На фронті загинув Віталій Сирбу з Сумщини

12 вересня 2026 року водій-електрик 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів DH-І “ДОМАХА” 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Кості Гордієнка, молодший сержант Віталій СИРБУ загинув під час виконання бойового завдання.

СИРБУ Віталій Володимирович народився 20 березня 1986 року в місті Ромни. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він зростав, навчався, формував свій характер і робив перші кроки у доросле життя.

Віталій навчався у Роменській ЗОШ № 4. Після цього вступив до Роменського індустріального технікуму. Згодом Віталій був призваний на строкову військову службу, яку проходив у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Потім вступив до Полтавського військового інституту зв’язку..
Повернувшись, Віталій знайшов своє покликання у непростій, але надзвичайно творчій справі — виготовленні кованих виробів. З часом став справжнім майстром художнього ковальства. За ескізами замовників його вправні руки створювали з металу справжні витвори мистецтва. Працював у Ромнах, Києві та за кордоном.

Віталій умів бачити красу і творити її власними руками. Працьовитий, творчий, цілеспрямований, із сильним духом і твердим характером — таким його знали рідні, друзі та знайомі.
Після початку повномасштабного вторгнення росії Віталій не залишився осторонь боротьби за Україну.

У липні 2022 року Віталій СИРБУ добровольцем вступив до добровольчого батальйону, сформованого на Роменщині. А потім служив у 27-ій окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Це було його свідоме рішення — у важкий для держави час стати на захист рідної землі.

У 2023 році Віталій СИРБУ долучився до лав ЗСУ. Військову службу проходив у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.

Молодший сержант Віталій СИРБУ служив водієм-електриком підрозділу безпілотних авіаційних комплексів. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині, мужньо захищаючи незалежність України.

Війна неодноразово випробовувала Віталія на міцність. Під час виконання бойових завдань Віталій СИРБУ зазнав поранення. Пройшовши лікування та відновлення, він повернувся у стрій, до своїх побратимів. Поранення не змусило його відступити. Він залишився вірним своєму військовому обов’язку, побратимам і Україні.

За мужність, стійкість, професіоналізм та сумлінне виконання військового обов’язку Віталій СИРБУ був відзначений нагородами: медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» І ступеня та нагрудним знаком 57-ї окремої мотопіхотної бригади «Народжені в боях».

За кожною з цих відзнак — непростий бойовий шлях Віталія СИРБУ, виконані завдання, небезпека, поранення і повернення у стрій, бойове братерство та відданість Україні.

Друзі й побратими згадують Віталія СИРБУ як людину сильного духу та характеру, творчу й цілеспрямовану особистість, вірного друга і надійного бойового товариша. На нього можна було покластися у найскладнішу хвилину.

Особливого символізму набув його бойовий позивний — «Кова». У мирному житті Віталій працював із металом, своїми руками перетворюючи його на красу. На війні ж сам продемонстрував надзвичайну міцність, витримку та незламність.

Віталій мав свої плани на життя. Та не судилося…

Воїну назавжди 40…

Вічна пам’ять і слава Герою!