Попри війну, маленькі сумчани пишуть картини і видають книжки

Історії воєнних трагедій і військових перемог ми чуємо щодня. А от історії того, як у цей нелегкий для нас усіх час живуть наші найменші співвітчизники, наше майбутнє, наші діти, часто залишаються за кадром. А шкода. Адже у них є свої досягнення і свої маленькі перемоги.
Отже, знайомтеся, наші герої – юні сумчани Роман КОСТОМАРОВ, 11 років та Ілля ОТРОШЕНКО, 9 років.

Юний майстер акварелі
22 акварельні роботи юного художника, учня художньої школи ім. М. Лисенка Романа КОСТОМАРОВА представлені на огляд на першій персональній виставці художника. Чи багато хто може похвалитися персоналкою у 11 років?! А Роман не хвалиться, він сором’язливо і дуже ввічливо відповідає на запитання журналістів, дякує відвідувачам за схвальні відгуки на його картини.
Роману лише 11 років, девять з яких дитина прожила під час війни. Народився юний талант у Луганську, йому виповнилося 3 роки, коли почалася перша фаза війни росії проти України. Родина була змушена тікати від війни, і з часом, у 2019 р. оселилася у м. Суми.

Свої перші кроки на творчому шляху хлопчик робив ще вдома, завжди любив ліпити з пластиліну. Потім, вже у Сумах, почав відвідувати заняття у креативклубі “Чемодан”, який керівник Тетяна КОСТОРНА започаткувала при бібліотеці ім. Шевченка. Саме пані Тетяна звернула увагу мами Романа на те, що у дитини є талант, який потрібно розвивати, і порекомендувала пройти конкурс у художню школу. Відтоді, вже майже 3 роки, Роман є учнем сумської художньої школи ім. М. Лисенка під керівництвом художниці Любові ЯРЦОВОЇ.
“Моїм улюбленим жанром живопису є акварель. Основними темами моїх робіт є анімалістика і міський пейзаж”, – ділиться маленькими творчими секретами Роман. Викладач Романа Любов Ярцова працює з хлопцем з 2021 року. “Для художньої школи хлопці – велика рідкість і великий скарб, особливо хлопці, у яких є талант і бажання навчатися живопису. Коли дитина тільки потрапляє до навчального закладу, ми маємо виявити її схильності, показати дітям різні техніки, жанри, матеріали. І так виявляємо, у кого до якого жанру і матеріалу схильність. Так от, Рома спочатку категорично заявив, що акварель – це не його матеріал, і він не любить з нею працювати. Але, як ви бачите – на виставці лише акварельні роботи. А сталося це майже випадково. З початком повномасштабного вторгнення, звичайно, ніяких занять у художній школі не було. Лише навесні ми проводили зустрічі онлайн, але живе спілкування не замінить ніщо. Вже влітку і у мене, і у дітей, які тут залишились, виникла потреба зустрітися і почати працювати. Так ми стали ходити на міські пленери. Саме під час одного з них, на Театральній площі, я показала дітям основи техніки акварельного живопису, і Роман одразу схопив її, почав працювати у цьому напрямку. Акварель – дуже складна техніка і для дорослого художника, тут є ризик того, що замість картини ти отримаєш брудний аркуш. А от у Романа тверда рука, він малює чисто, “без грязі”, він відчуває відтінки, нюанси. Так поступово хлопець втягнувся і зараз це його улюблена техніка”, – розповідає вона.

