Другий Будапешт

Сектор Гази І Трамп / Третя Світова Відміняється? / Три Варіанти / Обеззброїти та Перемогти

Несподівано (насправді ні) у найближчій перспективі намалювалася зустріч Трампа з путіним і ймовірна мирна угода. Ну, як мирна? Якась угода, після якої мають перестати стріляти. Чи це реально? Та чому б і ні. Нереально це на умовах України: кордони 1991 р. (2014, 2022 рр.), багатомільярдні репарації та публічне приниження росії. З усього цього Україна не отримає у Будапешті нічого, що можна реалізувати на практиці. Власне, як і у випадку «Будапешта-1» щодо відмови від ядерної зброї та гарантій безпеки, яку ніхто не обіцяв гарантувати.

Але віраж цей дуже цікавий із перемовинами. Багато хто у нас тримає Трампа за ідіота, якого тримає за ідіота путін. Але Трамп виступає по своїй програмі бізнесмена-девелопера, коли на його пропозицію кажуть «ні», він, не кліпнувши оком, висуває іншу. І так далі, поки не знайде слабке місце в обороні противника-партнера. Неприємний тип, що й казати. Але ж якось Ізраїль і Сектор Гази він змусив припинити вогонь? Там цікава історія, але треба її читати у виконанні закордонних медіа, але аж ніяк не українських. Бо наші – не першоджерело, на жаль. Або прочитати кілька версій і спробувати скласти в одну – не в спрощену, з історичним беграундом, розкладкою по політичних силах в самому Секторі Гази і взагалі арабському світі. Та й про Ізраїль детальніше не забути прочитати.

Чому про них тут, який це має вплив на наші події? Кажуть, що війна на Близькому сході, маленька чи велика, завжди впливає на весь світ. Є така політична думка. Чому? У мене немає відповіді одним-двома реченнями, хіба що сказати, що на Близькому сході зійшлися історичні, політичні та економічні інтереси найбільших країн всього світу. Це якщо не оприлюднювати і не брати всерйоз версію, що битва йде за гроб Господень, а також за якусь долину, де, за всіма священними книгами (Коран, Біблія, Талмуд), мусить відбутися остання битва цього Світу. Так що без езотеричної версії ми теж не обійшлися.

Та якщо серйозно, то навіть Портников сказав буквально таке: «Ви ж знаєте, що я від початку говорив, що ця війна (російсько-українська) – на десятиліття. Що її неможливо зупинити. Але зараз, коли виникає пауза у війні на Близькому сході, якраз той момент, коли є можливість це зробити…» .

І я, скажу чесно, був вражений. Бо Портников був, якщо можна так висловитися, «фанатом Третьої світової». Він провіщував апокаліпсис на найближчі десять років як в Україні, так і в Європі. І тут – є можливість зупинити війну. Звідки ж вона взялася, така красива та несподівана?
Моя думка з цього приводу дуже примітивна. «Томагавки». Ракети, що летять далеко, швидко і прилітають дуже влучно. 200 таких ракет можуть дуже швидко розвалити російські термінали і порти, що відправляють нафту. І тоді російська економіка стикнеться з дуже складним завданням. Та навіть і це росіяни б пережили. Тут справа в іншому: надавши «Томагавки», Трамп уже навряд чи зупиниться у військовій допомозі Україні. І як би не верещали з кремля, що «Томагавки» можуть полетіти тільки за допомогою американського персоналу, а це, бачте, означатиме вступ США у війну, у Білому домі, схоже, на це подивилися зі зневагою. Довелося путіну дзвонити самому (та й певні групи перемовників з обох сторін тримали весь цей час контакт, очевидно. Та й до чогось таки та домовилися) і щось обіцяти. Якраз напередодні прильоту Зеленського на обід до Трампа. І до чогось вони також таки та домовилися. Хоча навіть сьогодні зустріч у Будапешті не має вигляд такої, що відбудеться обов’язково. Тобто це далеко не факт, не кажучи про все інше.

З іншого боку, є сенс привести думки тих людей, хто уважно слідкує за тим, що відбувається у російському війську. Так от ці люди якраз говорять, що кремлівський режим підготував та обкатав близько сімсот (700!!!) тисяч особового складу, зберіг та примножив військову техніку та боєкомплект – усе це так звана «друга армія путіна», що була продемонстрована Європі у вересні на навчаннях у Білорусі. Мовляв, а «…подивіться, що у нас тут є! Поки Генштаб ЗСУ рахує по тисячі вбитих за день, ми залучаємо вдвічі більше». Всі ці солдати та офіцери отримують величезну щомісячну зарплатню (якщо порівняти хоча б з нашими воїнами, фінансове забезпечення яких наразі серйозно страждає через малі ставки, інфляцію та особливо критично необхідність витрачати шалені кошти на самозабезпечення). Тож невже путін готував і тримає цих солдатів тільки для того, щоб полякати європейців? Сумнівно. Він мусить дати їм роботу, вони створені і добре підготовлені для виконання особливих завдань. А саме – переможного закінчення війни. Приблизно так під кінець 2026 року.

Якщо слідувати цій логіці, то «Будапешт-2» створюється, власне, для того самого, що й був створений «Будапешт-1» – щоб забрати у українців важку небезпечну зброю. Тільки ядерка тоді у нас була в наявності, а «Томагавків» зараз немає. Буквально вихопили з рук.

Є, до речі, і третій варіант: путін погодиться на припинення вогню і довгі перемовини щодо подальших умов існування України та росії. Але лише для того, щоб «заморозити» українську армію та розморозити політичний процес – тобто вибори на всіх рівнях, і, відповідно, конфлікти, конфлікти, конфлікти. Бо насправді в країні – біда. Біда, яку поки що не так видно, але суть полягає в тому, що вибудовується вертикальна система управління, ключові посаді в якій займають «люди в погонах». І це не військові, ні. І займають вони ці місця не для того, щоб розбудовувати чи щось такого. Зовсім із іншою метою. І вони тиснуть, дуже тиснуть на бізнес. І бізнес, особливо великий, намагається врятуватися. Але як ти врятуєшся тут? Тож, поки Україну роздиратимуть конфлікти, які потім можна монетизувати, росія може ударити десь по країнах Балтії. Якраз і армія готова.

Який насправді з цих варіантів спрацює, невідомо. Нам своє робити. Немає інших варіантів у нас, як тільки цей. Допомагаємо ЗСУ. Робимо все можливе, щоб четвертий недорейх здох.