Еко-посуд та штучне сало: що виготовляють в унікальній лабораторії у Сумах

Сумські науковці створили матеріал, що витримує температуру та вологу – краще за пластик. А розкладаючись – перетворюється на добриво для рослин. Посуд саме з такого матеріалу в майбутньому має замінити нинішній – пластиковий – переконані винахідники. Як виглядає новинка – бачили журналісти podrobnosti.
Зовні еко-сировина схожа на тонку спресовану піну. В такому посуді легко втілити будь-які дизайнерські рішення, кольори й навіть смаки.
“Якщо додати до складу стаканчику натуральні барвники наприклад з моркви, то ми отримаємо стаканчик з кольором моркви. Якщо додати наприклад цедру з лимона, ми можемо отримати стаканчик який пахне лимоном”, – каже Дмитро Бидюк, співрозробник екопосуду.
Та цим яскравим і звичним на вигляд еко-склянкам передували місяці невдач та експериментів. Аби реалізувати ідею, команді знадобилося понад півроку.
“Ми 6 раз його переробляли доки отримали ось приблизно ось такий вигляд. Зараз цей стаканчик можна викинути він за півроку там за 9 місяців перегниє і буде удобрювати”, – каже Дмитро Бидюк, співрозробник екопосуду.
Утім, екологічний посуд – не єдиний проект молодих винахідників. Над органічними цікавинками вони працюють уже другий рік поспіль. Студентка Тетяна виготовляє їстівні ріжки для морозива з груші.
“Мы их высушиваем то есть убираем влагу, но оставляем при этом все полезнийшие вещества. Оно имеет прикольную формочку, но при этом оно еще и вкусное”, – розповідає Тетяна Зелена, студентка.
Шукати нові рішення для “органічних” ідей молоді винахідники збираються й далі. У планах – розробити повний комплект екопосуду та пакувального матеріалу – теж біорозкладного.

Екологічні стаканчики, біорозкладувальна плівка, органічні чіпси та наповнювачі для випічки і навіть штучне сало. Усе це виготовляють у лабораторії Сумського національного аграрного університету. Більше про розробки молодих вчених та студентів – читайте в матеріалі spec-kor
Еко-посуд
У цій лабораторії студенти разом із викладачем Дмитром Бідюком розробили матеріал, який витримує вологу та температури краще за пластик. З нього ж після півроку досліджень зробили і перші приклади екологічного посуду – стаканчики.
Розфарбувати їх можна у будь-який колір за допомогою натуральних барвників – соку овочів чи фруктів.
«Зараз цей стаканчик можна викинути він за півроку або за 9 місяців перегниє буде удобрювати. Стане своєрідним компостом для землі», – Дмитро Бідюк, автор проекту
Саме такий посуд, переконані його автори, і має замінити шкідливий пластиковий. Крім того, коштуватиме він не надто дорого. За приблизними підрахунками ціна одного такого стаканчику складає 3 центи або 40 копійок.
Біорозкладувальні пакети
Працюють у лабораторії і над розробкою біорозкладувальної плівки. Вона має стати замінником звичного целофану. Виготовляти з неї можна буде пакувальний матеріал, пакети чи харчову плівку.
«Унікальною її особливістю є те, що вона біорозкладувальна, тобто, за нашими прогнозами, вона буде розкладатися до 9 місяців», – Дмитро Бідюк, автор проекту
Створили цей матеріал за аналогією матеріалу для еко-стаканчиків, ось тільки залишили трохи більше вологи – для еластичності.
Органічні чіпси
Студенти у цій лабораторії створюють і органічні чіпси з фруктів та овочів. Наприклад, з буряку, моркви чи яблук. Тетяна Зелена займається їстівними ріжками для морозива з груші.
«Ми їх висушуємо, тобто забираємо зайву вологу, але при цьому залишаємо усі найкорисніші речовини та вітаміни. Ріжки мають ось таку прикольну форму і до того ж дуже смачні». – Тетяна Зелена, студентка
Штучне сало
Розробкою штучного сало займається студентка Марія Кривонос. У складі псевдосала – рослинна олії та желатин. Компоненти у певному співвідношенні змішують у лабораторії за допомогою механічної мішалки та отримують необхідну консистенцію.
«Було проведено багато досліджень. Ми випробували десь близько 20 видів консистенцій, доки ми знайшли ту яка буде відповідати схожій на сало». – Марія Кривонос, студентка
Зовні сало вже майже схоже на справжнє. Має скоринку, м’ясну частину та саме сало, а ось зі смаком, за словами авторки ще потрібно попрацювати.
До слова, «органікою» студенти разом із доцентом кафедри Дмитром Бідюком займаються другий рік. Зараз вони шукають фінансування, аби продовжити розробки та дослідження екологічних проектів. Для року робити молодим науковцям потрібно близько 100 тисяч гривень.