За словами мами юного художника, свою першу картину Роман написав два роки тому. Наразі він майже весь свій вільний час присвячує живопису, вивчає нові техніки і жанри.
Серед досягнень Романа Костомарова – перемога у міському конкурсі «Всесвіт очима дитини», за результатами якого хлопець став стипендіатом міської ради. Конкурс «Всесвіт очима дитини» проходить у нашому місті вже багато років поспіль. Цьогоріч на суд журі, серед якого, звичайно, є й професійні художники, надійшло 126 робіт від 51 учасника. Віковий розрив був від 7 до 17 років. Роботи Романа привернули увагу журі одразу, його одноголосно було обрано одним з п’яти переможців, і це стало першою значною особистою перемогою юного художника.
“У цієї дитини унікальний талант, — зазначила начальник відділу культури Наталія ЦИБУЛЬСЬКА. — Впевнена, що цей хлопчик ще прославить наше місто на всеукраїнському або навіть світовому рівні. Будемо допомагати йому досягати нових успіхів».
Слід зазначити, що усі акварелі, які зараз є у творчому доробку Романа, написані протягом воєнного часу. “Коли я малюю, я заспокоююся і мені це до душі”, – розповідає юний митець.
Окрім живопису, Рома захоплюється ще й анімацією. Створений ним у студії «Аніматорія» мультфільм «Лелека» про дітей-переселенців потрапив на Дрезденський міжнародний кінофестиваль і транслювався на великих екранах міста. Інша анімаційна робота, присвячена Пташці з «Азовсталі», потрапила у польсько-німецький проєкт «Фаза».

Перша книга
9-річний сумчанин Ілля ОТРОШЕНКО презентував свою першу видану дитячу книгу, і вже працює над наступними.
Війна, яка фізично прийшла у Суми 24 лютого 2022 року, різко змінила плани сім’ї Отрошенків. Ще напередодні, 23 лютого, батьки збирали сина Іллю до школи, де він мав перед класом презентувати рукопис своєї дитячої пригодницької книги «Великі лісові пригоди». У планах юного літератора було подати свій твір на творчий конкурс, твори-переможці якого мали б потрапити до онкохворих дітей, аби розрадити і підтримати їх. Ввечері дитина зібрала рюкзак, і, впевнившись, що рукопис на місці, спокійно лягла відпочивати. Ранок 24 лютого змінив усі найближчі плани юного Іллі. Почалася війна.
Історія написання першої книги вражає і надихає. “Мені тоді було 8 років, я цікавився іграшками-мікробами, вирішив написати історію про них. Записав її і прочитав батькам. Їм сподобалося», – згадує свої перші кроки на літературній ниві Ілля Отрошенко.

Пізніше героями оповідань юного казкаря стали лісові мешканці, головним з яких є Кабанчик. Це не просто вигаданий персонаж, а улюблена іграшка маленького сум’янина, яку він отримав від батька.
«Раніше у нас у родині була така гра – ми вимикали світло, вмикали ліхтарик і розповідали страшні історії. Якось я вирішив викласти одну зі своїх історій на аркуші паперу. Я написав про монстриків – моїх улюблених на той час іграшок. Батькам дуже сподобалося і моїм однокласникам теж. Це надихнуло мене продовжувати писати», — розповів Ілля на першій у своєму житті великій презентації.
“Герої моєї першої книги – троє звірят-мандрівників, на шляху яких зустрічаються різні перешкоди і недобрі звірі, які бажають їм усіляких невдач. Попри це, вони змогли подолати їх, – розкриває секрет свого твору автор. – А що було далі – читайте у книзі”.
Перша книга написалася легко, як стверджує автор, усього два тижні працював над нею. З другою частиною було складніше, знадобилося аж півтора місяця. А от з третьою, бідкається казкар, справи поки йдуть складно: є записана ідея, але далі поки не може нічого придумати.
На щастя, війна не зламала ні маленького письменника, ні його батьків, які, бачачи прагнення сина до творчості, знайшли спосіб власним коштом видати його першу книгу, і 100 примірників книги «Велика лісова пригода» вже побачили світ.

Перший творчий вечір і перша презентація книги 9-річного Іллі Отрошенка відбулися 2 лютого у Сумській центральній міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка. А половину першого накладу родина Іллі вже передала до київської лікарні «Охматдит». Наразі до друку готується книга-продовження «Великої лісової пригоди»: її подарують закладам, які займаються реабілітацією та лікуванням дітей.
«Мені дуже хотілося їх підтримати, адже їм там дуже боляче і страшно», — говорить юний автор.
Сьогодні Іллі ніколи відпочивати: відволікаючись від війни, хлопець навчається у 4 класі школи №17, вивчає три мови — англійську, іспанську і навіть китайську, будує плани на майбутнє. Серед них, звичайно, Перемога і створення нових захопливих історій для своїх однолітків.

Альона Касаткіна, Панорама, №7-2023

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб пітримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.