Чмирь вражає

В переддень, та і власне 9 травня дибілізм зашкалює. Причому, якщо до маячні пересічних громадян відносишся переважно стримано, то «перли» «власть імущих» викликають змішані емоції – від сміху і думки «хвороба невиліковна», до прямо таки люті. Абсурд коли б не в кожному слові, причому тези звучать крутіше рішень Нюрнберзького процесу, і часто всупереч йому, а також наперекір прописним політологічним і історичним істинам. То Колісніченко створює дивізію «Галичина» в 43 році і відправляє її на «волинську різню», змушуючи істориків хапатись за голову і безпорадно, розпачливо плювати, то тепер Чмирь тиражує відверту бредятину, якою є його сьогоднішній виступ на думку будь-якоїскільки-небутьосвітченої людини.

«У цей травневий день ми відзначаємо величне свято – перемогу над фашизмом». З італійцями зіткнень практично не було, Італію від фашистів звільнили союзники, тож яка така перемога, особливо якщо зважити що фашизм мирно існував в Європі (Іспанія, Португалія) ще 30 років? Мимо.

«…бо почали забувати символи, пов’язані з Великою Перемогою наших батьків, дідів і прадідів. Зокрема такі, як георгіївська стрічка». Георгівську стрічку в тій війні використовували російські колаборанти (власовці «РОА», РОНА «Русскаяосвободительнаянародная армія», «Казачий Стан», КОНР — «КомитетосвобождениянародовРоссии», 6 15-й казачийкавалерийский корпус СС, 29-я гренадерскаядивизия СС (русская Нр.1), 30-я гренадерскаядивизия СС, Дивизия «Руссланд», «Русский корпус», «Боевой союз русскихнационалистов»,13 1-я русскаянациональная бригада СС «Дружина»). Застосування жовто-чорних кольорів з метою підняти патріотизм у військах з 1943-го року мало назву «гвардійська стрічка», проте якщо згадати той факт що Чмирь з рук правонаступників власовців прийняв прапор для сумських кадетів, (фактично єдина офіційна особа на теренах СНД, що пішла на співпрацю з нащадками і правонаступниками колаборантів), все стає на свої місця. Але все-одно мимо.

«Мене дуже хвилює те, що на стінах нашого міста з’являються німецькі хрести і написи, а в Інтернеті поширюються казки про фашизм». Як людина що цікавиться тим, що з»являється на стінах сумських вулиць скажу, що ніяких німецьких хрестів і написів не з»являється, та й власне що мається на увазі, що таке «німецький хрест»? А те що в інтернеті поширюється все більше казок, це факт, причому самих різних, починаючи з «покращення» і «папьєрьєднікав». Тому знову мимо.

«Як губернатор, кажу всім і тим, хто причетний до цих справ-провокацій: фашизм на сумській землі не пройде!» Почнемо з того, що інституту губернатора в Україні не існує, з такою ж впевненістю він може називати себе «патріций», «гауляйтер». Хочеться пошуткувати, типу «дійсно, ніяк він на Сумщині не проходить, та й не пройде, видать», але скажу, що не треба так багато параної, або ж відверто огидного розвішування ярликів, бо складається враження, що «фашисти» – це всі ті, що «скігліть», не вірить в «покращення», відмовляється ненавидіти «папьєрьєднікав», і сміється з «кравасісь».

«Пам’ять про ту страшну війну житиме вічно в наших серцях, бо право жити в мирі далося нашому народу дорогою ціною». А в цьому він безумовно правий. Крапка.