«Лінія Федорченка»

Дива №2 Не Буде / Як Змарнували Час / Чому Немає Оборонних Споруд / Хто В Сумах Розділить 1.86 млрд грн

Ви, напевне, теж вважали, що після того, як російські війська у квітні 2022-го року були вигнані з території Сумщини, вздовж кордону почали копати рви з водою, запускати туди крокодилів, за ним збудували бетонні доти, викопали систему тунелів, а перед – засіяли поля мінами, наставили «зубів дракона» та таке інше?

Бо, напевне ж, тільки наївні люди, зовсім далекі від реалій сьогодення, могли вважати, що після вигнання ворога перемога наступить дуже скоро. Маринували м’ясце для шашликів і готувалися пити каву в Ялті і вірили, що небезпека для Сумщини зникла остаточно.

Насправді весь цей час, а минуло вже майже як два роки! – на кордоні з росією тривають бойові дії. Українські військові, звісно, облаштували свої позиції, як могли, але мова точно не йде про комплексну систему фортифікаційних укріплень. Попри те, що ворог щодоби обстрілює різними видами зброї: артилерія, міномети, «шахеди», тепер ще й КАБи та багато чого іншого, не менш смертоносного. І втрати особового складу, на жаль, є. Ми не знаємо (та якби і знали)точної цифри, але ми знаємо, що бійці гинуть, і не по одному.

Чи допомогла б тримати оборону і берегти життя українським військовим система фортифікаційних укріплень? Чи мала б вона вплив на протидії ворожим ДРГ?

Напевне, дурні питання зараз задає дописувач. Одразу видно, що не військовий, та ще й не дуже розумний. Бо відповідь очевидна.

Але, як люблять казати у нас в Україні, «не все так однозначно».

Бо за майже два роки ніякої системи укріплень на нашій ділянці кордону не збудовано. З яких причин, невідомо. Можливо, в Ставці Верховного Головнокомандувача думали, що ЗСУ будуть наступати з Сумщини на курськ, тому в оборонних спорудах немає потреби, а є потреба знову в гарних дорогах. Можливо, там же вважали, що тут бомбити не будуть, так, постріляють з автоматів та й годі. Важко зрозуміти логіку. Бо насправді подібна історія не тільки в Сумській області, а й у Чернігівській, Запорізькій (там взагалі поскаржилися, що уряд не дав гроші на укріплення. Уявляєте?! Теж ні), навіть в районі Авдіївки не побудовано відповідних ліній оборони, про що вже не тільки Бутусов, а й міжнародні оглядачі прямо пишуть. І саме тому зараз там ворог просувається швидко і ЗСУ несуть великі втрати.

Добре, ми можемо висловити припущення, що на оборонні споруди не вистачало грошей. Хоча, якщо подивитися бюджетні витрати 2022-го і особливо 2023-го рр., то можна там знайти витрати, які можна було (та ні, треба було!) перенаправити на потреби захисту країни.

І тепер маємо скупчення живої сили та техніки на Харківському, Запорізькому та Донецькому напрямках. Там ворог тисне з усіх сил. Але все ж таки там – лінія фронту, і укріплення, доти та система окопів ЗСУ збудована. Тому й тримаються.
Мені, звісно, як і вам, напевне, хотілося б вірити в те, що говорять військові та інші причетні до оборони нашого східного кордону відповідальні люди: «нападу не передбачається», «скупчення немає» і т.д. Але на все це є проста і очевидна відповідь: сьогодні не передбачається, але хто знає, що буде завтра? А скупчення – це діло таке, «два-три дні, не більше».

І тоді постає таке запитання: скільки життів військових доведеться віддати через те, що немає системи оборонних споруд?
Бо не буде уже так, як в лютому-березні 2022-го. Тоді ворог не знав, що на нього чекає, не був готовий до масового народного спротиву, безвідповідально поставився до розвідки.

Проте тепер ворог знає. Тепер ворог воює значно краще, він має досвід, сучасно споряджений. Тепер ворог знає, з чим йому доведеться зіткнутися на Сумщині. Більш того, він знає, з ким йому доведеться зіткнутися. Бо в соціальних мережах, по телевізору в репортажах та програмах, документальних фільмах сумчани самі розказали, хто саме і як саме надавав спротив ворогу в лютому-квітні 2022-го р. Немає сумнівів, що всі ці люди, їхні адреси та місця роботи давно встановлені контррозвідкою ворога і будуть знищені в першу чергу.

І це ми ще не торкалися теми зрадників-інформаторів, які щодня роблять свою чорну справу.
Тому, якщо вторгнення повториться, воно буде мати зовсім інший характер. Дива №2 не відбудеться. Для перемоги №2 необхідна системна раціональна робота.

Напевне, у Ставці це також зрозуміли. Можливо, ви пам’ятаєте, наприкінці грудня тендер на будівлю ВОПу виграла фірма сина голови обласної ради Віктора Федорченка. І не таке бувало, що ще на це можна сказати. 45 млн грн з хвостом на дорозі не валяються. На загал у 2023-му р. було виділено на це діло 108,1 млн грн, використано 95.6 млн. Напевне, на фіг не потрібні ці оборонні споруди?

А от тепер – ще одна радісна звістка. Протягом 28 лютого – 1 березня департамент капітального будівництва Сумської ОДА уклав 68 (!!!) контрактів із «оборонними» постачальниками на суму (не падайте) 1,86 млрд грн (інформація «Главком» із посиланням на ProZorro). Будуватимуть фортифікаційні споруди і облаштують системи невибухових загороджень.
Ви, напевно, подумали, що тепер-то можна спати більш-менш спокійно і ворог не пройде? Не поспішайте. Кінцевий термін здачі об’єктів визначений до 31 січня 2025-го р. Ні-ні, це ніякий не жарт. Весь 2024-й рік «лінія Федорченка» буде будуватися. Були в історії оборонні лінії Мажино, лінії Манергейма, а на Сумщині буде «лінія Федорченка».
До речі, знаєте, хто будуватиме? Ніхто не знає. Окрім тих, хто давав гроші, і тих, хто буде їх витрачати під контролем тих, хто давав. Бо процедура проведена хоч і в ProZorro, але без відкритих торгів, і виконавців Сумська ОВА не розкриває. Як зрештою і ціни на будівельні матеріали та послуги. Така от справа цікава. Щось мені підказує, що ворог не буде байдужим до цих споруд і неодноразово атакує їх ще до моменту здачі в експлуатацію. І це відкриває неймовірний простір для фантазій забудовників.

Україна переможе. Четвертий недорейх буде зруйновано. Допомагаємо ЗСУ, чим можемо. Ми, без сумніву, переможемо. Але дорога до перемоги у нас ой яка непряма, а місцями та й взагалі кривенька!