25 січня 2026 р. у лікарні, після отриманих на полі бою травм, помер мешканець Шосткинської громади Кирило Кочанов.
Народився 25 січня 1972 року у с. Зноб-Новгородське (Сумська область). Родина була багатодітною, крім Кирила тут підростало ще двоє діток. Навчався у Зноб-Новгородській загальноосвітній школі.
Змалечку хлопчик ріс активним і наполегливим, в юності захоплювався кількома видами спорту (футбол, теніс і волейбол).
Після отримання середньої освіти вступив до Зноб-Новгородського ПТУ-39 (зараз заклад має статус професійного аграрного ліцею).
З 1990 року проходив строкову службу у Прибалтиці (війська зв’язку).
Після повернення на Шосткинщину протягом 7 років чоловік працював у Державній прикордонній службі України, потім – у лісництві.
У шлюбі з коханою дружиною Людмилою народилася та підростала донька Алочка. Улюбленим видом дозвілля чоловіка було рибальство на місцевих водоймах.
«Товариський, добрий, працьовитий… Він був спокійною людиною. Найбільше в інших цінував щирість і чесність… І сам завжди був таким! Його поважали всі – рідні, друзі, колеги. Цінували за справедливість, щирість і здатність зрозуміти», – розповідають близькі Героя.
Наступного дня після початку повномасштабної російської агресії, 25.02.2022, Кирило вже стояв у черзі місцевих добровольців до військкомату.
За роки служби воював на Сумському, Чернігівському та Донецькому напрямках.
На фронті виконував обов’язки робітника інженерного відділення в/ч А4806.
За позивний обрав собі «Кочан» – через співзвучність із прізвищем.
Як би не було важко і сумно, Кирило Валерійович намагався ніколи не скаржитися. «Ми сильні. Ми переможемо!», – промовляв він як особисту молитву…
Заповітною мрією чоловіка після повернення додому була нова машина, на якій велика і дружня родина буде їздити на відпочинок.
Рибалка, норовлива річка Тиса… Рідні обличчя дружини, доньки та онуків. Такі мрії допомагали триматися у складних (а іноді – нелюдських) фронтових умовах.
За відданість військовій присязі, особисту відвагу та патріотизм Кирило Кочанов був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Користувався високим авторитетом серед бойових побратимів і керівництва.
13 січня 2026 року захисник отримав складні тілесні ушкодження, внаслідок влучання fpv дрону. Проходив лікування у Києві… Доля відміряла йому рівно 54 роки життя. Штаб-сержант Кочанов Кирило Валерійович помер у свій День народження, 25 січня 2026 року…
Вічна пам’ять і слава Герою!
![4 [120×60] Вверху страницы под «шапкой» слева (показывается на всех страницах сайта) Реклама на сайті](https://rama.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/reclama_na_saite_120x60-bez_tel..jpg)
![5 [468х60] Вверху страницы под «шапкой» в центре (показывается на всех страницах сайта) Просування сайтів](https://rama.com.ua/wp-content/uploads/2022/06/prosuvannya_na_saiti_468x60.gif)
