Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Приблизно вмитий, але абсолютно незламний!

63

ПОНЕДІЛОК, 30 ВЕРЕСНЯ. Президент з’їздив у США, отже, свіжа хвиля коментарів та оцінок у медіа. Що чути? Та те саме, що повторюють роками! Один поважний дядько в YouTube сказав, що світ має хибну уяву про Україну. Як на мій розсуд, ніхто повною мірою не розуміє, що таке росія! Жодні домовленості або угоди не мають сенсу – обдурять! Єдине рішення – знешкодити. Можна цивілізовано, лагідно, але щоб надійно. Отакий погляд на глобальні проблеми з висоти власного дивана.
ВІВТОРОК, 1 ЖОВТНЯ. Для мене наймирніший день за останні місяці. Ремонтував велосипеда, чи “ровера”, як кажуть львів’яни. Не дитячого, а такого собі, підліткового, для тінейджерів молодшого віку. Відновив навички слюсаря-механіка, разом з власником розібрали до гвинтика і знов зібрали транспортний засіб. Вдало. Працює. Чомусь дуже задоволений собою і прожитим днем – ані слова, ані думки про війну, суцільний конструктив.
СЕРЕДА, 2 ЖОВТНЯ. Котрого разу найгостріші новини чую не з інету, а від бабусь біля під’їзду. Сьогодні топ-тема – Вугледар. Наші пішли звідти. Літні жіночки детально обговорюють спеціальні питання: про організацію відступу, втрати, розмірковують навіть про доцільність наступу в курській області. Скільки таких “засідань генштабів” на сходах біля під’їздів відбувається зараз в Україні?!
ЧЕТВЕР, 3 ЖОВТНЯ. Все цікаве трапляється раптом: після 10:00 зникло світло і вода. Невеличкий позитив у тім, що встиг вмитися і приготувати ранкову порцію чаю. Потужний позитив – маю батарею пляшок із запасом саме на такий випадок. Телефонний зв’язок також почав якийсь “пасивний страйк” – додзвонююсь до знайомих, але не чуємо один одного, інтернет також здох. Вийшов з під’їзду і відразу отримав повну інформацію від жіночок-сусідок. Виявляється, що систему енергопостачання пошкоджено так серйозно, що не працюють водозабори. Магазини працюють на генераторах, тож докупив трошки водички та повернувся чекати покращень. Хоча б на сьогодні. Після 17:00 дали світло, тож можу все це написати. Води немає. Запрацював інет, новини заспокоїли, що, мовляв, водозабори не працюють тимчасово, проте комунальники – без перекурів. Вболіваємо за їх успіх усім містом.
П’ЯТНИЦЯ, 4 ЖОВТНЯ. Є графіки тимчасового водопостачання, але до мого п’ятого поверху не дістає. Ото не треба було залазити так високо! Сиджу приблизно вмитий, сьорбаю чай і снідаю з умовно вимитого посуду. Хай там що, але українці незламні! Світло не вимикають, тож треба поспішати з щоденником. Затримали зрадника, який корегував авіаудари по Україні. Гуляти по місту з фотокамерою або щось фотографувати на телефон стає небезпечною справою – можуть прибити на місці, без ніякої поліції. Із своєю роботою можу мати марний клопіт.
СУБОТА, 5 ЖОВТНЯ. З водою і світлом справи налагодились, слава комунальникам. Поринув у прибирання. Ніяк не зрозумію, звідки береться бруд і пил, якщо виходив з хати тільки раз та потім витер капці вогкою ганчіркою! Здається, сміття виростає само по собі, як бур’ян на городі. Не так важко, як нудно. Відпочиваю, роздивляючись охайні пейзажі з французьких Альп – друзі надіслали. Співчувають: “Ти там тримайся!”. Авжеж, тримаюсь, бо як впасти, вбитись можна!
НЕДІЛЯ, 6 ЖОВТНЯ. Приходили хлопці у формі, розпитували, чи маю зв’язки з росією, окупованими територіями, перевірили телефон. Зраду шукають. Це не до мене. Ввечері знов щось прилетіло, по ньому стріляли. Нічого нового.