На Сумщині налагодили випуск молока А2А2

Першим виробництво молокопродуктів А2А2 на Сумщині і в Україні почала приватна сироварня ТМ O’BERЕG

Шкідливе молоко — нонсенс — так вважає більшість людей. Ну звичайно, якщо його чимось не розбавили, якщо не збіг термін споживання, позначений на пакеті, який ми беремо з полиці супермаркету. А якщо свіже, від здорової корівки, так яка там шкода! Споконвік дітей молоком наполегливо пригощали, а корова в селянському господарстві вважалась годувальницею, особливо в скрутні часи. Але ж часи змінюються, ми дізнаємося більше про речі, які здавалися добре знаними, та й світ навколо нас змінюється непередбачувано. Ось і з’ясувалося, що молоко від різних корів буває різним, інколи навіть шкідливим, але може бути і корисним. Про це нам розповіла людина, яка займається цією проблемою дуже давно і фахово. Це Юлія ПАВЛЕНКО, яка працює в Сумському національному аграрному університеті.

Молоко, та не таке
У своїх поясненнях наша співрозмовниця посилалась на статтю з журналу Agroexpert (№ 7, 2020 р.), співавторкою якої вона була разом з доктором сільгоспнаук Юрієм СКЛЯРЕНКОМ, який працює в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН (с. Сад Сумського району). Статття зветься “Молоко А2 — чи є сенс цим займатися?” Ми теж будемо цитувати цю статтю у нашій публікації. Отже проблема шкідливого і корисного молока спрощено зі слів нашої співрозмовниці виглядає так: “Серед речовин, які містяться в молоці, є бета-казеїн. Він буває двох генотипів: А1 і А2. Відповідно корови можуть бути трьох генотипів, вони можуть давати три типи молока: А1А1, А1А2 і А2А2. Правильний тип — А2А2.

Корови з цим генотипом дають молоко, яке не чинить негативного впливу на організм. Там, де присутній бета-казеїн типу А1, при перетравленні молока, розкладі його на пептиди та амінокислоти утворюється речовина, яка зветься бета-казоморфін 7(ВСМ 7). Він справляє опіоїдний вплив на організм людини і є особливо шкідливим для маленьких дітей. При розкладі літру молока А1А1 у шлунку людини утворюється близько 5 г ВСМ 7, а це дуже багато. Насамперед він викликає алергічні прояви, негативно діє на шлунково-кишковий тракт. Згадана вище стаття містить дуже моторошні факти, які доведені іноземними дослідниками: “Вчені стверджують, що більша кількість ВСМ 7 пов’язана з підвищеними показниками смертності від ішемічної хвороби серця. Також вчені з медичного коледжу університету Флориди інформують, що цей показник може бути причиною раптового синдрому смерті немовлят”. Ще в статті йдеться про те, що аутизм і шизофренія, цукровий діабет 1 типу зумовлені присутністю ВСМ 7 у молочних продуктах. Дослідження проводились в 19 країнах світу закордонними вченими, на цю тему надруковано багато наукових статей. Ще раз цитуємо згадану публікацію, співавторкою якої є Юлія Павленко: “За даними багатьох досліджень, молоко, отримане від корів з генотипом А1А1, негативно впливає на стан здоров’я людини. Особливо це небезпечно для немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні. Також воно шкодить людям, схильним до алергій і серцево-судинних захворювань. Молоко, що містить алельний варіант А2 бета-казеїну, вважають низькоалергенним порівняно з варіантом А1”. Ще одне зауваження. ВСМ 7 може утворюватись не тільки з молока, а й з йогуртів, сирі, та інших молочних продуктів. Наша співрозмовниця повідомила, що немає значення, який бета-казеїн тільки у твердих сирах з витримкою більше 6 місяців. Слід зазначити, що материнському молоку та козячому притаманний тільки генотип А2А2 за бета-казеїном.

У всьому світі властивості молока А2А2 давно відомі, у багатьох країнах йому надається перевага. У нас — перші, але дуже важливі кроки

Молоко А2А2, а також сири, йогурти та інші вироби з нього — це продукти, які не містять бета-казеїну інших типів, крім А2. Науково підтверджено, що таке молоко, перш за все, запобігає симптомам дискомфорту шлунку. Також воно не спричиняє інших тяжких наслідків, про які згадано вище.

Добра корова — добре молоко
Таке корисне молоко дають корови, які мають відповідний генотип А2А2 за бета-казеїном. Пані Юлія розповіла, що, за даними експериментальних досліджень, під час виконання проекту з’ясовано, що найбільше їх зустрічається серед бурих корів, зокрема лебединської породи, яка раніше була районована на Сумщині. Лебединська порода була затверджена як селекційне досягнення у 1950 році, але племінна робота з формування масиву тварин починалася ще на початку ХХ ст.

