Війна і надра

Трамп Стартонув / Умови Миру / Умови Війни / За Що Воюємо

Кажуть, від Трампа надійшла пропозиція. Точніше, умови для миру. Пропозиція надіслана до Києва, москви, Брюсселю, Берліну, Парижу. Чи надіслана до Пекіну, не повідомляється. У західних медіа на момент написання «підвальчику» нічого про це докладно не написано, тож немає сенсу зупинятися на кожному пункті окремо. Можливо, це просто дезінформація. А можливо, перевірка реакції учасників процесу. Тож у будь-якому випадку варто пробігтися по тексту.
Отже, про Крим там не йдеться. Взагалі.

Натомість дві області – Херсонська і Запорізька – стають автономними одиницями з якимось там статусом. Тобто росія звідти йде, але Україна не приходе. Чи стосується це тільки тимчасово окупованих територій, чи маються на увазі області в їхніх адміністративних кордонах? Невідомо.

Зате Донецьку область ЗСУ мають покинути повністю. Тобто пропонується віддати росії Донбас, бо Луганська область, на жаль, окупована майже на 100%.

По цих лініях розмежування стоятимуть миротворці країн Євросоюзу. Напад на них дорівнюватиметься нападу на НАТО. Україна натомість відмовляється від НАТО, але в даному випадку по факту опиняється під «парасолькою» Альянсу.
З росії частково знімають санкції. росія отримує гарантії від «ядерного клубу».

Це основні позиції в тому документі, що доступний публічно. Чи є щось ще додаткове? Неодмінно. Але Генсекретар НАТО закликав не розголошувати деталей перемовин. Чи майбутніх перемовин? Хоча ні, є ще одна важлива деталь, що не озвучується в пропозиціях натомість активно коментується: якщо Україна не сяде за стіл перемовин, то США припинять надавати їй підтримку. Якщо росія відмовиться від перемовин, підтримка України стане максимальною. Тобто Трамп піднімає ставки максимально. Залишається хіба лише одна сходинка до абсолютної ескалації – ядерний удар.

Тим часом Україна затягує підписання меморандуму з адміністрацією Байдена по використанню своїх корисних копалин. Як пишуть західні медіа, підписання за ініціативою української сторони переносилося вже двічі. Тут непрямо натякають, що будуть все підписувати вже з Трампом, мовляв, він той, хто зможе реально допомогти. Не дуже вдячно, проте прагматично.
А що ж там за копалини, цікаво? Час від часу в інтернеті з’являється інформація, що війни насправді йдуть за ресурси. Раніше – за землю, чорнозем, людей, пізніше – за нафту, а от тепер – за рідкісні метали, що використовуються у виробництві сучасної електроніки. І так доля розпорядилася цікаво, що основні поклади основних металів розташовані в Китаї. І Китай наразі помалу починає обмежувати їхній експорт як «стратегічних товарів». Чим ставить під удар не просто все західне виробництво, а й майбутній розвиток, прогрес і добробут західного світу. Тож західні великі компанії не дарма переносили і будували в Китаї свої виробництва – там дешевше виходить не тільки робоча сила, а й доставка рідкісних металів. Звісно, в інших країнах також є поклади літію, графіту та інших необхідних металів, проте частка їх, порівняно з Китаєм, мала. І тут останні пів року соціальними мережами розходиться інформація, що Україна має покладів таких цінних металів на трильйони доларів. І більшість з них знаходяться на територіях, де наразі точаться активні бойові дії.

І виникає запитання: а чи справді ця війна – тільки за мову та ідентичність? І чому так сталося, що путін майже без боїв (за виключенням Маріуполя) отримав весь південь? Де також багато покладів і де родючий український чорнозем найвищого гатунку. Додаємо сюди ЗАЕС, що виробляє електроенергії на мільярди доларів. Таким чином, окупанти компенсують (частково, звісно, але однак) за рахунок української економіки свої витрати на війну.

Також на початку каденції Зеленського вигулькнула кримінальна справа фірми «Бурісма», що займалася розвідкою покладів сланцевого газу на Донеччині та околицях. І напевне ж, не тільки сланцевого газу. До фірми був дотичний син нинішнього президента США, і ми добре пам’ятаємо той скандал, що розгорнувся навколо цієї історії. Адвокат Трампа Джуліані, народний депутат України андрій деркач (нині член ради безпеки російської думи – отримав підвищення за свою шпигунську діяльність в Україні), Андрій Єрмак, президент України Зеленський, який говорить, що «…у мене генеральний прокурор свій в дошку».

Тож щось в цих історіях про поклади таки є суттєвого, раз західні медіа приділяють цій темі свої сторінки. Очевидно, мова йде про великі гроші. Дуже великі. І Трамп відповідно отримує в свої руки великий фінансовий інтерес, і Америці тепер є, за що тут битися, окрім принципів демократії, свободи та стримування росії та Китаю. Бо контроль над українськими надрами – це і є стримування автократій.

Як цікаво виходить, якщо взяти цю версію за основну. Тобто, коли путін казав, що «…у нас немає іншого виходу, як розпочати спеціальну військову операцію», він не брехав. Бо захоплення України по річку Збруч (лінія Керзона, західніше тільки шість українських областей, що самі по собі з точки зору політики та економіки росії не цікаві – це не тільки майже монополія в аграрному секторі, контроль над атомною енергетикою, людські ресурси, та «Київ – мати всіх городов рускіх», а й корисні копалини. Точніше, корисні копалини стратегічного значення, без яких росія буде напряму залежна від Китаю.

І саме тут виникають прямо дуже цікаві версії щодо такого швидкого захоплення півдня і ЗАЕС у 2022 р. Бо переважна більшість українців мислила категоріями «коридор до Криму» і Придністров’я», але, можливо, мапа побажань кремля виглядає зовсім інакше. Ні-ні, ніхто захоплення Києва, звісно не відміняє, скасування України як держави – взагалі бінго. Але, можливо, найголовніший інтерес, абсолютно конкретний, матеріальний, знаходиться зовсім не на землі у вигляді Києво-Печерської Лаври і навіть не в плодючому чорноземі, а закопаний набагато глибше і з точки зору майбутнього вартує набагато більше. Можливо, навіть життєздатності російської імперії.

Та як би там воно не було… Вони там, де вони є. А ми там, де ми. І поки що всі зміни – це зміни на лінії фронту. Тож або в ЗСУ, або для ЗСУ. Будьте пильними.