Про природу влади

Лисенко І Живицький / Ахметов Знає / Монополія На Кретиноскоп / Єрмак – Президент?

Якщо у воюючій країні політичні новини переважують новини з фронту, значить, політики роблять щось не те.
Ніхто не говорить (та й не повинно так насправді бути) про те, що всі політики мусять вишикуватися у шеренгу і прославляти діючу владу. Проте у питаннях безпеки влада мусить бути одностайна та однозначна.

Зрозуміло, що після політики замовчування війни, яку проводила центральна влада у січні-лютому, забороняючи на місцевому рівні не те, що готувати бомбосховища, а й навіть розповсюджувати інформацію про порядок дій під час військового конфлікту, довіра суттєво похитнулася. Якщо їх не хвилювала безпека мирних громадян тоді, то чому хвилюватиме зараз?

Отже, коли мер міста звертається з проханням до мешканців виїхати на вихідні, а голова ОВА говорить, що не потрібно вірити панікерам, то кому вірити? Бомбосховищ від лютого чи березня стало не набагато більше, на сигнали повітряної тривоги вже мало хто не те, що реагує, а звертає увагу, тож, напевне, міський голова мав відповідну інформацію, коли закликав людей виїхати. Можливо, він перебільшив свої повноваження і не мав права звертатися з таким попередженням? Як на мене, то в питаннях безпеки краще перевищити повноваження, ніж повторювати за ОП, що «наразі на кордоні ударних груп ворога немає», а потім далеко тікати. Ризикну припустити, що причиною такого звернення мера стала інформація в російських медіа про те, що сучасні американські реактивні системи залпового вогню прийшли до Сум з метою обстрілювати цивільні об’єкти в курську. Як правило, саме так росіяни анонсують обстріли цивільних об’єктів в Україні – лікарень, театрів, шкіл. Мовляв, ми ж попереджали, там «Азов» ховається!

Звісно, на тлі політично-рекламної діяльності, що розгорнув останнім часом ОП на Сумщині, такі заяви виглядають недоречними. А сам голова ОВА захопився своїм фотообразом настільки, що публікує свої знімки у церкві зі свічкою. Хоч до рани прикладай, їй-Богу. Настільки ж це недоречно наразі, як і світлини на тлі банеру «Велике будівництво» біля все ніяк не зданого до експлуатації дитячого садочка.

І таким, і іншим чином людей закликають повертатися до власних домівок. Але що на них очікує в Сумах? Роботи дуже мало, люди живуть зі старих запасів, добре, коли є город або дача, значить, будуть овочі-фрукти на зиму. Яким буде навчання у школах, бо далеко не в усіх є бомбосховища? Як працюватимуть дитячі садочки і чи працюватимуть взагалі? Не цілять у Суми? Так у Вінницю також не цілили, стріляли кілька разів десь поруч. І от – удар прямо по центру міста, численні жертви, у тому числі, й діти. А сигнал повітряної тривоги лунав, між іншим, досить голосно, не те, що в Сумах.

Звісно, голова ОВА, навіть, коли мер і помилився з таким публічним закликом, міг би (та чому міг би – повинен був!) відреагувати зовсім інакше. Тобто не виносити на публіку своє роздратування і не поглиблювати конфлікт. Бо це така тріщинка, в яку завжди можна насипати солі і поковиряти цвяхом, а потім ломом. Бо що бачить ворог, який уважно спостерігає? Та все він бачить, йому в соціальних мережах у відкритому доступі все самі ж мешканці міста і можновладці і повідомляють: і де військові є (ще й фото додадуть, типу волонтерський звіт), і чого у тих не вистачає, і т.п. І бачить ворог, звісно, що голова ОВА – людина, яка не може стримати своїх емоцій, бо вчора з мером він на одній світлині посміхається поруч із чиновником із ОП, а сьогодні – називає того мера панікером.

Тобто заява голови ОВА мусила нести зовсім інший посил – не принизити мера, а спокійно пояснити людям, як їм діяти. Інакше ж виникають питання, про що голова ОВА більше турбується: про політичну конкуренцію і щоб нормально виглядати перед ОП, чи за безпеку людей?

На жаль, подібні конфлікти існують і в кількох інших областях, найгучніший – у Чернігівській, де дійшло до того, що мера Чернігова не пустили за кордон на конференцію до спонсорів відновлення міста.

Новиною №1 у медійному просторі стала
. Багато людей дуже зраділи цьому, а найбільше – в тому ж Офісі президента. Бо зникає ще один конкурент. Нагадаю, що три опозиційні канали, близькі до Порошенка, фактично вже викинули з ефірів, тож за великим рахунком, залишився один Пінчук, але, прогнозуємо, ненадовго. Бо медіа-бізнес нині страшенно витратний, рекламного ринку фактично не існує, та й на політичні дивіденди, судячи з вчинку Ахметова (людини дуже раціональної і далекоглядної) розраховувати також не доводиться. Тому простіше закрити. Відповідно, у телеефірі домінуватимуть канали Коломойського і ті, що поставили під контроль Офісу президента. Наразі, у перелік цих телеканалів входить, на жаль, і «Суспільне».

Таким чином ми можемо говорити якщо не про монополізацію владою національного телеефіру на майбутнє, то про домінування. І це тривожний дзвіночок. Бо ми бачимо, яка реакція Зеленського на критику і на послання американської сенаторші, яка вимагала перевірити Єрмака. Натомість, замість перевірити Єрмака президент підсилює Єрмака. Підсилює нечувано, безпрецедентно, передаючи тому в руки контроль над майже усім силовим блоком, за виключенням ЗСУ. Замість відсторонених (звільнити самотужки президенту не дає права Конституція) голови СБУ Баканова та генпрокурорші Венедіктової (плакати навряд чи хто буде за ними, але є процедура) призначені люди Єрмака та Татарова (читай – Портнова, ворога України, якого от просто так випустили за кордон у червні). Та таке свавілля і одноосібне управління хіба що за Януковича було.
Погано все закінчилося тоді.

І фінансової допомоги Україна потребує з кожним місяцем усе більше. А тим часом Гетьманцев діє, наче немає війни і повертає штрафи бізнесу, а конторам Коломойського суди прощають мільярдні борги.

Так і хочеться запитати: кого ти хочеш надурити?!
Американців? Ну-ну. Звісно, американці та інші союзники Україну не кинуть. Але цинічне випробування їх терпіння, користуючись війною – дуже погана ідея. Дуже. Впізнаю стиль Бородатої бабусі.

А реально за все це вигрібає український народ. І буде вигрібати. Платить кров’ю за свій вибір. Так, нам потрібна Єдність, і влада мусить бути єдина, але треба бути чесним і не плутати Єдність із вседозволеністю, тим більше – диктатурою. Український народ проти цього і воює – проти авторитаризму.

Будьте пильними. Життя прекрасне. Служимо в ЗСУ, допомагаємо ЗСУ, віримо в ЗСУ!

Фото НВ