Віталій Кравченко народився 18 травня 1976 року у місті Буринь Сумської області. За фахом – військовий. Закінчив Київський інститут сухопутних військ.
Проходив військову службу в Рава-Руській Львівської області, де і проживав останні 14 років свого життя. На початку 2000-х років був у складі миротворчого батальйону в Косово.
Як доброволець, був мобілізований 23 серпня 2014 року та призначений на посаду командира 12-ї механізованої роти 4-го механізованого батальйону 24 ОМБР. Разом із ввіреним йому підрозділом виконував бойові завдання в районі «Бахмутської траси», в 2014 році біля Кримського, а в першій половині 2015 року на околицях Гірського та біля Новотошківського.
Із червня 2015 року, разом із батальйоном, переведений в новостворену 53-тю окрему механізовану бригаду. Батальйон передислоковано в м. Авдіївка, яка знаходиться неподалік Донецького аеропорту.
Відслуживши встановлений термін, разом з іншими військовослужбовцями до 30-го вересня 2015 року мав звільнитись в запас, але вирішив допомогти новопризначеному командиру батальйону і залишився в АТО до наступного указу Президента про демобілізацію.
Капітана Віталія Кравченка було призначено на посаду заступника командира батальйону.[1]
Загинув 31 жовтня 2015 року під час виконання бойового завдання разом із капітаном Володимиром Трушем у лісі між Авдіївкою та об’їзною дорогою Донецька (неподалік від «Царської охоти»), підірвавшись на вибуховому пристрої з «розтяжкою».
Поховано Віталія Кравченко 5 листопада 2015 року на кладовищі у містечку Рава-Руська, поруч з могилою дружини.
Сімейний стан: Залишилася мати.