Андрій Рибалко: «У суспільстві є запит на більш рішучі дії»

Серед тих, хто зараз стоїть на Євромайданах, набагато більше громадських активістів та простих громадян, ніж політиків. Один із таких активістів – Андрій РИБАЛКО. Він уже декілька раз чергував на столичному Євромайдані, і після інтерв’ю поїхав туди знову. Ми говорили з ним про ідеали, атмосферу протесту і подальші плани.

r: Чому ти поїхав на Євромайдан?

Андрій Рибалко: Те, що зараз відбувається на Євромайданах України, – історичний процес, а не якась дрібнувата політакція. Тому я не можу просто сидіти вдома чи ходити на роботу. Вперше я опинився там 24 листопада, коли ще були сподівання на те, що тиск громадськості змусить Віктора ЯНУКОВИЧА підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протестували саме на «громадському майдані», що знаходився на Майдані Незалежності. Тоді він існував окремо від «політичного» Майдану, який стояв на Європейській площі, потім вони об’єдналися. Коли 29 листопада Угоду так і не було підписано, і ми з групою сумчан зрозуміли, що ніяких активних дій не буде, поїхали додому. Хотілося відіспатися і трохи відпочити. Аж тут дізналися про розгон Євромайдану. Група відразу зібралася, і з нею я знову поїхав до Києва. Настрій 1 грудня був рішучий, але опозиція всіляко стримувала людей. Історія тепер розсудить, наскільки це було правильно. Ввечері 1 грудня будували барикади із металевих щитів, що покинула міліція після того, як мітигувальники знову зайняли Майдан Незалежності. Потім пропускали тільки машини швидкої допомоги та машини з харчами. Цікаво було бачити, як з’являється і працює самоорганізація громадян. Міліція зникла, даїшників не було, і біля готелю «Козацький» утворилася велика автомобільна пробка. Двоє хлопців із мітингувальників взялися регулювати рух і через півгодини розрулили. У тому числі ім підкорялися машини даїшників.

До речі, перша ніч, коли почали будувати барикади, видалася нам особливо небезпечною. Обстановка після зіткнень на Банковій і біля пам’ятника Леніну була напруженою, говорили про небезпеку введення надзвичайного стану. Після акції на Майдані всі розійшлися, залишилося дуже мало людей, і ми вважали, що є можливість штурму. На той момент нашій групі штаб вже виділив місце у Будинку профспілок для ночівлі. До речі, його ніхто не захоплював – нас туди пустили господарі. Вони продовжують працювати, а протестувальники живуть і сплять у коридорах, на ніч кабінети зачиняються. Співробітники нам співчувають, пригощають чаєм і бутербродами. У будинку київської мерії так само – чиновники продовжують працювати, протестувальники – жити у коридорах і залі засідань Київради.

r: Що ти думаєш про події 1 грудня на вул. Банковій? Там дійсно були провокатори?

А.Р.: Ми там не були, але судячи із того, що ми знаємо, не все так просто. Можливо, там були провокатори, але в акції протесту також брали участь багато активістів правих організацій і просто киян. Радикальний прошарок суспільства існує, у нього свої настрої, і опозиція їх не контролює. Люди хотіли все і негайно, можливо, просто бажали помсти за події 30 грудня. На Майдані спочатку виник настрій йти і допомогти їм, однак керівник ВО «Свобода» Олег ТЯГНИБОК назвав їх провокаторами, а, звісно, ніхто провокатором бути не хотів. На мою думку, події на Банковій почалися самі собою, через загальну напруженість, а потім вже могли підключитися якісь провокатори. Та й тут не все однозначно. Зараз показують хлопця, який пройшов кордон міліції і повернувся – це нібито провокатор. Однак я не раз бачив, як подібне буває, коли протестувальники тиснуть на міліцію, один чи два прориваються через кордон, але їх не чіпають, бо «Беркуту» під час зіткнень не до цього.

r: Багато на Майдані волонтерів?

А.Р.: Надзвичайно багато, особливо в охороні Євромайдану. Ніяких грошей ніхто не отримує, хіба що усі харчуються відносно безкоштовно. Це ж своєрідне народне ополчення –хтось втомився, хтось захворів, нові люди потрібні там і зараз. Хочу підкреслити, що на Майдані стоять протестувальники із різних регіонів. Такої поляризації «Схід–Захід», як в 2004 р., немає. Зустрічав людей із Луганська, Одеси, із Житомира, із Чернігова.

r: Саме зараз серед протестувальників триває дискусія щодо подальших дій…

А.Р.: Мені здається, що у суспільстві є запит на більш рішучі дії, ніж це робить опозиція, але вона постійно оглядається на реакцію міжнародного співтовариства, яке вимагає, щоб акції протесту проходили мирно. З іншої сторони, добре, що протест очолюють політики – вони мають прихильників у суспільстві, а громадські діячі менш організовані і не відомі широкому загалу. Думаю, ці події істотно знизять рейтинг Олега Тягнибока і «Свободи» серед його прихильників. До початку Євромайдану він мав імідж рішучого політика, але зараз виглядає обережним і поміркованим. Що буде далі – подивимось, але просто так мМайдан не мине – це зрозуміло.