З розвитком промислового виробництва у тваринництві ця порода набула подальшого розвитку та удосконалення. На її основі у 1990 році було затверджено нове селекційне досягнення – українську буру молочну породу. Юлія Павленко пояснила, що місцевим породам притаманна низка унікальних господарсько-корисних ознак, серед яких закріплена століттями адаптивність до місцевих, господарських та кормових умов, витривалість та стійкість проти захворювань: “У всьому світі є породи, завдяки яким можна побачити певні країни і навіть регіони. На великих світових виставках демонструють не промислові породи, а свої, місцеві, яких більш немає ніде. Яскравим прикладом збереження унікальних порід може слугувати нормандська у Франції, у якій близько 200 000 голів корів. Як пояснити, що худоба має середній за мірками західного світу надій близько 7400 кг молока за лактацію з вмістом жиру 4,29%, а кількість тварин значна? Так от, традиційно сир “Камамбер” виробляють лише з молока корів цієї породи. Таким чином французи зберігають свою локальну породу, поважаючи історію країни, працю дідів та прадідів.

Що стосується наших сумських унікальних лебединів, задля їхнього спасіння під час війни стадо із тисячі корів гнали гоном за Урал, в евакуацію. Коли Сумщину звільнили — стадо погнали гоном назад. На даний час у декількох господарствах Сумщини збереглись унікальні стада загальною чисельністю близько 500 корів. Юлія Миколаївна переймалась тим, щоб зберегти цю породу. З 2010 року вона працювала як науковий співробітник науково-дослідного Інституту розведення і генетики тварин (с. Чубинське Бориспільського району на Київщині) в рамках програми “Збереження локальних і зникаючих порід”, яка була спрямована на відновлення унікального поголів’я. «Ми творчим науковим колективом довго шукали особливості, продуктивні характеристики, завдяки яким можна було зберегти поголів’я нашої лебединської породи, звертались до іноземних джерел і нарешті знайшли».

“Правильне молоко” – дії і плани
У листопаді 2019 року було узгоджено спільний проект, про який ми вже згадували. В ньому спільно працюють науковці з СНАУ і Інституту фізіології імені О. О. Богомольця. Юлія Миколаївна розповідає про органічність такої співпраці: “Ми, тваринники-селекціонери, можемо створити стадо, але потрібні люди, які здатні знайти цінні генотипи. Ось ми і знайшли партнерів. Вони, використовуючи австралійський досвід, розробили методику визначення генотипу А2А2 не лише у тварин, а й у готових продуктах. Міністерство освіти і науки профінансувало проект. В межах можливого, звичайно, хотілося б більше. Проект передбачає не тільки формування стад, але й підтвердження іноземних досліджень на наших людях. На наступний рік заплановано дослідження, що має на меті підтвердження висновків іноземних вчених. Наші партнери, як лікарі, підбирають для досліджень групу дітей. Поки що вирішили зосередитись на дітях, схильних до алергій, які стоять на обліку в лікарнях міста Києва. Будемо доводити цілющі властивості молока А2А2 на науковому медичному рівні. Теоретично можливо дослідити декілька показників, у тому числі горезвісний СOVID-19, тому що генетики стверджують, що при споживанні молока А2 А2 всі хвороби проходять набагато легше. Але ми робимо тільки перший крок.
На сьогодняшній день ми маємо в області декілька генотипованих стад. Причому не лише бурих порід. Є ще цінна симентальська порода і наш сумський тип української чорно-рябої молочної, що створений на основі лебединської. Згідно наших досліджень, найбільша частота зустрічі А2А2 саме у лебединської худоби. У господарствах Сумщини ця частота сягає 50-62%, а у голштинської спеціалізованої молочної у всьому світі – всього на всього 10 — 15%. Цінні стада знаходяться у племзаводі Михайлівка Лебединського району, в Охтирському районі. Ще маємо стадо в дослідному господарстві Інституту сільського господарства Північного Сходу в с. Сад.

Першим виробництво молокопродуктів А2А2 на Сумщині і в Україні почала приватна сироварня ТМ O’BERЕG. Їх вимоги до виробництва молока А2А2 — генотипована група корів, окремий молочний танк, окреме утримання корів, окреме доїння. Сироварня виробляє продукцію, аналогів якої в Україні поки що немає — молоко, йогурт, кефір А2А2, декілька видів м’яких сирів. Нещодавно з’явився новий вид продукції, аналогів якому немає у світі, – безлактозне молоко А2. Таким чином ми хочемо зберегти наші місцеві породи корів: нашу лебединську, а також симентальську. Вони є не дуже популярними, але мають дуже цінний генотипові особливості. Завдяки плідній співпраці науки та бізнесу наші люди будуть мати можливість обирати молокопродукти і молоко А2А2, яке цілком обґрунтовано можна назвати правильним харчуванням.

ДОВІДКА
Павленко Юлія Миколаївна, доцент Сумського національного аграрного університету, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва та кінології, кандидат сільськогосподарських наук, відповідальний виконавець проекту “Методологія формування мікропопуляцій худоби з унікальними продуктивними властивостями за використанням селекційних, генетичних та біотехнологічних методів”, який співробітники СНАУ розробили разом з генетиками науково-дослідного Інституту фізіології ім. О. О.Богомольця НАН України м. Київ

Олексій Сікорський
Панорама №46-2020