Хто більше
9 м’ячів забив ВОРОБЙОВ у матчі чемпіонату області ДСТ «Авангард» серед цукрових заводів. Футболісти Мезенівського цукрозаводу обіграли представників Правдинського з рахунком 12:1. Сталося це 22 липня 1962 року. Тоді у змаганнях брали участь 20 команд.
7 м’ячів у доробку Олега ШЕСТАКОВА з роменського «Електрона». Він відзначився 9 серпня 1991 року у домашній зустрічі із сумським «Кристалом», яку господарі виграли з рахунком 16:0.
По 6 разів відзначилися:
-Віктор ІВАНОВ з конотопського «Шахтаря», який 31 серпня 1956 року на своєму полі переміг роменський «Спартак» – 6:1.
– Максим ЗЕНЧЕНКО з шосткинського «Колоса». 26 серпня 2023 року він відзначився у домашній зустрічі із ФК «Дружба» – 11:0.
-Антон МОСКАЛЕНКО – теж з шосткинського «Колоса». 9 вересня 2023 року на своєму полі його команда обіграла «Динамо» з Білопілля – 9:1.
По 5 влучних ударів зробили:
-Іван КАБАНОВ із сумського «Машинобудівника».15 червня 1953 року сумчани вдома завдали поразки конотопському «Локомотиву» – 8:1.
– КАВУН у матчі чемпіонату області серед команд другої ліги «Старт» (Путивль) – «Авангард» (Ямпіль) – 9:0.
-Анатолій ЄРМАК. У матчі чемпіонату області 1981 року охтирський «Нафтовик» розгромив тростянецький «Спартак» – 11:0.
-Віктор ВЕРЕТЕННІКОВ з дружківського «Факела».1 травня 1981 року він відзначився у товариському матчі з «Колосом» із Воздвиженська – 11:1.
-Віктор БУТЧАК з глухівського «Велетня». 1 травня 1992 року від його ударів постраждав сумський «Ливарник» – 11:1.

Рекордам по 37 років
Рекордні результати зафіксували судді в одному з турів чемпіонату Сумського району в 1986 році.
Гравці команди «Дружба»  із с. Печище на своєму полі за підтримки місцевих вболівальників «розгромили» футболістів  колгоспу імені Петровського із Могриці із «сухим» гандбольним рахунком 20:0. Суперрезультативну гру  видав Віталій МАТЛАШ, який 11  (!!!) разів змушував  суперників розпочинати з центра поля.  Відзначився і Григорій КРАМАРЕНКО, реалізувавши три пенальті.
Того сезону Віталій став кращим бомбардиром, забивши  63 м’ячі із 104 командних. Наразі Віталій продовжує грати за одну з команд ветеранів обласного центру з футзалу у чемпіонаті міста.

Таких лише троє
За всю 60-річну історію сумської команди майстрів трьом гравцям вдалося забити по 4 м’ячі в одному матчі.
Першим це зробив Григорій ЛАЗАРКО. 26 липня 1982 року у матчі 28 туру чемпіонату СРСР серед команд другої ліги «Фрунзенець» приймав «Спартак» із Житомира. Після першого тайму сумчани безнадійно програвали – 0:3. У другому таймі на поле вийшов Григорій Лазарко, гра якого кардинально змінила ситуацію на полі. Впродовж 25-ти хвилин він забив 4 м’ячі (один з пенальті), які принесли сумчанам важливу перемогу – 4:3. Тоді очки «Фрунзенцю» потрібні були, як повітря, бо він знаходився поблизу «зони вильоту». У підсумку – 21 місце серед 24 команд.
Через 18 років досягнення Григорія Лазарка повторив нападник «Спартака» Сергій БАБІЙЧУК, який нещодавно зустрів свій ювілейний, 50-й день народження. 5 серпня 2000 року він відзначився у матчі із луцькою «Волинню». Це була першолігова зустріч 5-го туру чемпіонату України. Вона пройшла за інтригуючим сценарієм впродовж 70 хвилин. На 12-й хвилині гості відкрили рахунок. На 18-й Сергій відновив рівновагу, а на 52-й вивів «Спартак» уперед. За 2 хвилини суперник з пенальті відігрався – 2:2, а за три Сергій вдруге виводить сумчан вперед – 3:2. Через 22 хвилини господарі втрачають перевагу і втретє розпочинають з центра поля. Але останнє слово було за нашими футболістами, а точніше – за Бабійчуком.. За 8 хвилин до фінального свистка він забив переможний м’яч – 4:3.
На жаль, тоді свій виступ «Спартак» завершив на 17 місці і вибув до другої ліги. Але того сезону він зробив сенсацію у розіграші Кубка України, вивівши з боротьби представників вищої ліги – «Динамо» та «Таврію»
У «Яворі» «покером» відзначився Раїс ТЕРКУЛОВ. Влучні постріли він зробив у ворота алчевської «Сталі-2» у матчі 9-го туру друголігового чемпіонату України , що відбувся 29 вересня 2002 року у Краснопіллі на стадіоні «Колос». Після того, як Олександр САВАНЧУК з команди гостей на 37 хвилині не реалізував пенальті, за справу взявся Раїс. На 52-й, 68-й, 74-й (з пенальті) і 80-й хвилинах він змусив суперників розпочати з центра поля. Того сезону “Явір» фінішував на 10 місці серед команд групи В другої ліги.

