«Коловрат» проверили лесники, милиция и СЭС

В патриотическом лагере коловрат прошли проверки. Об этом в своем блоге «Коловрат под прицелом» сообщил директор Бюро анализа политики Олег МЕДУНИЦА.

«Коловрат» під прицілом

Сьогодні у таборі патріотичного виховання «Коловрат» було маскі-шоу. Його для таборуючих влаштувала чесна компанія посадовців – лісники, санепідемстанція, міліція. Протягом трьох годин вони оглядали табір, шукаючи порушення. У результаті – поїхали ні з чим.

«Начіналось всьо с рассвета. Дайтє то, подайтє ето»…

Десь о пів на десяту до табору на двох синіх «нивах» завітали «власники та охоронці землі». Так представилися сумські лісники Волошко Віктор Валерійович, пани Шевченко та Малюк. Вказані особи без церемоній перейшли до претензій: «Ви нарубали дров». У подальшій розмові вияснилося, що дрова треба було КУПИТИ у лісників. Така оборудка зарубала би (вибачте за каламбур) конфлікт «на корню». Але оскільки молодь мала нахабство сама про себе попіклуватися, а ще й поставити палатки на місці «сінокосу лісника» (так звучала претензія №2), то викликала на себе вогонь незадоволеного лісництва.

Після перевірки табору ззовні, невеличкого перекуру (недопалок, до речі, опинився у сухому листі неподалік) та телефонного звіту керівництву, лісники вирішили проінспектувати намети ще й зсередини. Напевно, шукали незаконно нарубані дрова.

Акт другий. Продовження п’єси.

Через годинку приїхали представники санепідемстанції та міліції. Приїхали разом – на одній машині. Представилися так: завідуюча підвідділом Сумської СЕС Домашенко Л.М., помічник з ГПП Вішнякова О.В. та оперуповноважений відділенням кримінальної міліції з питань дітей Сумського районного відділу Михайличенко Руслан Валерійович.

Приїжджі не приховували захоплення від майстерно зробленої кухні та столиків, але «партзавдання» є «партзавдання». Конкретних загроз здоров’ю не знайшли, бо не озвучили. Тому пояснили так: «У вас тут миші водяться (ще б пак, покажіть нам ліс без мишей, ховрахів, іншої живності – авт.) і мухи на салі лазять».

Міліціянт виявився ще більш лаконічним. Руслан Валерійович, покликаний хвилюватися за дітей, просто переконався, що у таборі не має осіб, молодше 18 років.

Після допиту, огляду і звітуванню телефоном керівництву всі разом склали загальний акт, який ніхто з таборовиків, зрозуміло, не підписав, а відтак і не удостоївся честі його прочитати. Забравши акт із собою та пообіцявши повернутися, десь о 12 годині дня перевіряючі роз’їхалися. Табір і нині там. Продовження слідує…