Евакуйований психоневрологічний інтернат облаштувався у школі на Сумщині

У Білопільській громаді у приміщеннях колишнього дитячого садка і школи облаштовується психоневрологічний інтернат, евакуйований з Атинського. Разом з пацієнтами і персоналом подалі від кордону з РФ і зони бойових дій евакуювали ферму інтернату: корів з телятами, овець, пасіку, декоративних птахів – павичів та фазанів, а також єнота Тимоху. Для зручного перебування людей з ментальними хворобами провели реконструкцію школи і дитсадка

Це другий переїзд інтернату за два роки. Будівлі в Атинському були знищені обстрілами РФ, і тимчасовий прихисток закладу спершу надав інший інтернат у Білопіллі. Поки адміністрація закладу та місцева влада підбирали нове приміщення. Нинішня територія є достатньо великою для комфортного перебування пацієнтів і роботи персоналу, а також щоби розмістити підсобне господарство, – каже Суспільному.Суми директор інтернату Олег Терещенко.

“Вони вже знають дорогу – їх можна і не гнати, вони самі йдуть. Лише хлопці дивляться, щоб не залізли на поле, не зробили ніякої шкоди”, – завідувач підсобного господарства Олександр Іванов проводить екскурсію, показує пасовище. Хлопцями Іванов називає пацієнтів, які допомагають працівникам ферми випасати худобу.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Пацієнти інтернату доглядають за худобою на пасовищі. Суспільне Суми
Від власного стада Атинський інтернат має щодня 200-300 літрів молока. Частину споживають пацієнти, використовують на кухні, надлишки – продають місцевим.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Пасовища інтернату розташовані у мальовничій місцині Сумщини у Білопільській громаді. Суспільне Суми
“Сьогодні на обід суп, каша, відварне м’ясо і салат. Салат — з підсобного господарства: і редиска, і салатик, і рукола, кріп, цибуля, огірки, кабачки… М’ясо теж з нашого підсобного господарства. Ягоди. З них ми компот варимо”, – перелічує питому вагу “власного продукту” у меню інтернату Людмила Макій, медсестра, яка дбає про дієту і харчування пацієнтів.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Значна частина продуктів, з яких готують страви на кухні, – з власної ферми інтернату. Суспільне Суми
Також інтернат має власну пасіку, а навесні на території поряд заклали фруктовий сад.

Нині у закладі перебувають 127 пацієнтів. Для них працюють 97 людей: лікування і піклування, прання і готування їжі, інженерні комунікації і підсобне господарство.

“У нас там все було… Поробили ремонти, все було налагоджено. І тут ось це! Вони все розбили, вони все просто знищили. Все, у що ми вкладали свою любов і свої сили,” – Ольга Рибалко під час розмови не стримує сліз, згадуючи побут інтернату в Атинському.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Ольга Рибалко в інтернаті дбає про дозвілля пацієнтів. Багато хто з них цікавиться політикою і стежить за новинами. Суспільне Суми
Старша медсестра Оксана Глазун розповідає, що пацієнти вже звикли до нового місця, але часто згадують “рідний” інтернат і сумують за ним. Люди зі складними діагнозами, вони важко пережили обстріли і вибухи:

“Вони боялися кожного шороху. Навіть тут, коли чутно десь вибухи, вони одразу: “О-о! Вже б’ють!” Стресу дуже багато було. Даємо їм ліки… Зараз вони пристосувалися, “тут наш дім”. Але все одно кажуть, що там є ще дім… Не забувають”, – каже Глазун.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
На нове місце перевезли також і коня Казбека. Суспільне Суми
Про перші місяці великої війни, про переїзд, реконструкцію нового приміщення та підготовку до зими – пряма мова директора інтернату Олега Терещенка:

У нас було менше кілометра, менше кілометра було до кордону з Російською Федерацією. І нас обстрілювали вісім разів. Восьмий раз – це вже востаннє, 3 липня, коли виїхала техніка російська стояла – і просто розстрілювала установу.

З перших днів ми учили підопічних діям при обстрілі, при загрозі життя. У нас було бомбосховище, самі ми збудували. Усе було відпрацьовано: працівники знали, які їхні дії, підопічний теж. Без всякої паніки… Хоча вони і хворі люди, але не було ніколи паніки. Всі знали, що з собою брати, і йшли в бомбосховище.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
У новій будівлі інтернат також має укриття. Олег Терещенко показує: тут облаштовані приміщення для тривалого перебування пацієнтів і персоналу. Суспільне Суми
Після того, як 3 липня 2022 року окупанти розстріляли установу, вона зазнала повного руйнування, були поранені чотири наших підопічних. Слава Богу, вони одужали.

Провели ми евакуацію у Білопільський дитячий психоневрологічний інтернат. Там ми проживали до серпня.

Ми їздили по всій області, ми шукали місце для нашої установи, куди ми будемо переїжджати. І з обласною радою ми знайшли приміщення школи, яка на той час вже не функціонувала. Тому що вже не було учнів, і школа припиняла існування. Нам передали і школу у постійне користування і дитячий садок, який теж на той час не працював.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Замість окремих кімнат для 2-4 пацієнтів, як було в Атинському інтернаті, тут довелося облаштувати великі спальні у колишніх навчальних класах. Суспільне Суми
Дякую Білопільській громаді, нам виділили мільйон на те, щоб ми побудували котельню на твердому паливі. Тут була котельня на газу: опалення, яке б не змогло обігріти нашу площу. Нам довелося ще додати 600 тисяч власних коштів, і буквально за місяць ми збудували повністю облаштовану котельню. Плюс ми повністю переробили систему опалення, повністю.

“Нас обстрілювали вісім разів”: чому психоневрологічний інтернат на Сумщині був змушений евакуюватися
Разом з інтернатом на нове місце переїхав єнотовидний собака Тимоша, улюбленець пацієнтів. Ще дитинчам його у заклад принесли мисливці. Суспільне Суми
Потім ми перейшли на те, що треба було замінити вікна. Теж нам допомогла Білопільська ОТГ, власні кошти, волонтери допомагали, благодійні організації. Ми поміняли усі вікна на металопластикові.

Школа і садочок були неприлаштовані, щоб помити наших підопічних, попрати одяг, білизну. Не розрахована школа була на такі послуги. Тому ми власними коштами, власними силами построїли ось цей банно-пральний комбінат. Ми зробили і саму баню, де наші підопічні купаються.