Олександр Лисенко: «Добре, якщо Новий рік принесе мир»

Зустріли у одному із сумських супермаркетів Олександра Лисенка – міського голову Сум у 2014-2023 рр. Виявилося, що він приїхав у короткострокову відпустку, яку отримує кожен військовий, що служить у Збройних Силах. Він відповів на декілька наших запитань і привітав сумчан із різдвяно-новорічними святами.

R: Це Ваша перша відпустка?
О.Л.: Так, перша від початку мобілізації у березні 2025 року. Довелося на неї чекати понад півроку, але це у нинішніх умовах нормально.

R: Ваші враження від Сум після дев’яти місяців поза межами міста?
О.Л.: Скучив за містом. Тому побачив його, як завжди, гарним, не зважаючи на сіру погоду. Звісно, прильоти ворожих дронів і ракет спотворюють його обличчя, гірко бачити руйнування, понівечені будинки, суцільну темряву вечорами. Проте помітно, що наші енергетики і комунальники працюють, критична інфраструктура діє – дякую їм за це. Також дякую підприємцям, які працюють і платять податки, за які утримується місто. Бачу, що Суми живуть, що сумчани налаштовані витримати труднощі, що вони не втрачають волю до життя. Це дуже добре, бо зневіра часто вбиває людей ще до того, як відбудеться фізична смерть.

R: Ваша родина живе у Сумах?
О.Л.: Так, увесь цей час. Нікуди не виїздили, не хочуть і не збираються. Тут наш сімейний будинок і місто Суми – це теж наш дім. Рідні скучили за мною, дуже чекали, і кажуть, що двотижнева відпустка – це мало. Я вважаю, що достатньо, бо навіть якщо б вона тривала місяць, цього б все одно не вистачило. Розумію, що потрібен на фронті, бо всі ми буваємо у відпустках по черзі. Повернусь – додому поїде мій побратим. Тому треба поспішати.

R: Встигли зустрітися із знайомими, друзями?
О.Л.: Багато знайомих і друзів у армії, на фронті, тож змогли поговорити тільки телефоном. Дуже із небагатьма вдалося зустрітися особисто. Разом із дружиною побували на кладовищі, згадали моїх батьків – вчора у них був день весілля… Там же похована і моя бабуся, також провідали її. Світла їм пам’ять.

R: Який настрій перед Новим роком?
О.Л.: Новорічного настрою, як у мирні і відносно мирні часи, немає. Є настрій під назвою «ворог не дочекається». Всі думки залишилися на фронті, бо саме там зараз вирішується доля країни. Наголошу – зараз обов’язок кожного – захищати і боронити її, хто як може. Є можливість тримати автомат – тримаєш, немає такої можливості – робиш те, що маєш робити на своєму місці. Не тікаєш і не ховаєшся.

R: В Україні у черговий раз заговорили про вибори під час війни. Як Ви до цього ставитеся як політик у минулому?
О.Л.: Мені вже декілька разів задали питання – ти кудись йдеш? Звісно, мали на увазі політику і вибори. Можу відверто відповісти – вибори зараз, під час війни, абсолютно не до речі. Треба спочатку перемогти, або принаймні зупинити вогонь по лінії зіткнення. Після цього до виборів також має пройти певний час, щоб військові повернулися із фронту, щоб могли повноцінно взяти у них участь.

Коли я йшов у політику, то завжди говорив, що політика для мене – це у кранах постійно є холодна і гаряча вода, батареї опалення взимку теплі, є світло на вулицях і у домівках, місто прибране і охайне, коли ходиш по рівних тротуарах і їздиш по рівних дорогах, лікуєшся у нормальних, сучасних лікарнях, коли відремонтовані школи, коли реконструюються двори житлових будинків, коли є безпека. Зараз безпека – це головне. А про політику навіть чути не хочу. Планую і після завершення бойових дій працювати над обороною держави. Бо Суми назавжди залишаться форпостом захисту від агресора. Така доля чекає і Харків, і Чернігів, й інші прикордонні міста.

R: Не жалкуєте, що події у вашому житті у 2025 році пішли саме так, як це трапилося?
О.Л.: Не жалкую, бо і до отримання повістки до ТЦК мав подібні плани. Коли ж на блокпості на в’їзді у місто отримав повістку, то зрозумів, що ніколи не планував бути ухилянтом і не хочу ним бути. Тому на наступний день був у ТЦК, пройшов ВЛК і вже через день поїхав у навчальний центр, а через півтора місяці – на фронт. Є місія, яку треба виконувати.

R: Що б Ви хотіли побажати сумчанам на Новий рік?
О.Л.: Насамперед – мирного неба над головою, завершення війни, повернення всіх, кого чекають. Дякую кожному, хто робить свою справу чесно – на фронті й у тилу.

Нехай у новому році буде більше тиші без вибухів, більше світла в домівках і більше добрих новин для України.