Влада Сум не знає, за чий рахунок відновлювати будинки, пошкоджені ворогом

Мешканці багатоповерхівки на вулиці Героїв Крут, 38 у Сумах, біля якої 17 листопада влучила російська ракета, просять полагодити дах будинку. Внаслідок вибуху він, як і весь будинок, був пошкоджений. Через це під час дощу вода ллється у під’їзди й квартири людей.

Які варіанти пропонує обслуговуюча організація та міська рада, розбиралися кореспонденти Суспільного.

Ввечері 17 листопада у двір багатоповерхівки по вулиці Героїв Крут, 38 влучила балістична ракета, внаслідок чого загинули 12 людей, понад 80 поранені, а будівлі навколо пошкоджені.

Затікання води з даху в під’їзд, розповідає Лада Ломакіна, призвело до аварійного відключення електрики. “Литися все почало на проводку. Потім у нас вибило світло. Десь близько доби в нас не було світла, це було перед вихідними, коли були дощі”. Нині електропостачання в будинку є. Тепло, газ та вода також. Через те, що всі вікна позабивані ОСБ-листами – у квартирах постійні протяги, але близько половини мешканців її під’їзду залишаються тут жити.

За словами Лади Ломаконої, яка мешкає у цьому будинку, обслуговуюча компанія “Рембуд” надала кілька мішків бетонної суміші, дах частково підлатали. Але після дощів вода все одно просочувалась у квартири й під’їзди, тому деякі жителі самотужки почали латати дах над своїми квартирами.

“Два дні заливало водою нас повністю, виключали в ніч світло, вікна забиті, нічого не видно, все тече, а допомогти нікому. Пішли в ЖЕК, та це кажуть не наша робота, не знаємо, хто там буде вам допомагати. Так я звернувся до керівництва своєї роботи на “Міськводоканалі”. І ми, дивіться, пів даху зробили і це ж не лише собі. Ми ще й сусідам, усьому під’їзду робимо. І ніхто, нуль, просто нуль”, — розповів Сергій Конюшок.

“Це звичайно може тимчасові міри, але ми шматками повністю весь дах закрили. Ми руберойдом це все робили, тому що бетон там не допоможе і вже ж казали сусіди, що вони робили, а в них потекло”, — сказав мешканець будинку Ігор Зінченко.

Директор ремонтно-будівельного підприємства “Рембуд”, Олександр Костюк яке обслуговує цей будинок, пропонував жителям пошкодженої багатоповерхівки тимчасово застелити дах плівкою: “Мешканці відмовились від тимчасового покриття плівкою. Ми з ними домовилися, що ми зараз виконуємо роботи з відновлення покрівлі прокладочним руберойдом для того, щоб покрівля не протікала і надалі ми чекатимемо проєктно-кошторисну документацію для капітального або поточного ремонту даної покрівлі, на що буде виділяти кошти Сумська міська рада”.

“Ми переживаємо, бо ллють дощі, нас заливає, йде сніг, будуть морози. Тимчасове перекриття – це ненадійно, це ненадовго. Он другий під’їзд – провалена плита. Ніхто не приходить, я не бачу, щоб займались нашими тріщинами по прольотах, нашими плитами розвиненими. Ми просто дуже переживаємо за свій дім, бо ми не хочемо нікуди їхати – це наша домівка і ми хочемо, щоб все-таки нам допомагали після того, що з нами трапилось”, — поділилася Лада Ломакіна.

Директор департаменту інфраструктури Сумської міськради Євген Бровенко від відеокоментаря відмовився та повідомив, що до кінця цього року в департаменті планують замовити експертизу об’єкта. Після отримання технічного звіту буде замовлена проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт. Наскільки швидко це буде зроблено – директор департаменту відповіді не надав.

А от депутатка СМР Ірина Дяденко на своїй сторінці у ФБ повідомила, що ситуація з такими будинками у місті надзвичайно складна: “Ну що, друзі, схоже ми зараз відчуємо всі бочини тієї колізії, про яку років сто тому (по відчуттю, як перевернулося життя), а насправді , – лише 15, – говорив мій шеф Hennadii Minaiev. У житлових багатоквартирних будинках приватизовані квартири і не розподілені у власність частки дахів, підвалів, під’їздів тощо…
Маємо прильоти по будинкам. Маємо можливість відновлення квартир за програмою е-відновлення. А відновлення будинку за чий рахунок?
У Сумах зараз немає комунального житлового фонду.
Усі будинків мають приватних власників але, наприклад, сходинки в під’їзді – уособленого власника не мають, дах – такого власника не має
(тому власники квартир на верхніх поверхах зазвичай самотужки роблять капітальний ремонт над квартирами).
Там де ОСББ, – чуток легше. Є спільний договір. У нього на балансі все. Він подається після експертизи. Де немає ОСББ, засада. У тарифі управителя – лише поточні видатки, житло не на балансі. То чиє воно, хто подає на відновлення?
Скажу, що це наслідки виборчого тарифно-житлового популізму. А тепер буде важко. Знайти механізм, як відремонтувати хоча б покрівлі коштом міського бюджету або іншим, не комунального майна – це задачка.
Із садибною забудовою все однозначно. Пошкоджений будинок. Право власності на весь будинок. Відновлення всього будинку.
А багатоповерхівки?
Пишіть все, що думаєте і знаєте. Бо входимо із цим питанням в зону турбулентності. Дахи течуть неймовірно. І люди не винні.
буду рада помилятися…”

Пізніше пані Ірина порадила містянам, які проживають у багатоповерхових будинках і ще не створили ОСББ, робити це терміново, адже у Фонду енергоефективності для ОСББ діє програма, яка 100% компенсує руйнування (окрім конструктивних елементів).