Ми за Емірати підем воювати

ПОНЕДІЛОК, 9 БЕРЕЗНЯ. Знову якось недисципліновано, без ніяких графіків блимає світло. Чув якийсь вибух. Налагодивсь шукати новини за допомогою телефона і зрозумів, що ми перебуваємо у суцільному інформаційному хаосі. У Сумах – удар по енергосистемі. На Сумщині русня крок по кроку відгризає дрібні шматки. Проте головні події відбуваються південніше, там ЗСУ успішно наступають. На росії, там, у глибині, горить і вибухає щодня і не щось, а стратегічні об’єкти. В Україні вбивають дітей. В політичних оглядах на диво багато уваги надається бухиканню та кхеканню путіна перед камерою. Телефонують земляки з-за кордону: “Як там справи?”. Їй бо, не знаю, що відповісти. Відбувся тим, що, мовляв, я особисто живий-здоровий, ще й прибрехав про бадьорий настрій, Увечері знов вибухнуло, але світло не згасло. Енергетики – вони теж трошки герої. Я так вважаю.
ВІВТОРОК, 10 БЕРЕЗНЯ. Прочитав, що через вимкнення Старлінк менше прилітає БпЛА, але тільки певних моделей, технологічно просунутих. Від одного обізнаного в цій темі знайомого дізнався, що кацапи тепер намагаються компенсувати це якимось простішими дронами, вибачайте на слові, “з гівна і палок”. Але ж із бойовою частиною! Спілкувався із доброю знайомою, мешканкою звичайної багатоповерхівки. Жіночка у стресі. Просто у двір прилетів дрон. На щастя, не вибухнув, але налякав добряче. Зосередивсь на цій буденній пригоді тому, що добре знаю цей двір. Ні адресу не скажу, ані на район не натякну, бо не рекомендовано таке. Але достеменно знаю, що нічого аж такого стратегічного чи інфраструктурно значного там поблизу немає. Тільки люди живуть. Цивільні. Переважно – старі та малі.

СЕРЕДА, 11 БЕРЕЗНЯ. Прочитав, що у Сумах відпрацьовано надійний “План Б” щодо енергетики. В сенсі підготовки до нових росіянських атак, які неодмінно будуть. То що ж, час готуватися до наступної зими, бо ще раз пережити таку, яка щойно минула – не приведи боже. Треба й самому про себе подбати. Маю не мрію, а реальний план: поставити нові опалювальні батареї. Зимував з одним радіатором на усю хату, ледве живий, їй бо! Ну, звичайно, власна недбалість: потекло – вирізали, ще раз потекло — та ж сама операція, а там дві чи три зими підряд – незвичайно теплі, так і відкладав на колись, “як забагатію”. Не вдалось ні забагатіти, ані обдурити природу, та ось добрі люди допомогли. Щось я через особисті дрібнички про глобальне забуваю, наче доля світу мене не турбує – ганьба якась, чесне слово! На росії – суцільний дим, навколо Перської Затоки – так само, нового аятолу призначили, а він – як і попередній – чи живий, чи вже не зовсім. Розвіється дим – тоді спеціально навчені люди пояснять нам, що це таке ми бачили і чули, свідками чого були, до яких подій причетні.

ЧЕТВЕР, 12 БЕРЕЗНЯ. Зустрів колишнього колегу, якого не бачив усю т. з. “активну фазу”, тобто з весни 2022 р. Замість “Як здоров був?” почали огляд подій у світі. Балакали про те, що Україна впевнено захищає своїми дронами-перехоплювачами американські бази, які, у свою чергу, мали б захищати все, що дзьобає Іран своїми безпілотниками та ракетами, а на Сумщину, між тим, летить-прилітає. Знаю все про те, що треба Україні вже позбуватись іміджу “бідного родича”, якому треба тільки щось давати, можу непогано пояснити про перспективну схему: “ракети за дрони-перехоплювачі”. Але й в мене десь всередині живе такий собі “жлоб-індивідуаліст”, якому неприємно, коли летить саме по ньому. З приятелем розійшлись, обмінявшись не так інформацією, як поганим настроєм. Та все одно приємно, бо люди, які з вами в цілому згодні – вони якісь розумніші й симпатичніші, не помічали?

П’ЯТНИЦЯ, 13 БЕРЕЗНЯ. Опівдні літня погода. Гуляю по теплих калюжах без шапки й увесь такий розстебнутий-розперезаний. Оглядаю рідне місто, як воно, сердешне, перезимувало. Разом з першими бруньками з’являються нові графіті та просто пам’ятні написи. Ось таке, між іншим, прочитав: “Ми за Емірати підемо воювати”. Як навмисне, до вчорашньої теми! А кажуть, що всі вуличні письменники пішли у соцмережі!

СУБОТА, 14 БЕРЕЗНЯ. Ціни на нафту стрибають туди-сюди, але бензин стабільно дорожчає. Ходжу базаром, з’ясовую, як воно відбивається на продуктах щоденного споживання. Наразі ще не дуже, але хлібчик таки подорожчав. Далі – буде.

НЕДІЛЯ, 15 БЕРЕЗНЯ. Більш-менш важливих новин не дочекався. Якщо ближче до ночі відбудеться щось надзвичайне – розповім наступного разу. Але хай краще все побуде тихо, чи не так?!