На росії – “побєдобєсіє”, у Сумах – вибухи, у Ватикані – задимлення

ПОНЕДІЛОК, 5 ТРАВНЯ. Забули увімкнути гарячу воду. Щодо серйозніших справ – здається, що всі очікують чогось надзвичайного від “парада побєди” у мацквє. Пропозиції можна почитати у соцмережах, почути на вулицях. Схоже, в кожному з нас живе такий собі “диванний генерал”. Не варто давати йому багато волі, бо ж ефектність і ефективність – то різні речі. Гадаю, що військові більше знають про можливості й пріоритети.

ВІВТОРОК, 6 ТРАВНЯ. Вдарили по Великій Чернеччині балістикою. Вбили двох людей – жіночку і 6-річного хлопчика. Людина так влаштована, що гостріше сприймає те, що ближче. Тому тільки потім згадую про такі ж вбивства у Ворожбі, Білопіллі. Вчусь не реагувати істерично, але нічого не забувати. Тепер про далеке, міжнародне. Індія атакувала Пакистан. Вам що, добродії, теж “двіжухи” бракує? Друга новина кращенька – німці таки обрали собі правильного канцлера, хоч і з другої спроби. Що мені від того, чому переймаюсь? Бо хитрий і трошки егоїстичний. Німці про себе дбають, а мені одразу “Тауруси” на думку спали, які правильний дядько Мерц Україні обіцяв, дуже потрібна річ.

СЕРЕДА, 7 травня. Перемир’я ім. путіна почнеться опівночі. З боку України йому ніхто паузи на “парад побєди” не обіцяв, Людей, яких він вбив учора в Чернеччині, мабуть, ще не поховали. Двоє дітей в лікарні. Не розумію сенсу “режиму тиші” чи перемир’я ані на 3 дні, ані на 30, як пропонували з нашого боку. Хіба що тривале припинення бойових дій – це можливість для якихось розмов. Але ж путло не скорочує свої “хатєлкі”, має намір воювати “до виполнєнія всєх задач”.
ЧЕТВЕР, 8 ТРАВНЯ. У нас, як і в багатьох нормальних країнах – День пам’яті і жалоби за загиблими у Другій світовій війні. У місті аж ніяк не траурне цвітіння й весняна краса. Несподівано отримав “гуманітарний гостинець” від колег, товаришів. У складі набору є ексклюзивні для мене речі – домашня овочева консервація! На базарі у травні багато вітамінів не купиш, а у самого на землеробство й заготовки руки не так виросли. Отакі українці куркулі – виростять та наготують стільки, що потім думають, з ким поділитись.

П’ЯТНИЦЯ, 9 ТРАВНЯ. “Перемир’я” триває. По Сумщині летять авіабомби. За дві доби вбито трьох людей. Цивільних, неозброєних. Проте на мацкві нарешті завершилось шоу з «парадом пабєдобєсія». Описувати нудно, дивіться самі, відосиків з коментарями повен інет. Приймав парад сам товариш Сі у супроводі отого кремлівського недопалка, а перед ним промарширували не тільки орки, але й вояки мало не з половини Азії. Вир коментарів і прогнозів. Розважаюсь арифметикою. На 2023 рік населення Китаю – 1,411 мільярда. Вся рф (з бурятами, дагестанцями, татарами та ін.) – 143,8 мільйонів. Якщо ці дві спільноти колись, умовно кажучи, “зіллються в екстазі”, то вийде приблизно півтора мільярди китайців! Отже, нашим онукам доведеться мати справу зовсім іншими сусідами на східних кордонах. У Ватикані пішов дим. З новим папою, шановні католики!

СУБОТА, 10 ТРАВНЯ. У Київ приїхали поважні гості. Європа чухає потилицю про мир, навіть Трамп схвалив ідею. З новин: “Загинуло троє людей, четверо поранено”. Це на Сумщині за добу.

НЕДІЛЯ, 11 ТРАВНЯ. На пл. Незалежності портрети загиблих. Хотів піти вулицями, відключитись від негативу! Втім, у Сумах цвіте, що має цвісти, навіть усміхнені обличчя назустріч трапляються, це надихає. Опівдні – вибух. Читаю, що це БПЛА від путіна. Він не погодиться на мир, бо вбивати для нього – як дихати. Таких – тільки бити з тілесними пошкодженнями і приниженням гідності, потім пояснювати, за що. Не навпаки. Я не злий, я раціоналістичний.