Екологія на часі у Сумах. Хочу бути еко

Маленькі ініціативи допомагають вирішувати великі проблеми.
Коли дивлюся всі ці фільми про забруднення океанів, про мікропластик, який знаходять в організмах тварин, і розумію, що в усьому цьому є і моя частка, це відверто лякає. Кожен пакетик, пляшка, стаканчик, що використовувалися мною будь-коли у житті, досі валяється десь. Існує і буде існувати ще сотні років після мене.

Далеко не відразу це розуміння з’явилося в моїй голові. Як пересічна громадянка, я не мала часу замислюватися над подальшою долею речей, що я використовую. Виникла так потреба – купила, дешевше – краще, непридатне – у смітник. І так по колу.

Але праві ті, хто каже, що людину створює її оточення. З того часу, коли я сама вирішила бути змінотворцем, зайнялася волонтерською діяльністю, у моєму мисленні відбулися зміни. В моє життя прийшли ті, кому не байдуже, які прагнуть зробити щось добре. Вони здебільшого не пов’язані з екологією. Живуть звичайним життям, мають роботу, родину. Але разом із тим кожен з них знаходить бодай трохи часу, щоби дістати із шафи плащ Супермена

І саме завдяки цим моїм друзям я усвідомила себе не просто окремою людською істотою, членом групи, компанії чи громадянського суспільства. Я відчула себе частинкою Землі. І проблеми, від яких вона потерпає, стали моїми. І водночас зрозуміла, що саме я є тою силою, що може змінити світ на краще. Починаючи з себе. З простих речей та побутових звичок: сортування сміття, відмови від пластику та тканинної торбинки замість пакетів…

Важливим етапом для мене стала участь у міжнародному проекті “Youth Activation” за підтримки программи Erasmus+. У рамках цього проекту учасники ророзробляли і реалізовували ініціативи, метою якої є вирішення важливої для їх суспільства проблеми.

Для мене участь у цьому проекті стала можливістю не просто самій чи навіть із групкою друзів практикувати екологічні звички. Але створити «хвилю», яка так чи інакше зачепить інших людей, мешканців міста Суми. Так виникла ідея акції “Без соломинки, будь ласка”.

Чому саме соломинки? Здавалось би є інші, більш нагальні проблеми. Поліетиленові «шуршунчики», наприклад. А проблема із соломинками є, на перший погляд, настільки незначною, що і говорити немає про що. Це ж не пляшка. Скільки там того пластику? Але варто пам’ятати, що на відміну від інших видів пластику соломинки не переробляються та не утилізуються. Окрім того, якщо соломинки вважаються настільки незначними у повсякденному житті – то і відмовитися від них має бути легко,чи не так? Водночас така дрібничка – це перший крок до екологічно свідомого способу життя, до зменшення сміттєвих куп у нашому місті.

Тішить те, що багато кафе та ресторанів міста, які наша команда запрошувала до участі у акції надали нам підтримку. Що відвідувачі із розумінням і зацікавленням ставилися до потреби відмовитися від соломинки у напоях. Метою акції було показати, що без пластикової соломинки обійтися можна. Зменшити кількість пластикового сміття у нашому місті. Поширити інформацію про шкоду пластику і зокрема соломинок. Я вважаю, що досягти поставлених цілей нам вдалося.

Під час проведення акції я зрозуміла, що запит на такі заходи у місті Суми є. Тому варто подумати над продовженням роботи. Але це буде вже інший проект.

Віра КУЛЕБА,
еко-активістка