Пільговик, дивись у камеру!

Мабуть, кожному, хто користується громадським транспортом, доводилося бути свідком того, як на черговій зупинці бабуся або дідусь боязко запитують у водія, чи можна «по льготному». Водії вже не нервують як раніше, навіть не нагадують пасажирам, що потрібно обов’язково показати документ в камеру – самі знають. Оцей момент мене найбільше дивує. Чи уявляли ті, хто вигадав кріпити камери в найдальшому і важкодоступному кутку транспортного засобу, як до нього буде діставати 80-річна бабуся чи людина з інвалідністю?

Але не про це мова. Чи проводилася хоч яка-небудь інформаційна робота з населенням? Розказати, показати, як виглядає вже згадувана камера? Бо це знає далеко не кожен, особливо старше покоління. І чи слід дивуватися знервованості водія, якому за день кілька десятків чоловік буде підносити посвідчення, а на прохання показати той документ «на камеру», запитують: «А куди показувать?» Це відволікає і заважає водіям, незручно почуваються люди, які мають повне право і на пільги, і на повагу. В ідеалі – на повагу держави. Але зручно, мабуть, тільки тим, хто цю систему вигадав.

Байдуже, аби працювала. І вона працює. Старенькі, зітхаючи, з горем пополам тягнуться до диво-техніки, щоб зекономити пару гривень пенсії. Як ілюстрація, картинка з життя: на зупинці біля ЦУМу в салон заходить жіночка, сідає на переднє сидіння, дістає з сумки пенсійне посвідчення, встає, прямує до входу і… показує документ освітлювальному плафону. Люди, які це бачили, тактовно промовчали…