Чорна п’ятниця – неробочий день

ПОНЕДІЛОК, 24 ЧЕРВНЯ. Ніяких особливих новин. Депутат облради під домашнім арештом, з якогось дива на дорозі загорівся автокран – такі новини із стрічки вже не справляють враження. Близько опівдня в продуктовому супермаркеті незвичні черги, працюють всі каси, чого ніколи не бувало. Що за лихо, може знов якісь чутки про перебої з постачанням чи підвищення цін? Аж ні, просто знижки, як це зветься, “по акції”. Самі знижки невеличкі, але багато на що. Люди натхненно гребуть. Долучився до акції, але в розумних межах.
ВІВТОРОК, 25 ЧЕРВНЯ. Перетворився на істоту, схожу на того собаку академіка Павлова, бо реагую на блимання лампочки. Блимнуло, загорілось – активізуюсь, починаю прибиратись, затіваю прання, щось набираю на ноуті, бо вже повернувся до древнього мистецтва писати тексти на папірцях, але для перетворення їх на газетні статті цього замало, треба електрику та інтернет. Енергетики послідовно повідомляють, якої шкоди зазнала енергосистема. Чи не підбадьорюють вони наших клятих сусідів?!
СЕРЕДА, 26 ЧЕРВНЯ. Біля банкомату на тротуарі лежить якась “кухвайка”. “Що це за бомжатник розвели?”, – обурюються клієнти. Люди, які чимось торгують поруч, терпляче пояснюють: “То для собачки, вона зараз на базар пішла, скоро прийде”. Люди як люди, і милосердя інколи стука у їх серця. Знаю, що не я це перший помітив, але так воно і є. На відкритому майданчику біля кафе голуб зацікавився моєю кавою. Ледве відігнав падлюку, таке пузате, що вже літає через силу. В YouTube підвищена увага до зіркового пана арестовича – три великих інтерв’ю поспіль на минулому тижні, тепер обговорюють-коментують всі охочі. Гадаю, що йому цього і треба.
ЧЕТВЕР, 27 ЧЕРВНЯ. День рибалки. Як на замовлення, зустрів двох завзятих представників цієї поважної спільноти. Було це на Луці біля Псла. В одного дядька цеберка – мабуть, для риби, другий тягне снасть, яка зветься “павук”, може знаєте. У «павуку” – малесеньке жабеня. “Відпустили б малого”, – кажу. “Та ні, ми на нього окуньків ловимо”, – пояснюють. Літо, природа, харчовий ланцюжок – все як годиться. І майже спокійний, без пригод, день – як подарунок.
П’ЯТНИЦЯ, 28 ЧЕРВНЯ. Навкруги свято, День Конституції, а в мене справжня “чорна п’ятниця”. Зник інтернет у телефоні. Попервах думав, що це наслідки проблем з енергопостачанням, та бачу – ні. Пішов в офіс до операторів, вистояв чергу. Хлопець перевірив, чи не заборгував я їм, потім подивився мій гаджет, навіть розкрив його – нічого не знайшов, порадив звернутись в який-небудь сервіс-центр, благо, їх у центрі повно. Запанікував, бо ж телефоном я і працюю, і за комуналку сплачую і взагалі, без нього, як без штанів на Соборній! Через чужий комп заліз в Google і з його благословенною, гугловою, допомогою виправив справу. Я про це розповідаю тільки тому, що потім подумав: а як же я без усього цього жив?! Без інтернету, без Google, навіть без телефону в кишені блукав світом.
СУБОТА,29 ЧЕРВНЯ. Трамп – Байден. За тисячі миль зіткнулись лобами два діда, в нас тепер тільки думають: “Боже, що ж воно теперички буде?!”. Сумно, але правда.
НЕДІЛЯ, 30 ЧЕРВНЯ. День провів по шию у Чешці, і всім те саме порадив би. Бо вже третину літа непомітно згаяли.