На Сумщині реорганізують 41 школу

На Сумщині 41 школа потребує реорганізації: в них навчаються менше ніж 45 дітей. Таку інформацію озвучила директор Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Вікторія ГРОБОВА. Мова йде про реформу в шкільній освіті, яка стосується шкіл з малою кількістю учнів.

«У Постанові Кабміну, яка була затверджена в березні, зазначено, що з 1 вересня 2025 р. державна освітня субвенція не буде виділятися на школи, у яких навчається де менше ніж 45 учнів, а з 1 вересня 2026 р. – менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки для освіти на рівні 5-11 класів», – зазначила Вікторія Гробова.

Причини
Станом на 2024 р. школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють коштом освітньої субвенції з державного бюджету України.

Таким чином, громади матимуть вибір — залишати середні та старші класи в сільських школах, фінансуючи їх з власного бюджету, або ж закривати їх, а учнів возити до більших шкіл.

Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи, або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього діти не мають належного рівня взаємодії один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах з малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання вчителями непрофільних предметів. «Пріоритетом для Міністерства освіти і науки України та керівництва Сумської області є якість освіти. Такі міжнародні дослідження, як PISA, а також результати НМТ показують, що учні із малокомплектних шкіл, як правило, мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки великих міських шкіл, — констатує посадовиця. – Тому найперша ціль такої реформи — забезпечення доступу до якісної освіти дітям із сільської місцевості».

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК стверджує, що таке рішення Уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. “Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже немає”, — каже фахівець.

Від постанови до практики
Наразі, за даними Департаменту освіти і науки СОВА в 41 школі на Сумщині навчається менше ніж 45 дітей: є 30, 37, 38. В них є класи, в яких 1-3 учні. Згідно з нормативними документами, у класі повинно бути не менше 5 дітей. Якщо ж менше – школа приймає рішення, що дитина з такого класу переходить на індивідуальне навчання. Тобто, 1-2 рази на тиждень учень може прийти займатися з педагогом, або отримувати індивідуальні завдання, а в кінці семестру звітувати про навчання.
“У таких випадках важко говорити про якість освіти. У зв’язку з цим, стратегічним завданням галузі освіти є — покращити якість навчання. Тому було прийнято таке рішення — державна субвенція не буде виділятися на такі школи, де менш як 45 учнів», – розповіла Вікторія Гробова.

Засновниками усіх шкіл є сільські, селищні й міські ради, отже, саме засновник має ухвалити рішення про ліквідацію, фінансування чи реорганізацію закладу тобто сільська, селищна або міська рада.

«Початкова ланка однозначно буде фінансуватися з державної субвенції, а рішення щодо школи з 5 по 11 клас буде приймати засновник. Можливо, буде організоване підвезення, або засновник прийме рішення фінансувати такий заклад з місцевого бюджету, або взагалі може бути прийняте рішення про створення опорного закладу в громадах і школи, де навчається менше ніж 45 дітей, можуть стати філіями у структурі опорного закладу і фінансуватися з державної субвенції», – підкреслила Вікторія Гробова.

Рішення не остаточне. Якщо засновник знайде шляхи фінансування, то заклад може відновити роботу і після його реформування

Крім того, ліквідація закладу як юридичної особи, у сільській місцевості відразу не відбувається. Проєкт рішення має бути на обговоренні у громади цілий рік. Тобто саме громада буде приймати рішення про ліквідацію того чи іншого закладу.
Тому громадам Сумщини необхідно виважено протягом року опрацювати це питання, переглянути освітню мережу і можливо десь організувати підвезення учнів. Головне, щоб дитина здобувала якісну освіту, незалежно від того, в якій місцевості вона проживає.

«У цьому році виділена державна субвенція на закупівлю шкільних автобусів. Зараз є можливість брати участь у закупівлі шкільних автобусів громадам на умовах співфінансування, дивлячись на те, як буде змінюватися мережа закладів освіти на наступний рік», – розповіла чиновниця.

Також Вікторія Гробова наголосила, що педагогічний склад шкіл не залишать напризволяще: вчителям з ліквідованих шкіл пропонуватимуть вакантні місця в органах місцевого самоврядування або в школах, до яких будуть здійснювати підвіз як учнів, так і педагогів.

Очільниця обласної освіти підкреслила, що деякі громади вже вирішили питання з такими школами: «На сьогодні вирішено, що 7 закладів будуть фінансувати з місцевого бюджету: Андріяшівська громада – 4 школи, Шосткинська – 2 школи, Краснопільська – 1 школа».
Слід також зазначити, що у разі потреби — якщо у населеному пункті буде достатня кількість дітей для функціонування школи, заклад може відновити роботу.