Осіння турбулентність

ПОНЕДІЛОК, 14 ВЕРЕСНЯ. У Сумах ніяких гучних новин, так, бахнуло щось опівдні без повідомлень про руйнування чи постраждалих. На вулиці негода, на банківській картці нулі, тож сиджу вдома, підїдаю стратегічні запаси та спілкуюсь із новинними сайтами. От на високих світових орбітах – вир пристрастей, тайфун емоцій. Дядько Трамп заходивсь захищати російські НПЗ. Так просто й рубанув з плеча, відволікаючись від гри у гольф, що, мовляв, аби Україна так активоно не нищила російську нафтопереробну галузь, то й дизельне паливо у США не подорожчало б! Жорсткий прямий зв’язок угледів! І дарма, що увесь світ намагається позбутись залежності від російського нафтоекспорту, що із вивозом нафти з Близького Сходу – проблеми через війну з Іраном, у яку Фредович бадьоро встряв. Та все одно, іншого Трампа в нас немає. По пасажирському, та ще й дипломатичному потягу із Борисом Джонсоном всередені вдарили росіянські дрони, проте відновлюється рух на приміському маршруті Суми – Люботин. Не все так сумно на “Укрзалізниці”! А Європа готується до війни з росією. Вже озвучено відповідні заяви, позакривали кілька консульств. Мабуть, затята битва із “світовим злом” буде, епічна!

ВІВТОРОК, 15 ВЕРЕСНЯ. Мій ранок починається о 5.00, тому стріляниною з вибухами о 6.19 насолоджуюсь як справжній поціновувач – заглиблено, зосереджено, із чаєм та люлькою. Вранці нічого не відволікає, навіть сирени не було. Близько восьмої ранку дізнаюсь, що “Герань” влучила у будинок і поранила хлопця. Отаке бува різне сприйняття, а головне – наслідки одного явища. “Нова пошта” відсудила у росії 4,5 млн грн через Господарський суд Сумської області. Лишився останній крок – реально отримати цю компенсацію за знищений дроном вантаж.

СЕРЕДА, 16 ВЕРЕСНЯ. День прохолодного осіннього сонця і чистого на вигляд неба. Випало багато подорожувати містом, через лагідну погоду пірнув у лірично-оптимістичний настрій, наче війни нема, а зими ніколи не буде. Та повсюди бачу якісь канави, електрозварку, екскаватори. Сусіди обіцяли нам холодну й темну зиму, тож, як на мій розум, міські комунальники готуються. У магазинах ще вцілілі вітрини закривають щитами з ДВП. Найгарячиша подія дня – атака КАБами. Чув вибухи. Прочитав, що вцілили у промзону і приватну забудову. Вбили чоловіка. Отакий розвиток місцевих подій від сонячного ранку.

ЧЕТВЕР, 17 ВЕРЕСНЯ. День похмурий і холодний. Сиджу вдома, нічого нового не побачив і не почув. Та й не дуже хотілося, відверто кажучи, з огляду на непереносну турбулентність буття. Трошки прибравсь, намив посуду днів на три, займавсь геноцидом мух, знайшов старезний, але теплий светр, взявся його зашивати. День минув без пригод. Раніше сказав би, що нецікаво і навіть недолуго, тепер такі безтурботі відтинки часу сприймаю як подарунки.

П’ЯТНИЦЯ, 18 ВЕРЕСНЯ. Від початку тижня накопичились теми глобально-політичного гатунку, та відволікають! О 21.11 – вибух поруч. І ще один. Перечекав серію, про наслідки миттєво можу доповісти тільки одне: і цього разу по мені не влучили. За годину дізнався, що один КАБ вдарив у багатоповерхівку, люди лишились без даху над головою, рятувальники розгрібають завали. Ще згодом – повідомлення про двох загиблих. Про що збиравсь сказати – забув.

СУБОТА, 19 ВЕРЕСНЯ. Хотів про глобальне, аж тут – обстріл з РСЗВ. Не злякавсь, бо вибухнуло далеченько, але нервує, відволікає й занурює у негатив. Мінфін попередив про затримання житлових субсидій і, схоже, тримає слово – субсидії на комуналку досі немає. Подорожчала водичка в крані, логічно чекати продовження теми.

НЕДІЛЯ, 20 ВЕРЕСНЯ. За бортом вирують події світового масштабу, а я про якісь копійчані дрібниці! То що ж, люди добрі, якщо КАБ впав десь осторонь, то саме таке починає турбувати пересічного обивателя прифрнтового міста. Не вибори на росіі і не “свайба” Трампа-молодшого! Все таке, велике, але далеке, сьогодні відклалаю подалі, тобто до наступного тижня. Поки ранок тихий і сонячний, надішлю “Щоденника” до редакції, а сам піду одноосібно використовувати нашу спільну золоту осінь.