Кобзар, та не той

Напевне, пан Кобзар, якого більшість депутатів Сумської міської ради несподіваним швидкодруком обрали секретарем Сумської міської ради, встановив національний рекорд. Не минуло і семи днів, як написав заяву на звільнення, принаймні, так пишуть медіа без жодних спростувань. Не встиг навіть жодної сесії міськради зібрати, не знаю, чи встиг посидіти в кабінеті. Що ж спричинило таку швидку втечу після щасливого злету і фотосесії у залі засідань? Так довго йти до успіху – і так швидко включити задню? Подейкують, голова СОВА пан Артюх був у шаленстві від того, що відбулося: не погодили, не запитали, не затвердили, щось там ще не зробили. Хто посмів?! А-ну бо покликати його сюди!
Важко щось стверджувати однозначно. Події у Сумській міській раді відбуваються нині максимально непрозоро. Хоча ні, щось таки можна ствердити цілком однозначно: більш тупого рішення, ніж обрання ще одного секретаря міської ради при живому (слава Богу) діючому важко придумати. Попри всі твердження доморощених знавців права, звиклих вирішувати у судах правоту своїх клієнтів хабарями, що війна все спише і все більш-менш законно, попри полум’яні заклики чи то журналістів, чи то вже політиків, незрозуміло, негайно рятувати місцеве самоврядування, обрання другого секретаря міськради – жахлива помилка. Можна сказати, спроба незаконного захоплення влади.
Можливо, весь цей туман, який наганяли навколо обрання другого секретаря і мав би сенс, якби обрали депутата, який має реальну вагу і авторитет у громаді, бездоганну репутацію та чітке розуміння того, куди він потрапив і що мусить робити. Але, судячи зі щасливої посмішки пана Кобзаря на фото у сесійній залі після обрання, він точно цього не розумів. Можливо, він якось інакше уявляв свою кар’єру в ту мить. Але ті, хто придумав відсторонити мера міста від посади у такий хитрозроблений і вельми сумнівний спосіб, напевне ж, продумали всі етапи до найменших деталей. І ні депутата Кобзаря, ні якось іншого депутата на посаді секретаря міської ради, окрім того, що вже є (але по факту пан Рєзнік відсутній, бо служить в ЗСУ), не передбачали. Тому майже одразу став публічно відомий документ НАБУ, де чорним по білому надруковано, що в 2022 р. якийсь пан Кобзар двічі їздив за кордон за автомобілями для ЗСУ, і двічі по поверненню (бо не втік) автомобілі ЗСУ не передав. Одразу ж з’явилися коментарі, що той Кобзар, якому тодішній голова СОВА Живицький двічі підписував дозвіл на виїзд за кордон у якості волонтера (що відбувається?!) – це зовсім інший Кобзар, не секретар міськради. Це його брат. І прізвище тому у них – одне на двох. І бізнес на двох. Ну, й два автомобілі той чудовий волонтер привіз з-за кордону, напевне ж, у ті часи, коли можна було завозити без митного збору, тобто зекономити 3-4 тисячі доларів. Не в ЗСУ ж їх віддавати, правда? Не виключено, до речі, що вже й передали, бо як можна ходити під кримінальною справою за завезені для ЗСУ автомобілі і водночас продовжувати їздити на них? Уявляю собі цю ситуацію: приходить брат Кобзаря до Живицького вдруге і просить дати дозвіл на виїзд і запитує: «Скільки?» Оу, вибачте, і каже: «Каюсь, заникав першу машину! Не встояв перед спокусою! Дозвольте виправитись і привезти з-за кордону ще одну машину». А Живицький і запитує: «Скільки?» Оу, вибачте, і запитує: «Не обдуриш?» – «Та ось вам хрест!» І поїхав.
Тобто виявилося, що криштально чесні депутати Сумської міської ради замість Лисенка, якого обвинувачують у вимаганні хабаря, поставили управляти містом білого та пухнастого, наче светрик, «волонтера» пана Кобзаря. На що вони розраховували, хочеться запитати? Який був план? На те, що він із партії «Слуга народу» і це допоможе?
Не допомогло. Хоча, напевно, при якихось там розкладах і могло спрацювати, нічому б уже не здивувався. Але поки ні, не спрацювало.
Ці події дивовижним чином збіглися з переносом апеляції мера Лисенка, якого, нагадаю, вищий антикорупційний суд тимчасово (на два місяці, до 9.12.23) відсторонив від виконання обов’язків. Такі переноси, тим більше, по таких знакових справах, трапляються не так часто. Здавалося б, якщо ви такі впевнені – підтвердіть рішення першої інстанції. Але ні. Цього не стається. Можливо, з підтвердженням рішення виникли проблеми і аргументів прокуратури, м’яко кажучи, недостатньо. Бо галас від сфальшованих сколажованих знімків стихнув, та й що той галас насправді значить для суду? Та нічого, якщо суд керується нормами законодавства, а не вказівками ОП.
І що тепер? Хто збиратиме сесії міськради, підпише бюджет на 2024 р.?
Формально міський голова встигнув передати право підпису на документах Юлії Павлик. Якби він цього не зробив, вся діяльність міста могла б зупинитись. Тож документи є кому підписувати, і то вже добре. Напевне, в СОВА не проти поставити місто Суми у владну вертикаль, тобто створити міську військову адміністрацію (МВА) і призначити перевірену часом людину, не обов’язково з «95-го Кварталу», можна вже й з «96» чи «97». Головне, щоб тримався вертикально. Але поспішати з призначенням теж небезпечно: раптом апеляційний суд відмінить рішення ВАКСа і поверне мера до виконання своїх обов’язків? Бо, як уже писали, у «Законі про місцеве самоврядування» чітко прописані підстави, за яких мера можна посунути з посади. Оголошення підозри серед них немає. І тоді в кумедній ситуації опиниться вже мудра СОВА: що робити з головою МВА і мером, якого повернули до роботи? Тиждень – і назад, до джерел, тернистим шляхом Артема Кобзаря?
Але чомусь не покидає впевненість, що в боротьбі за жирний ласий шматок бюджету, оу, вибачте, в боротьбі за збереження місцевого самоврядування, сумські депутати ще не сказали свого останнього могутнього слова.
Будьте пильними. Допомагаємо ЗСУ. Четвертий рейх мусить бути зруйновано.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.