Віктор Надел з Сумщини загинув під Волновахою

14 червня 2024 року, виконуючи військовий обов’язок, Віктор Дмитрович Надел загинув у районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.

Народився 10 січня 1973 року у місті Шостка. Зростав у невеликій родині, був єдиною дитиною для своїх батьків. Навчався у Воронізькій загальноосвітній школі №1, де здобув неповну середню освіту. Після школи вступив до професійно-технічного училища №10 та опанував професію електромонтера.

З дитинства Віктор цікавився риболовлею. Це захоплення пройшло з ним через усе життя. Риболовля була для нього не просто улюбленою справою, а можливістю відпочити душею, побути серед природи та знайти спокій.

13 грудня 1991 року наш земляк приступив до строкової військової служби. Після її завершення розпочав трудову діяльність у Шосткинській виправній колонії.

Згодом у житті Віктора з’явилася родина. Він був батьком двох дітей — доньки Ірини та сина Дмитра. Для своїх діток він був турботливим і люблячим батьком, людиною, яка завжди залишалася близькою та рідною.

Віктор Дмитрович назавжди залишиться у пам’яті родичів, друзів і фронтових побратимів доброзичливим, людяним, врівноваженим, товариським і добрим. Він умів підтримати, допомогти, знайти потрібні слова.

30 вересня 2020 року Віктор долучився до лав Збройних Сил України, у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Захищав батьківщину від окупантів на Донецькому, Чернігівському та Луганському напрямках. Мав військове звання солдата, виконував обов’язки гранатометника. Серед побратимів його знали за позивним «Дед».

У 2022 році чоловік отримав осколкове поранення. Проходив лікування у Дніпрі, а після відновлення знову повернувся до служби, продовживши виконувати свій військовий обов’язок.

За сумлінну службу Віктор Дмитрович був відзначений медаллю «Знак пошани» за 15 років сумлінної служби, а також отримав нагороду учасника бойових дій.

Рідні назавжди запам’ятають його останні слова:
«Їду на позицію. Скоро приїду у відпустку. Чекайте…»
Він обіцяв повернутися. І вдома його чекали. Чекали того дня, коли він знову переступить поріг рідного дому, обійме найдорожчих людей і просто буде поруч.

У Віктора були прості й щирі мрії. Він хотів знову поїхати на рибалку, повернутися до мирного життя, більше часу проводити з рідними. Мріяв відвезти кохану дружину на море — здійснити маленьку сімейну мрію та подарувати їй щасливі спільні дні.
Та війна і російський ворог перекреслили ці плани…

14 червня 2024 року, виконуючи військовий обов’язок, Віктор Дмитрович Надел загинув у районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.
Певний час захисник вважався зниклим безвісти.

Вічна пам’ять і слава Герою!