Три знакові події – в одному матчі 
У 1960 році у матчі чемпіонату СРСР класу «Б» між харківським  «Торпедо» і полтавським «Колгоспником» (0:2)  м’яч на 19-й секунді  гри  забив Анатолій  КРИВОШЕЯ.  Це був найшвидший гол в історії полтавської команди і українського футболу. Це досягнення через 60 років 6 травня 2020 року  перевершив нападаючий липоводолинського «Альянса» Микола  АГАПОВ.  У матчі з «Гірником-Спортом» у Горішніх Плавнях, який виграли наші футболісти – 3:2, він створив три  знакові події. Микола перевершив  досягнення полтавчанина, забивши перший м’яч вже  на 15-й секунді поєдинку. А ще – відзначився «хет-триком». А  друтий його м’яч став  сотим для «Альянса» у чемпіонатах України.

Є що згадати
Сергій СТРАШНЕНКО – старший першим із вихованців сумського футболу, хто зіграв за юнацьку збірну СРСР. Було це 51 рік тому, у далекому вже 1972-му. Як сказав Сергій Васильович, поїхав він із сумського «Спартака», а повернувся вже у «Фрунзенець» майже через півроку. Наша команда розпочала грати під такою назвою у другій лізі чемпіонату СРСР. У складі збірної Сергій Страшненко готувався до виступу на чемпіонаті Європи- 1972 в Іспанії. Розпочали з розіграшу “Кубка Дружби” в Ашхабаді, де посіли друге місце, поступившись у фінальній зустрічі збірній ФРН – 0:1.В нашій команді тоді грали Володимир ФЕДОРОВ, Володимир ПЛОСКИНА, Петро ВАСИЛЕВСЬКИЙ, Віталій РАДАЄВ та інші. Вони згодом заявили про себе на високому рівні. Збірній СРСР, аби вийти до фінальної частини ЧЄ, треба було обов’язково перемагати ровесників з Болгарії. За підсумками двох матчів досягли мети – 1:0 і 0:0.
Останнім етапом підготовки і рівня готовності гравців і команди перед від’їздом до Іспанїі став міжнародний турнір у Франції, де розігрувався “Кубок Канн”. В ньому грали шість учасників – збірні і клубні команди, які змагалися у двох групах. У першому матчі наші футболісти поступилися Бразилії – 0:2. Сергій відіграв заключні 10 хвилин. У наступному провів усю гру, яка завершилася впевненою перемогою наших юнаків – 5:0. У протистоянні за третє місце з югославським «Хайдуком» Сергій був у грі 75 хвилин. Завершилася вона з рахунком 3:1 на користь радянських футболістів.
Групові матчі фінального етапу ЧЄ-1972 збірна СРСР проводила у Валенсії. На жаль, виступила вона невдало. Можливо, далися взнаки напруга і навантаження: за п’ять днів довелося зіграти три зустрічі. Поступилися футболістам ФРН – 0:4 (Сергій Страшненко був на полі заключні 15 хвилин), Угорщині – 0:1 (відіграв увесь матч) і Шотландії – 0:2. Це було останнє місце і команда завершила свій виступ.
“У матчах за збірну набув хорошого ігрового досвіду, який допоміг мені у майбутній кар’єрі, коли став грати у командах майстрів першої і вищої ліг чемпіонату СРСР, – згадує Сергій Васильович. – У ході європейської першості вдалося побувати на одному з матчів «Валенсії», незабутнє враження справило відвідування кориди, яка зібрала 40 000 глядачів. Вирізнялося це дійство своєю видовищністю і культурою. Словом, є що згадати і про що розповісти”.
Пізніше до юнацької збірної СРСР залучалися ще двоє вихованців сумського футболу – Олександр СЕМЕРНЯ і В’ячеслав ВАСЄКА. У її складі вони побували у Фінляндії, де стали бронзовими призерами розіграшу “Кубка Хельсінкі”.

Григорій Рева, Панорама, №48