Помер Геннадій Петров – журналіст, краєзнавець-дослідник, бібліофіл, сумчанин

Народився 2 червня 1936 року в Сумах. Батьки — Терентій Степанович (1895—1975), мати Марія Олексіївна (1896—1981). В родині було шестеро дітей. Усі його предки по материнській лінії — сум’яни і мешкали на одній із найстаріших вулиць — Гончарній і займались гончарством. Середню освіту здобував у Глухові, Ромнах, Сумах, райцентрі Талалаївка (тоді Сумської, тепер Чернігівської області). Найдовше — в Глухові, де батьки з перервами жили від 1939 по 1958 рік. Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1960). Навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії

ім. М. Рильського АН України, але був виключений на підставі звинувачення в «українському буржуазному націоналізмі».

По закінченні вузу з 1960 р. працював відповідальним секретарем у редакціях газет — у селищі Хотінь, через рік — у Сумах у районній газеті «Вперед». Завдяки Геннадію Петрову маленька провінційна газета ставала центром культурних подій не тільки Сумщини, а й України. З 1990 року — на цій же посаді у редакції сумського тижневика «Панорама Сумщини». Завдяки публікаціям Петрова видання мало значний попит у сум’ян.

Г. Петров при райгазеті «Вперед» створив і очолив на громадських засадах сумський опорний пункт видавництва «Дніпро». Був членом правління Сумської районної організації товариства книголюбів, виступав з блискучими лекціями, проводив екскурсії, був активним учасником і організатором багатьох культурно-масових заходів в Сумах і області.

Приватна книгозбірня Г. Петрова складала біля семи тисяч примірників української, російською, білоруською, польською, чеською, словацькою, болгарькою мовами. Ними всіма читав. Перед смертю заповів усе своє багатство музеям, архіву, друзям, опікунам; біля 700 краєзнавчих примірників — Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці.

У планах Г. Петрова було написати книги краєзнавчих нарисів і розвідок «Під глухівськими зорями», «Моя Хотінь», «Слідами Олександра Олеся», «Люди, серед яких я жив». На жаль, вони залишилися незавершеними.

Г. Т. Петрова не стало 12 жовтня 1996 року. Вічний спокій він знайшов у с. Велика Чернеччина Сумського району, поряд з другом юності поетом Анатолієм Семенютою (така була воля Г. Петрова).

Г. Т. Петров залишив після себе архів (матеріали про Сумщину та її визначних діячів), доступ до якого, згідно його заповіту, був закритий на 25 років, тобто до 12 жовтня 2021 року.

Джерело