Незамінна людина: якою була сумська краєзнавиця Маргарита Сергієнко

Це трапилось вранці 26 червня. Не стало Маргарити Вікторівни. Згадуючи про людину, зазвичай перераховують, що саме вона зробила у житті, та про неї перш за все слід сказати, що просто прожила повне, багате і правильне життя. Сотні друзів, написані книжки – це є похідним від глибинних людських якостей. На одній із зустрічей з читачами вона досить відверто висловилась: “Я люблю все, я хочу все знати, у мене дуже багато друзів, я люблю живопис і природу. Я думаю, що просто я — сама любов”. Дійсно, найпомітнішою рисою цієї особистості була якась світла і спокійна любов до світу. Так вона ставилась до людей, до рідного міста, до своїх улюблених куточків у ньому – вулиць Троїцької та Псільської. І все це в неї було пов’язано з великою історією, цілим світом. Про це і написані нею книжки. Про них вона сама висловлювалась так: “Я слідкую за нашим містом, як воно розвивається. Як живий організм. Він занепадає, розквітає. Те, що мені потрібно було зробити в житті — мій продукт. Цим книгам я віддала всю свою творчість”. Маргарита Сергієнко є авторкою книг, що присвячені історії Сум: “Подорож із дилетантом, або Мій дім у інтер’єрі Троїцької”, “Подорож із дилетантом, або Роль особистості Павла Харитоненка в історії Троїцького собору”, “Подорож із дилетантом, або Віхи історії міста Суми”. Всі вони являють собою подорожі у просторі та часі. В їх основу лягли матеріали – старі фотографії, свідчення очевидців, архівні документи, які авторка збирала протягом усього життя. Але не тільки локальною історією цікавилася Маргарита Вікторівна. В її контексті вона виходила на більш загальні, філософські питання, зокрема, в книжці “Суми – незвичайне місто”: ” Чи може культура безкінечно довго розвиватися без опори на економіку? А може, у всьому цьому є якийсь особливий, ще не розгаданий нами сенс? Хочеться знайти відповіді на всі ці запитання. Тому слід пильніше вдивлятися в минулі роки”, – говорила вона. Маргарита Вікторівна була корінною сумчанкою, багато років викладала англійську мову у СДПУ, все життя прожила в історичному центрі нашого міста, якому і присвятила свої книжки. Ще була відкритою, щирою людиною з позитивним ставленням до оточуючих. Тому коло неї завжди гуртувались люди різного віку і різних фахів, але товариство було яскраве, непересічне, інтелігентне. А про своє ставлення до рідного міста вона говорила, зачитуючи передмову до книжки “Суми – незвичайне місто”: “Якщо ти прожив у місті тривалий час або народився в ньому, зміг співторкнутися з його минулим і відчути його дихання в сьогоденні, ти не залишишся до нього байдужим”. Вона взагалі була людиною небайдужою – до історичних пам’яток, до людей, які залишили помітний слід в житті міста і до кожного, першого-ліпшого, з ким доводилось спілкуватись. Світла, незамінна людина. Світла їй пам ‘ять!

Олексій Сікорський, Панорама, №27-2023